Ухвала суду № 122194912, 09.10.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10088/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., оцінивши заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Департамент контррозвідки Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області , в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.2024, просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 25.07.2024 року №23 про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15.05.2017 та скасування посвідки на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13.06.2017 ;

2) зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13.06.2017 та повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 23 від 25.07.2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року залучено до участі в адміністративній справі №440/10088/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Департамент контррозвідки Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601).

02 жовтня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді від 01.10.2024, в якій позивач просить відвести суддю Довгопол М.В. від розгляду справи № 440/10088/24 з тих підстав, що дії судді викликають недовіру до суду, а також ставлять під сумнів неупередженість та доказують її зацікавленість. Позивач зазначає, що рідний брат головуючої судді (Довгопол Костянтин Володимирович) є співробітником СБУ та працює/працював у Службі безпеки України, і вважає, що суддя Довгопол М.В. схиляється на сторону відповідача та третьої особи - Департаменту контррозвідки СБУ. Вказує, що суду було відомо, що 24.02.2023 Департамент контррозвідки Центрального управління СБУ не мав права взагалі порушувати питання про скасування дозволу на імміграцію, натомість ухвалою суду від 16.09.2024 безпідставно та заплановано залучено його до участі у справі № 440/10088/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Також судом витребувано від Департаменту контррозвідки Центрального управління СБУ належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для направлення Департаментом до Державної міграційної служби України подання від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт. На думку позивача, відповідач був заздалегідь обізнаний, що позивача організовано та заплановано оголосили у розшук, а судді Довгопол М.В. було чудово відомо про те, що позивача умисно 07.11.2022 оголошено в розшук щоб спровокувати чи давати привід ДКР СБУ для направлення подання, адже ДКР СБУ у поданні від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт констатував та обґрунтував спір з перебуванням у розшуку за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 125 КК України, що є доказом того, що з суддею домовились та суддя Довгопол М.В. схиляється на сторону відповідача та третьої особи. Крім того, позивач вважає, що метою судді Довгопол М.В. щодо залучення третьої особи та витребування документів, що стали підставою для направлення Департаментом до Державної міграційної служби України подання від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт, є ухвалити самовідвід у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці і надалі справу передати судді Шевякову І.С.

У період з 02.10.2024 по 08.10.2024 суддя Довгопол М.В. перебувала на лікарняному.

За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі "Білуха проти України", (заява №33949/02, пункти 49 - 50), в якому зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Заяву про відвід позивачем обґрунтовано тим, що рідний брат головуючої судді (Довгопол Костянтин Володимирович) є співробітником СБУ та працює/працював у Службі безпеки України, і позивач вважає, що суддя Довгопол М.В. схиляється на сторону відповідача та третьої особи - Департаменту контррозвідки СБУ.

Необхідно зазначити, що той факт, що брат судді є співробітником СБУ, не є об`єктивною підставою для сумніву у безсторонності судді, оскільки ОСОБА_3 не є стороною або іншим учасником судового процесу, у тому числі, представником третьої особи. Також відсутні відомості про те, що брат судді надавав сторонам або іншим учасникам процесу правничу допомогу у цій справі. Крім того, подання Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт, на підставі якого прийнято спірне рішення, не складалось та не підписувалось братом судді.

При цьому ухвалою суду від 30.09.2024 (суддя Удовіченко С.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.09.2024 про відвід судді у справі № 440/10088/24 з підстав того, що брат судді є співробітником СБУ відмовлено.

Стосовно доводів позивача про те, що суддя Довгопол М.В. схиляється на сторону відповідача та третьої особи - Департаменту контррозвідки СБУ, оскільки ухвалою суду від 16.09.2024 безпідставно та заплановано залучено Департамент контррозвідки Центрального управління СБУ до участі у справі № 440/10088/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, а також витребувано від нього належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для направлення Департаментом до Державної міграційної служби України подання від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт, то варто зауважити, що такі твердження позивача свідчить про фактично незгоду його із ухвалою суду від 16.09.2024 про залучення третьої особи та витребування доказів.

Однак в силу імперативних вимог частини 4 статті статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Оцінка процесуального рішення судді може бути здійснена в порядку апеляційного та касаційного проваджень.

Отже, незгода позивача з ухвалою суду від 16.09.2024 не є підставою для відводу судді Довгопол М.В.

Щодо посилань позивача на те, що метою судді Довгопол М.В. щодо залучення третьої особи та витребування документів, що стали підставою для направлення Департаментом до Державної міграційної служби України подання від 24.02.2023 № 2/3/3-3501нт, є ухвалити самовідвід у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці і надалі справу передати судді Шевякову І.С., є безпідставним припущенням, оскільки наразі документи на виконання ухвали суду від 16.09.2024 не надійшли, жодних дій стосовно самовідводу суддею не вживалися, а можливість передачі справи від одного судді до іншого процесуальним законом не передбачена, натомість відповідно до положень частини 1 статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Фактів та доказів на підтвердження того, що поведінка судді свідчить про небезсторонність судді та прихильність до сторони відповідача та третьої особи позивачем не наведено, а відтак не мотивовано суб`єктивний критерій неупередженості судді.

Суд наголошує, що у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

Отже, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді не містить доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Довгопол М.В., як з погляду "суб`єктивного критерію", так і "об`єктивного критерію".

З огляду на викладене суддя приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

За таких обставин відповідно частини 4 статті 40 КАС України задля вирішення по суті заяви від 01.10.2024 про відвід наявні підстави для передачі справи №440/10088/24 до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про відвід судді від 01.10.2024 про відвід судді Довгопол М.В. передати справу №440/10088/24 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Довгопол