Рішення № 122204908, 10.10.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/549/24

Провадження № 2/513/603/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.

при секретарі судового засідання Филипчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Вельчеву Н.М. звернулася до суду з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: 1/78 частка земельної ділянки загальною площею 180,5803 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №089484, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 22 грудня 2003 року №850/А-2003 на ім`я ОСОБА_2 ; 1/620 частка земельної ділянки загальною площею 127,9093 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_2 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273442, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року №573/А-04 на ім`я ОСОБА_2

09 квітня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельних ділянок, належних ОСОБА_4 , спадкоємцем якої була матір позивача ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Постановою нотаріуса від 09 квітня 2024 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на частки земельних ділянок та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

Просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті матері.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно. Від представника позивача адвоката Вельчевої Н.М., яка також не з`явилася у судове засідання, надійшла заява про розгляд справи без її та позивача участі, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області В. Райчева у судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у відсутність представника, у вирішенні спору поклалася на розсуд суду. Відзив на позовну заяву не надійшов.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, направив до суду заяву у якій не заперечує проти задоволення позову, справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ч.1 ст.223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі сторони, повідомленої про дату, місце та час розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів та враховуючи визнання позову відповідачем ухвалити рішення по справі, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Положенням ч.4 ст.200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі і у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із такого.

Судом встановлено, згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273442, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №573/А-04, та Додатком до державного акту списку співвласників земельної ділянки, ОСОБА_4 належить 1/620 частка земельної ділянки загальною площею 127,9093 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_2 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №089484, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 22 грудня 2003 року №850/А-2003, та Додатком до Державного акту списку співвласників земельної ділянки ОСОБА_4 належить 1/78 частка земельної ділянки загальною площею 180,5803 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Зоря Саратського району Одеської області померла ОСОБА_4 , на підтвердження чого свідчить копія свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_3 , виданого 13 листопада 2009 року на підставі актового № 73 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області.

Спадкоємцем за законом після її смерті є її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину як такий, що був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини. Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 22 листопада 1949 року на підставі актового запису № 182 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, відомості про батьків: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (мовою оригіналу документа).

Згідно з довідкою, виданою Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області № 215 від 15 квітня 2024 року, ОСОБА_4 , 1929 року народження, на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; на момент її смерті з нею проживали та вели спільне господарство: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 07 серпня 2024 року № 77913348, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилася.

ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Зоря Саратського району Одеської області помер ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 23.

Спадкоємцями після його смерті є: дружина ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого на підставі актового запису № 52, Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого на підставі актового запису №57 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, відомості про батьків, мовою оригіналу документа: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_8 , виданого 03 вересня 1973 року на підставі актового запису № 78 Зорянською сільською радою Саратського райбюро ЗАГСу Одеської області, відомості про батьків, мовою оригіналу документа: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та копією свідоцтва серії НОМЕР_9 , виданого Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області на підстав актового запису № 24 про укладення шлюб з гр. ОСОБА_10 22 вересня 1990 року, на підтвердження зміни прізвища з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 .

Згідно з довідкою Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області від 16 травня 2016 року вих. № 718, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним на день смерті проживали: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається з копії спадкової справи № 151/2016, заведеної 08 червня 2014 року після смерті ОСОБА_5 , з заявами про прийняття спадщини звернулися дружина ОСОБА_3 , та син ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Зоря Саратського району Одеської області помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_10 , виданого на підставі актового запису №441 Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області

Спадкоємцем після його смерті є матір ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого на підставі актового запису №57 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, відомості про батьків, мовою оригіналу документа: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно з довідкою Зорянського старостинського округу Білгород-Дністровського району Одеської області № 21 від 15 квітня 2024 року, ОСОБА_7 на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; разом із ним на день відкриття спадщини проживала та вела спільне господарства мати ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії спадкової справи № 360/2017, заведеної до майна померлого ОСОБА_7 , з заявою про прийняття спадщини звернулася його матір ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Сарата Саратського району Одеської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , виданим 02 серпня 2018 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису № 356.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач у справі та її донька ОСОБА_1 . Факт родинних відносин підтверджено копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого на підставі актового запису № 78 від 03 вересня 1973 року Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, відомості про батьків, мовою оригіналу документа: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; свідоцтва про укладення шлюбу з гр. ОСОБА_10 22 вересня 1990 року, виданого на підставі актового запису № 24 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, на підтвердження зміни прізвища на ОСОБА_12 .

За заявою позивача приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулаковим І.І. була відкрита спадкова справа № 19-2019, про що свідчить довідка нотаріуса від 07 травня 2019 року № 663/01-16 та Витяг про реєстрацію. В Спадковому реєстрі № 54855091 від 24 січня 2019 року.

Як вбачається з копії спадкової справи № 19-2019, інші спадкоємці відсутні. Згідно з довідкою Зорянського старостинського округу Білгород-Дністровського району Одеської області № 216 від 15 квітня 2024 року, ОСОБА_3 , 1954 року народження, на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживала сама.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або не прийняти її.

Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат».

Згідно ст. ч.1 ст.81 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

На момент відкриття спадщини спадкодавець мав право власності на вищезазначені земельні ділянки, а спадкоємець вчасно прийняв спадщину за законом.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулакова І.І. від 09 квітня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , у зв`язку з ненаданням для вчинення нотаріальної дії документів, які посвідчують право власності померлого на зазначене нерухоме майно, у зв`язку з чим рекомендував звернутися до суду із позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів. Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не видавалось, оскільки відсутній право встановлювальний документ на земельну ділянку.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивачем надано до суду: копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273442, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №573/А-04, та Додатку до державного акту списку співвласників земельної ділянки, де ОСОБА_4 належить 1/620 частка земельної ділянки загальною площею 127,9093 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 64-65, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №089484, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 22 грудня 2003 року №850/А-2003, та Додатку до Державного акту списку співвласників земельної ділянки, де ОСОБА_4 належить 1/78 частка земельної ділянки загальною площею 180,5803 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 43, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що свідчить про те, що дані земельні ділянки знаходяться у спільній частковій власності, без визначення часток в натурі та без видачі окремих правових документів, внаслідок чого позивач поза судовим шляхом поновити свої права не має можливості.

Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом прийняла спадщину після смерті матері, на даний час користується спадковим майном, інші спадкоємці відсутні, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які б підтверджували право власності померлої ОСОБА_4 на дане нерухоме майно, у зв`язку з тим, що земельні ділянки включають в собі декілька земельних ділянок об`єднаних в один державний акт: державними актами не визначено окреме майно, на яке може видаватися свідоцтво про право на спадщину, тому суд вважає, що позивач правомірно набула право власності на земельні ділянки та враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, він не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст.16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. 12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженкою с. Зоря Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_12 , право власності у порядку спадкування за законом на майно, належне ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , спадкоємцем якої була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

1/78 частку земельної ділянки загальною площею 180,5803 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №089484, виданого на ім`я ОСОБА_2 Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 22 грудня 2003 року №850/А-2003;

1/620 частку земельної ділянки загальною площею 127,9093 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_2 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273442, виданого на ім`я ОСОБА_2 Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року №573/А-04.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Дата складення рішення 10 жовтня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород