Постанова № 122201850, 10.10.2024, Фастівський міськрайонний суд Київської області

3/381/1671/24

381/3581/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року місто Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичну особу-підприємця, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2024 о 12 год 25 хв при проведенні фактичної перевірки ПСК «Тамара» за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 порушено порядок проведення розрахунків, а саме: не незастосування РРО, невидача відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, реалізація товарів не облікованих належним чином за місцем продажу та зберігання, чим порушено п.1, п.2, п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 №265/95 ВР (зі змінами).

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://fs.ko.court.gov.ua, однак ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не є обов`язковою.

Зважаючи на положення ст. ст. 268, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , зважаючи на її об`єктивну можливість бути обізнаною про необхідність прибути до суду.

Така позиція суду ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 155-1 ч 1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом № 1697/10-36-07-08 від 16.07.2024, актом фактичної перевірки від 16.07.2024 №38905/10/36/07/36415574, письмовими поясненнями.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч. 1 КУпАП, тому її необхідно визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує особу порушника та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини, та приходить до висновку про можливість накладення стягнення у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст.155-1, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати штрафу в вказаний термін, підлягає стягненню з порушника подвійний розмір штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є.Ю. Чернишова