Рішення № 122194330, 08.10.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 рокусправа № 380/13582/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати дії та рішення ГУ ДПС у Львівській області незаконними щодо нарахування 37664,84 грн начебто заборгованості за ОСОБА_1 в сумі боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску 37664,84 грн без виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21, яким визнано незаконною вимогу про стягнення боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску Ф-7298-2 від 22.02.2021 в розмірі 37664,84 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області перерахувати суму боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску 37664,84 грн за ОСОБА_1 та скасувати безпідставно та незаконно нараховану ГУ ДПС України у Львівській області щодо ОСОБА_1 суму боргу недоїмки 37664,84 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за кодом платежу 71040000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що незважаючи на рішення суду, яким визнано протиправною податкову вимогу про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 37664,84 грн, відповідач не привів у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегрованої картки платника, з урахуванням прийнятого Львівським окружним адміністративним судом рішення від 18.04.2022 у справі 380/17601/21. Такі дії відповідача, позивач вважає протиправними. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.06.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вимог ухвали суду позивачем усунуто зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.09.2024 за вх.65892 від представника позивача надійшли письмові пояснення. Зазначив, що прийняття рішення суду, яким визнається протиправною та скасовується вимога про сплату боргу (недоїмки), є підставою для внесення змін до інформаційних систем.

Ухвалою суду від 09.09.2024 витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 09.09.2024 продовжено строк розгляду справи на шістдесят днів з метою отримання витребуваних доказів.

12.09.2024 за вх.68202 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого долучено відзив на позовну заяву та докази в підтвердження позиції ГУ ДПС у Львівській області, в тому числі облікові картки позивача. У поданому відзиві, представник позивача зазначила, що незважаючи на те, що позивач припинена 05.07.2021,проте станом на даний час продовжує обліковуватися в контролюючих органах як ФОП, оскільки повинна провести остаточні розрахунки по податках та подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній податковий період, в якій відображаються доходи від проведення підприємницької діяльності. У зв`язку із наявністю недоїмки станом на 31.01.2021 у розмірі 37664,84 грн, ГУ ДПС у Львівській області виставлено вимогу від 22.02.2021 Ф-7298-52. На виконання рішення суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21, ГУ ДПС у Львівській області внесено зміни в електронні сервіси ДПС та скасовано вказану податкову вимоги. Проте, податковий борг, в розмірі 37664,84 грн й надалі обліковується в інтегрованій картці позивача. Чинне законодавство не ототожнює вимогу про сплату боргу по єдиному внеску із недоїмкою по єдиному внеску. Суд, скасувавши в судовому порядку такий виконавчий документ, не зобов`язує ГУ ДПС у Львівській області перерахувати суму боргу з ЄСВ у розмірі 376664,84 грн та скасувати суму недоїмки. У зв`язку із наявністю недоїмки станом на даний час у контролюючого органу відсутні підстави для перерахування суми боргу з ЄСВ у розмірі 37664,84 грн. Просить у задоволенні позову відмовити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована 01.10.2008 як фізична особа-підприємець. 05.07.2021 до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Головним управлінням ДПС у Львівській області 22.02.2021 виставлено вимогу про сплату боргу Ф-7298-52, відповідно до якої станом на 31 січня 2021 податковий борг позивачки становить 37 664,84 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила суд скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з позивачки боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску Ф 7298-52 від 22.02.2021 в розмірі 37664, 84 грн та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши дані щодо наявності у неї недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37664, 84 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання та протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску Ф 7298-52 від 22.02.2021 в розмірі 37664, 84 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення суду, ГУ ДПС у Львівській області внесено зміни в електронні сервіси ДПС та скасовано вказану податкову вимогу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами статті 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.

За змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 5 (далі - Порядок 5).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку 5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Системний аналіз положень Порядку 5 свідчить про те, що, оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо правильного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.

У разі визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з огляду на відсутність у суб`єкта господарювання податкового боргу, вимога про здійснення коригування відомостей в ІКП є також обґрунтованою, оскільки дані ІКП повинні відображати його дійсний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 19.02.2019 у справі 825/999/17, від 26.02.2019 у справі 805/4374/15-а, від 25.03.2020 у справі 826/9288/18, від 10.04.2020 у справі 813/1760/18, від 01.07.2020 у справі 640/8980/19, від 17.06.2021 у справі 520/7599/19, від 25.03.2020 у справі 826/9288/18.

Так, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21 визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску Ф 7298-52 від 22.02.2021 в розмірі 37664, 84 грн.

При цьому, у вказаному рішенні суд зробив такі висновки:

«…Заборгованість зі плати єдиного внеску позивачці нараховано за такі періоди: станом на 09.02.2018 (8324,1 грн); за I-IV квартали 2018 року у розмірі 9 828,72 грн (щоквартальний платіж 2457,18 грн); за I-IV квартали 2019 року у розмірі 11016,72 грн (щоквартальний платіж 2754,18); за I-IV квартали 2020 року у розмірі 8495,3 грн (платіж за перший квартал 2078,12 грн; платіж за другий квартал 1039,06 грн, платіж за третій квартал 3178,12 грн, платіж за четвертий квартал 2200,00 грн).

Позивачка працює в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на посаді продавця непродовольчих товарів з 31.10.2019 по теперішній час, що підтверджується довідкою 1 від 30.07.2021.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 за позивачку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, за період з листопада 2019 по грудень 2020 сплачував страхувальник фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї в період з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачкою ще і як особою, що має право здійснювати підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачці єдиного внеску та відповідно, прийняття спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в період з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року. Тому податкова вимога Ф 7298-52 від 22.02.2021 в цій частині визнається судом протиправною.

Щодо включення до податкової вимоги податкового боргу по сплаті єдиного внеску станом на 09.02.2018 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строк давності встановлений статтею 102 ПК України. За змістом цієї статті строк давності становить 1095 днів, який, для цілей стягнення податкового боргу, обраховується з наступного дня після закінчення граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Отже, протягом цього строку несплачена сума грошового зобов`язання вважається податковим боргом, щодо якого податковий орган має право вживати заходи для його погашення. Однак, по завершенні цього строку податковий борг вважається безнадійним та підлягає списанню.

Контролюючі органи, згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПК України, щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню. З цього часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом Постанові від 06.02.2018 по справі 807/2097/16 (К/9901/99/17). У вказаному рішенні суд зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, утому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Таким чином, оскільки борг за звітний період 2017 року у сумі 8324,10 виник у позивачки 09.02.2018, то на момент внесення такого боргу у спірну податкову вимогу Ф 7298-52 від 22.02.2021 сплинуло більше 1095 днів, відтак такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню. Тому за наведених обставин спірна податкова вимога в частині включення до неї суми боргу (недоїмки) в розмірі 8324,10 визнається судом протиправною.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відомості про сплату позивачкою єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з січня 2018 року по жовтень 2019 року відсутні, доказів відсутності у позивачки обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період також немає.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року; станом на 09.02.2018. А отже і протиправність податкової вимоги Ф 7298-52 від 22.02.2021 в частині включення до неї сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказані періоди.

При цьому суд враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 05.12.2006 року у справі за позовом ЗАТ «Київський склотарний завод» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсними рішень:

«Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, Судова палата, констатуючи помилкове нарахування податку на прибуток (а звідси й податку на додану вартість) через порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно формування валових витрат як платником податку, так і податковим органом, не може визнати недійсним рішення податкового органу в якійсь сумі, оскільки ДПІ ще не визначила в установленому законом порядку звичайну ціну послуги з товарного кредитування.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, Судова палата знаходить за необхідне змінити постановлені у справі судові рішення у частині мотивів задоволення позову.

Дана обставина надасть податковому органу можливість визначити в установленому Законом порядку звичайну ціну спірної послуги та прийняти нові рішення (про нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, з штрафними санкціями за цими податками) у зв`язку з безпідставним формуванням позивачем валових витрат.»

Таким чином, суд визнає протиправним включення до податкової вимоги Ф 7298-52 від 22.02.2021 сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018, однак вважає правомірним включення в неї сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року, у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату позивачкою єдиного внеску за вказаний період. Враховуючи неможливість виокремити суми та визнати протиправною податкову вимогу в частині суми боргу (недоїмки), суд, з урахуванням позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 05.12.2006 року у справі за позовом ЗАТ «Київський склотарний завод» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсними рішень, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати спірну податкову вимогу повністю…»

Отже, у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу у внесенні відповідних коригувань до ІКП.

Такий алгоритм дій відповідача призводить до відображення в ІКП недоїмки зі сплати єдиного внеску позивачем за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018 і порушує конституційний принцип, закріплений у статті 67 Конституції України.

Оскільки у позивача немає законного обов`язку сплачувати недоїмку з єдиного внеску за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018,тому відображення інформації про існування такого обов`язку є протиправним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

При цьому, суд звертає увагу, що за наслідками розгляду справи 380/17601/21, суд зробив висновок, про правомірність включення до податкової вимоги Ф 7298-52 сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року, у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату позивачкою єдиного внеску за вказаний період, а тому, суд не вбачає підстав для виключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивачка просить визнати протиправними дії та рішення ГУ ДПС у Львівській області незаконними щодо нарахування 37664,84 грн начебто заборгованості за ОСОБА_1 в сумі боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску 37664,84 грн без виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21, яким визнано незаконною вимогу про стягнення боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску Ф-7298-2 від 22.02.2021 в розмірі 37664,84 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, які були встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі 380/17601/21, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню у цій справі.

Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою протиправні дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

Поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі 807/583/14, від 15.03.2019 у справі 805/1953/18-а та від 23.05.2018 у справі 802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Таким чином, невиключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018, суд кваліфікує як протиправну бездіяльність.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Львівській області щодо невиключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018, та зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невиключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з листопада по грудень 2019, І-IV квартал 2020 року, станом на 09.02.2018.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна