Ухвала суду № 122203958, 08.10.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 705/4735/23

провадження № 2-ві/691/3/24

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь Сергія Сергійовича від участі у розгляді цивільної справи № 705/4735/23,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід судді Шполянського райсуду Сивокінь С.С. від участі у розгляді цивільної справи № 705/4735/23.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що у провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа № 705/4735/23 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі, Державної казначейської служби України, третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.

Участь у розгляді справи приймає суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С.

Правилами ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено підстави, згідно яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Заявник вважає, що суддя Сивокінь С.С. не може брати участь у розгляді справи з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання від 05.09.2024, 10.09.2024 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Натомість суддя Сивокінь С.С. умисно та свідомо перешкоджає їй у доступі до правосуддя, оскільки він не знає жодної норми процесуальнго закону, переслідує її за критику його систематичних свавільних зловживань. Вона намагалася пояснити судді норми законодавства, яким врегульовано питання проведення судового засідання у режимі відеоконференції, але він їх у своїй діяльності не застосовує.

У заявах про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 , посилаючись на ч. 1, 8 ст. 212 ЦПК України, клопотала про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

ОСОБА_1 повідомляла, що на позивача ч. 2 ст. 212 ЦПК України не розповсюджується «у зв`язку з поданням клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, а не заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду».

Заявниця вважає, що суддя Сивокінь С.С. демонструє вкрай низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов`язків.

Порушення вищевказаних норм процесуального законодавства свідчить про незабезпечення ефективного судового захисту, як і права на доступ до правосуддя.

Стосовно доказів упередженого ставлення судді Сивокіня С.С. під час розгляду даної справи то у даному випадку достатньою підставою для відводу є не доведений факт упередженості чи необ`єктивності судді, а наявність обґрунтованого конкретними обставинами припущення, що суддя в силу певних чинників не може зберегти безсторонність.

Наполегливе бажання судді Сивокіня С.С. брати участь у справах за участі позивача вважає доказом його зацікавленості у прийнятті чергового свавільного рішення.

ОСОБА_1 вбачає у діях судді ОСОБА_2 грубі порушення процесуального закону і її законних прав та інтересів, у зв`язку з чим виражає категоричну недовіру судді.

Ухвалою Шполянського районного суду від 12.09.2024 заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано на вирішення іншому судді.

За розпорядженням від 13.09.2024 в.о. голови Шполянського районного суду, у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду, заяву про відвід передано на розгляд до Городищенського районного суду, як найбільш територіально наближеного, що узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 40 ЦПК України.

Розглянувши заяву про відвід суд приходить до наступного.

Розгляд заяви про відвід судді було призначено на 10 год. 00 хв. 01.10.2024.

Суддя Сивокінь С.С. надіслав заяву про розгляд заявленого відводу без його участі.

25.09.2024 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Городищенського райсуду від 26.09.2024, клопотання ОСОБА_1 задоволено та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участі заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до доповідної записки секретаря с/з, 27.09.2027 ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції була надіслана на електронну адресу Уманського міськрайонного суду. Бронювання залу не відбулося через неможливість входу до електронного кабінету цього суду. 01.10.2024 о 9 год. 48 хв. у ході телефонної розмови з працівником Уманського міськрайонного суду, було отримано інформацію про неможливість приєднання в режимі відеоконференції ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю вільного залу та попереднього бронювання.

Судом було враховано бажання позивача взяти участь у розгляді заяви про відвід, тому судове засідання було відкладено на 15 год. 30 хв. 08.10.2024.

01.10.2024 заявник ОСОБА_1 знову звернулася до суду клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Городищенського райсуду від 03.10.2024, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено, у зв`язку з неможливістю забезпечити бронювання Городищенським районним судом майданчика ВКЗ за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТІС з Уманським міськрайонним судом Черкаської області, оскільки майданчик ВКЗ Уманського міськрайонного суду 08.10.2024 у період часу з 14.00 год. до 16.00 год. заброньований іншим судом.

04.10.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату та забезпечення її участі у розгляді заяви про відвід судді Сивокінь С.С.

Частиною 7 статті 40 ЦПК України визначено, що заява про відвід має бути розглянута не пізніше 10 днів з дня надходження такої заяви, у випадку розгляду її суддею іншого суду.

За правилами ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Із викладеного вбачається, що питання виклику сторін для розгляду заяви про відвід є виключною компетенцією суду. При цьому бажання сторони взяти участь у розгляді такої заяви, не має для суду жодного вирішального значення.

У даному випадку суд врахував бажання заявника/позивача ОСОБА_1 узяти участь у розгляді заяви про відвід та виніс ухвалу про її участь у режимі відеоконференції, однак зв`язок установлено не було з технічних причин. Тому суд знову пішов на зустріч заявнику/позивачу ОСОБА_1 і відклав розгляд заяви про відвід на інший день.

У визначений день суд не мав можливості забезпечити проведення відеоконференції у зв`язку із бронюванням зали судових засідань іншим судом, про що і була повідомлена ОСОБА_1 ухвалою від 03.10.2024 про відмову в задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому ОСОБА_1 не була позбавлена можливості, при бажанні, прибути до Городищенського районного суду та прийняти участь у розгляді заяви про відвід, однак цим правом не скористалася.

Введення на території України воєнного стану не є підставою для відкладення розгляду заяви про відвід чи для обов`язкової участі особи, що заявила відвід, у розгляді її заяви. При цьому слід врахувати, що на території Черкаської області активні бойові дії не проводяться, а тому доводи ОСОБА_1 з цього приводу є надуманими.

Тому суд враховує строки розгляду заяви про відвід, а також вимоги ч. 8 ст. ст. 40 ЦПК України, та розглядає таку заяву за відсутності всіх учасників справи.

Судом установлено, що ст. 36, 37 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Стандарт безсторонності та неупередженості ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість/безсторонність судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо. Об`єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді.

Суть поданої заяви про відвід судді зводиться до незгоди з судовим рішенням у формі ухвали, якою відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

При цьому заява обґрунтовується лише посиланням на норми національного та міжнародного права, поєднаної із особистою образливою оцінкою роботи ОСОБА_2 на посаді судді, однак не містить будь-яких конкретних фактів, які б свідчили про прояви необ`єктивності чи упередженості судді Сивокіня С.С.

Чинне законодавство не передбачає автоматичне задоволення всіх заяв/клопотань сторони у справі, як і не передбачає заявлення відводу судді щоразу, коли суддя відхиляє таку заяву/клопотання.

Незгода з такими процесуальними рішеннями судді може бути викладена в апеляційній та/чи касаційній скарзі.

А тому не є допустимим зловживання стороною у справі правом на заявлення відводу судді, з метою його усунення від розгляду справи в не процесуальний спосіб.

Крім того, процесуальні права сторони у справі чітко визначені ЦПК України, серед яких відсутнє право роз`яснення судді норми законодавства та порядок їх застосування (як про це зазначено в заяві про відвід). Також сторона у справі не наділена повноваженнями оцінки рівня знань і професійних здібностей судді, як і не наділений суд, що розглядає заяву про відвід.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що викладені в заяві про відвід судді Сивокіня С.С. обставини, не місять обґрунтувань, які б свідчили про його необ`єктивність, упередженість або ж зацікавленість у результатах розгляду справи, а тому в задоволенні заявленого відводу слід відмовити.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 41, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь Сергія Сергійовича від участі у розгляді цивільної справи № 705/4735/23 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Подорога