Рішення № 122216391, 10.10.2024, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/469/24

Єдиний унікальний номер 741/1399/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 жовтня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів, тобто станом на 15 квітня 1991 року, будинок належав учаснику колгоспного двору ОСОБА_3 . Після ліквідації колгоспних дворів вона не отримала свідоцтва та не зареєструвала права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з фактично належного їй вищевказаного житлового будинку. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її дочка ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з фактично належного їй вищевказаного житлового будинку, що належав її покійній матері ОСОБА_3 , який вона успадкувала після її смерті, але на який не оформила своїх спадкових прав. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_1 (позивач). У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутній дійсний правовстановлюючий документ на будинок, а сам будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус колгоспного двору неможливо, окрім того з уведенням в дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано. Одночасно позивачеві роз`яснено про можливість оформлення спадкових прав у судовому порядку.

Саме тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 11 липня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання представник позивача надіслав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача (а. с. 58).

Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника (а. с. 49).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_2 належить до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року зареєстрованою в ньому значилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 751 від 19 лютого 2024 року (а. с. 5), копією свідоцтва на право власності на жилий будинок від 4 грудня 1987 року (а. с. 13), копією довідки про технічний стан нерухомого майна від 25 вересня 2024 року № 268, виданої КП «Носівське БТІ» Носівської міської ради (а. с. 7).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 не втратила право на вказане домоволодіння. Отже, ОСОБА_3 як члену ліквідованого колгоспного двору належав житловий будинок по АДРЕСА_2 , але після ліквідації колгоспних дворів вона не отримала свідоцтва та у встановленому законом порядку не зареєструвала своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Носівка Чернігівської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_2 , який фактично належав їй як члену ліквідованого колгоспного двору.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 54). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_4 була дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року, яке набрало законно сили 23 квітня 2018 року (а. с. 12). Отже, вона була спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлої ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 73/2014, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 53).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_4 , подавши до нотаріальної контори у визначений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_4 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 55-57).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Носівка Чернігівської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 11). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_2 , що фактично належав як члену ліквідованого колгоспного двору її матері ОСОБА_3 , спадщину після якої вона прийняла, але юридично не оформила своїх спадкових прав.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 48). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 20). Отже, вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлої ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 190/2023, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 47).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_1 , подавши до нотаріальної контори у визначений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 45-46).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом установлено, що позивач зверталася до Носівської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою оформлення спадкових прав на житловий будинок після померлої ОСОБА_4 . Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус колгоспного двору неможливо, окрім того з уведенням в дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину підтверджується копією постанови державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Киреєвої Л.М. № 235/02-31 від 26 лютого 2024 року (а. с. 21).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 60,8 кв. м, житлова площа 38,3 кв. м (а. с. 16-18).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачам з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією АТ «Таскомбанк» від 09 липня 2024 року № 1841-9272-6362-8817 (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 60,8 кв. м, житловою площею 38,3 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений в АТ «Таскомбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. відповідно до квитанції № 1841-9272-6362-8817 від 09 липня 2024 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 20, м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області,.

Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА