Рішення № 122219274, 05.09.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/18909/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/18909/23

за позовом Національної поліції України

до Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi (Савунма Санаї Ве

Данишманлик Анонім Шіркеті)

про стягнення 49 068,00 дол.США

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко І.М.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна поліція України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi про стягнення 49 068 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання зобов`язань за Контрактом № 81Нп від 07.03.2022, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5318,00 доларів США пені та 43750,00 доларів США штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 позовну заяву Національної поліції України залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

27.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/18909/23, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.07.2024, а також постановлено звернутися до Міністерства юстиції України для подальшої передачі Міністерству юстиції Республіки Туреччина запиту про надання правої допомоги щодо вручення Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi копії ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/18909/23 та копії позовної заяви за № 6115/26/3-2023 від 07.12.2023 з доданими до неї документами. Зупинено провадження у справі № 910/18909/23 до 11.07.2024.

24.01.2024 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

01.07.2024 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Міністерства юстиції України надійшли документи на виконання судового доручення.

В судовому засіданні 11.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.09.2024.

В судовому засіданні 05 вересня 2024 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується документами за наслідками виконання судового доручення.

Порядок надання правової допомоги у цивільних справах встановлений Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 23.11.2000, яка ратифікована Україною 05.07.2001 та набула чинності 02.05.2004 (далі - Угода).

За статтею 1 наведеної Угоди громадяни Договірних Сторін мають право на рівний правовий захист на території другої Договірної Сторони щодо своїх прав та інтересів в цивільних справах так як би вони були громадянами другої Договірної Сторони. Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони мають право на вільний доступ до суду та інших компетентних органів для подання позовів та захисту своїх прав та інтересів щодо цивільних справ на тих самих умовах, як і громадяни другої Договірної Сторони. До юридичних осіб, місце діяльності яких є на території однієї з Договірних Сторін і які були створені згідно з законом цієї Договірної Сторони, також застосовуються положення цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 Угоди Договірні Сторони призначають центральні органи для надання правової допомоги одна одній згідно з цією Угодою. Центральним органом з боку Республіки Туреччина є Міністерство юстиції Республіки Туреччина, з боку України - Міністерство юстиції України. Компетентні органи Договірних Сторін зносяться через їхні центральні органи з метою виконання цієї Угоди.

Згідно зі статтею 3 Угоди прохання про здійснення правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або на англійську мову.

Статтею 6 Угоди передбачено вимоги до оформлення відповідного запиту про правову допомогу.

Підтвердження вручення документів оформляється відповідно до вимог законодавства запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні повинні бути зазначені дата й місце вручення, а також ім`я особи, яка отримала документ (стаття 8 Угоди).

Враховуючи те, що Господарським судом міста Києва відповідно до вимог Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 23.11.2000 було надіслано доручення про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі до Міністерства юстиції України для подальшої передачі Міністерству юстиції Республіки Туреччина, наявні підстави для постановлення рішення у даній справі.

Водночас жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв`язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це призводило б до порушення розумного строку розгляду справи (подібна правова позиція, зазначена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 710/6880/17).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 вересня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

07.03.2022 між Національною поліцією України (покупець) та Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi (постачальник) було укладено контракт №5381Нп, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Покупцю засоби індивідуального захисту (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний Товар в порядку та на умовах визначених цим Контрактом.

Загальна кількість, найменування та перелік Товару, що підлягає поставці (комплектність, асортимент, марка) ціна одиниці Товару, умовах та строки його поставки визначається у Специфікації (Додаток №1 до Контракту), технічні та якісні характеристики Товару (Додаток №2 до Контракту). що є його невід`ємними частинами. Специфікації оформлюються з використанням української та англійської мов (п.2.1 контракту).

Згідно з п.3.1 контракту, протягом 7 днів з дня підписання Контракту Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару умовах DAP (Delivered at Place) передбачених Правилами ІНКОТЕРМС 2010 за адресом: контрольно-пропускний пункт на державному кордоні України та Румунії «Порубне», що розташований в Чернівецькій області, Глибоцькій район, село Теребляче, траса М-19.

Ризик випадкової загибелі або іншого пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту виникнення права власності на цей Товар. (п.3.5 контракту)

Згідно з п.4.1 контракту, загальна вартість контракту визначається на підставі всіх Специфікацій до цього контракту становить 2250 000 доларів США без ПДВ.

Приймання товару від постачальника до покупця здійснюється на підставі акту приймання-передачі товару. (п.6.5 контракту)

Пунктом 9.3 контракту передбачено, що у разі не поставки Товару в погоджений Сторонами строк або у разі не заміни в установлений строк Товару неналежної якості на Товар належної якості, або неповернення в строк сум сплачених за неякісний Товар, Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,02 відсотки від вартості партії непоставленого (неякісного) Товару, за кожен день прострочення, та у разі прострочення більше 10 днів додатково сплачує штраф в розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості партії не поставленого (неякісного) Товару.

Додатком №1 до Контракту №5381Нп від 07.03.2022 сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну вартість у розмірі 2250000 доларів США.

Додатковою угодою №2/94Нп від 05.04.2022 до Контракту №5381Нп від 07.03.2022 пункт 3.1. Розділу 3. Контракту викладено в наступній редакції: « 3.1. Протягом 24 робочих днів з дня підписання Контракту Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на умовах DAP (Delivered at Place) передбачених Правилами ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: контрольно-пропускний пункт на державному кордоні України та Румунії «Порубне», що розташований в Чернівецькій області, Глибоцькій район, село Теребляче, траса М-19.»

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №5381Нп від 07.03.2022 відповідач поставив товар, а позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актами приймання - передачі товару від 20.04.2022 у кількості 400 шт на суму 200000 доларів США, від 06.10.2022 у кількості 220 шт на суму 110000 доларів США, а загалом у розмірі 310000 доларів США.

Додатковою угодою №3/99Нп від 25.04.2022 до Контракту №5381Нп від 07.03.2022 сторони визначили, що беручи до уваги Протокол випробувань від 08.04.2022 року №21.877 ДНДІ МВС України за результатами балістичних випробувань, бронежилет не витримав випробування щодо стійкості до обстрілу із застосуванням автомату АКМ 7,62 мм автоматичними патронами (57-Б3-231) з кулею Б3 (пробій бронежилета). У зв`язку з чим виникла необхідність укладення Угоди.

Керуючись пунктом 9.1. Контракту, Постачальник зобов`язаний замінити неякісний товар, власними силами за свій рахунок протягом 10 днів. Товар який підлягає заміні: 170 бронежилетів вартістю 750 доларів США за одиницю з наступними параметрами: - Ballistic Vest/ Бронежилет Soft Protection Level NIJIV (3A) - Ballistic Protection (44 Magnum 240/JHP)/NIJ 0101.04 L II. Рівень м?якого захисту NIJ-IV (ЗА) балістичний захист (44 Magnum 240/JHP)/NIJ 0101.04 L IIIA. Ballistic Chest Plate/ Балістична нагрудна пластина Protection Level NIJ-IV (7,62x39mm BZ/7,62x54 R B32 API / 30-06 M2 AP) Multi Curve (250 mm x 300 mm) Pua codded Рівень захисту NIJ-IV (7,62Ч39 мм BZ/7,62x54 R B32 APT /30-06 M2 AP) Multi Curve (250 mm x 300 mm) Pua codded.

Як убачається з наданих суду доказів, на виконання умов Контракту №5381Нп від 07.03.2022 відповідач здійснив заміну товару у кількості 170 штук, а позивач, у свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 11.06.2022 у кількості 170 шт на суму 127 500 доларів США.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач усупереч умов Договору не здійснив поставку товару й заміну неякісного товару у строки, визначені умовами договору. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору позивач просить суд стягнути з Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi (Савунма Санаї Ве Данишманлик Анонім Шіркеті) на його користь пеню у розмірі 5318 доларів США та штраф у розмірі 43750 доларів США.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Національної поліції України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Контракту №5381Нп від 07.03.2022 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №5381Нп від 07.03.2022 відповідач поставив товар, а позивач прийняв товар, що підтверджується актами приймання-передачі товару від 20.04.2022 у кількості 400 шт на суму 200000 доларів США, від 06.10.2022 у кількості 220 шт на суму 110000 доларів США, а загалом у розмірі 310000 доларів США, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Додатковою угодою №2/94Нп від 05.04.2022 до Контракту №5381Нп від 07.03.2022 пункт 3.1. Розділу 3. Контракту викладено в наступній редакції: « 3.1. Протягом 24 робочих днів з дня підписання Контракту Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на умовах DAP (Delivered at Place) передбачених Правилами ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: контрольно-пропускний пункт на державному кордоні України та Румунії «Порубне», що розташований в Чернівецькій області, Глибоцькій район, село Теребляче, траса М-19.»

Приймання товару від постачальника до покупця здійснюється на підставі акту приймання-передачі товару. (п.6.5 контракту)

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови Контракту №5381Нп від 07.03.2022 відповідач повинен був здійснити поставку товару на загальну суму в розмірі 2250000 доларів США у строк по 08.04.2022.

Додатковою угодою №3/99Нп від 25.04.2022 до Контракту №5381Нп від 07.03.2022 сторони визначили, що беручи до уваги Протокол випробувань від 08.04.2022 року №21.877 ДНДІ МВС України за результатами балістичних випробувань, бронежилет не витримав випробування щодо стійкості до обстрілу із застосуванням автомату АКМ 7,62 мм автоматичними патронами (57-Б3-231) з кулею Б3 (пробій бронежилета). У зв`язку з чим виникла необхідність укладення Угоди. Керуючись пунктом 9.1. Контракту Постачальник зобов`язаний замінити неякісний товар, власними силами за свій рахунок протягом 10 днів. Товар який підлягає заміні: 170 бронежилетів вартістю 750 доларів США за одиницю з наступними параметрами: - Ballistic Vest/ Бронежилет Soft Protection Level NIJIV (3A) - Ballistic Protection (44 Magnum 240/JHP)/NIJ 0101.04 L II. Рівень м?якого захисту NIJ-IV (ЗА) балістичний захист (44 Magnum 240/JHP)/NIJ 0101.04 L IIIA. Ballistic Chest Plate/ Балістична нагрудна пластина Protection Level NIJ-IV (7,62x39mm BZ/7,62x54 R B32 API / 30-06 M2 AP) Multi Curve (250 mm x 300 mm) Pua codded Рівень захисту NIJ-IV (7,62Ч39 мм BZ/7,62x54 R B32 APT /30-06 M2 AP) Multi Curve (250 mm x 300 mm) Pua codded.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 675 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Статтею 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не в

Згідно з ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Таким чином, враховуючи умови Контракту №5381Нп від 07.03.2022 Відповідач повинен був здійснити заміну неякісного товару у кількості 170 штук вартістю 750 доларів США за одиницю у строк по 05.05.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №5381Нп від 07.03.2022 відповідач здійснив заміну товару у кількості 170 штук, а позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актом приймання - передачі товару від 11.06.2022 у кількості 170 шт на суму 127500 доларів США.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення умов Контракту №5381Нп від 07.03.2022, відповідач поставив товару на суму в розмірі 310000 доларів США та здійснив заміну неякісного товару на суму 127500 доларів США, проте з порушенням строку, визначеного Договором.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 09.04.2022 по 05.10.2022 у розмірі 5318 доларів США та 10% штрафу у розмірі 43 750 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК)

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Пунктом 9.3 контракту передбачено, що у разі не поставки Товару в погоджений Сторонами строк або у разі не заміни в установлений строк Товару неналежної якості на Товар належної якості, або неповернення в строк сум сплачених за неякісний Товар, Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,02 відсотки від вартості партії непоставленого (неякісного) Товару, за кожен день прострочення, та у разі прострочення більше 10 днів додатково сплачує штраф в розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості партії не поставленого (неякісного) Товару.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання з 09.04.2022 по 05.10.2022 у розмірі 5318 доларів США вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу у розмірі 43750 доларів США на підставі п.9.3 Контракту №5381Нп від 07.03.2022, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1 та 3 статті 533 ЦК України).

Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц).

Таким чином, позовні вимоги Національної поліції України до Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi про стягнення 49 068 доларів США підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Zaganos Savunma Sanayi ve Danismanlik Anonim Sirketi (Савунма Санаї Ве Данишманлик Анонім Шіркеті) (Baglarbasi Mah.Sakizagaci Square No 46, Apt. 2, Maltepe, Turkey, 34844, реєстраційний номер 126832-5) на користь Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код: 40108578) пеню у розмірі 5 318 доларів США, штраф у розмірі 43 750 доларів США та судовий збір у розмірі 9 219 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.10.2024.

Суддя А.І. Привалов