Рішення № 122191863, 08.10.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3940/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.02.2024 року за №072150011485 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.03.2024 року за №072150011485 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській зарахувати у страховий стаж ОСОБА_1 весь безперервний його період роботи в колгоспі «Дружба» з 106.10.1988 року по 08.01.1992 року та агропромисловій спілці селян і фермерів "Дружба" з 09.01.1992 року по 26.02.2000 року і здійснити призначення та виплату пенсії за віком з 05.01.2024 року дата виникнення в ОСОБА_1 права на пенсію за віком.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при розгляді заяви про призначення йому пенсії відповідачем 2 не враховано період роботи з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року згідно записів у трудовій книжці, оскільки такі записи внесені з порушенням Інструкції; період з 02.07.1993 року по 26.02.2000 році в колгоспі «Дружба» згідно довідки від 11.12.2023 року №27/1, оскільки відсутні відомості про вироблену кількість вихододенів (людиноднів); період з 09.01.1992 року по 31.10.1993 року згідно довідки про заробітну плату від 11.12.2023 року №27/5, оскільки довідка потребує перевірки обгрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей; період з 01.01.2021 року по 31.05.2021 року, оскільки відсутні відомості щодо системи оподаткування і належності до першої групи платників єдиного податку. Після подання до пенсійного органу довідки №3, про те що позивач дійсно працював у колгоспі "Дружба" та АПССФ "Дружба" будівельником в меліоративній бригаді з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року повторно звернувся із заявою про призначення пенсії. Однак, відповідач 1 рішенням від 20.03.2024 року за №072150011485 відмовив у призначенні пенсії та не зарахував вже до страхового стажу період його роботи з 28.06.1985 року в Тячівському рембудуправлігнні, оскільки відсутній запис про переведення або про звільнення у зв`язку із переведенням; період з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року в колгоспі "Дружба" (згодом АСППФ "Дружба"); з 26.02.2000 року в СТОВ "Дружба", оскільки відсутній запис про звільнення з роботи. Вказує на те, що вказане вище свідчить про неоднаковий підхід до зарахування відповідачами періодів роботи позивача до страхового стажу та неоднакове застосування відповідачами норм пенсійного законодавства при обрахунку страхового стажу позивача, що є порушенням норм ст. 19 Конституції України.

21.06.2024 року, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що з врахуванням положень Закону №1058-VI записів у трудовій книжці є недостатньо для зарахування страхового стажу. З 01.07.2000 року стаж зараховується не за матеріалами трудової книжки, а за даними Реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування. Посилання позивача на факт підтвердження його трудового стажу органами податкової служби чинним законодавством не передбачено. Водночас, відповідно до вимог Закону №1058-VI період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.

04.07.20024 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Миколаївській області також подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує на те, що за наданими до заяви про призначення пенсії документами встановлено, що страховий стаж позивача склав 25 років 7 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії. Вказує на те, що період роботи в колгоспі зараховується до страхового стажу з урахуванням встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів). В довідці від 11.12.2003 року №27/1 за період роботи з 01.12.1988 по 01.07.1990 року зазначено про відпрацьований робочий час в грошових одиницях. Відтак, дані зазначені довідці не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу.

05.07.2024 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, у якій відповідач 1 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області не здійснювало розгляд заяв позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення заявою позивача.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.01.2024 року позивачу ОСОБА_1 виповнилося 60 років, що підтверджується копією паспорту (а. с. 17).

31.01.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.

До заяви позивачем було подано документи, а саме: трудову книжку від 24.09.1982 року, довідку про членство на роботу в колгоспі «Дружба» від 11.12.2023 року за №27/1, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.12.2023 року за №27/5, довідку про реорганізацію колгоспу «Дружба» від 11.12.2023 року за № 27/2, довідку про встановлений виробіток мінімуму в колгоспі «Дружба» від 11.12.2023 року за №27/3, довідку про право підпису довідок від 11.12.2023 року за №27/4, архівну довідку № 07-04/38 від 25.01.2024 року про роботу в Тячівському ПМК-160 та Тячівському рембудуправлінні; архівний витяг № 07-04/98 від 26.01.2024 року з наказу №1-К Хустського рембудуправління від 04.01.1988 року "Про створення Тячівської госпрозрахункової дільниці і реорганізації Хустського рембудуправління"; архівну довідку № 07-04/97 від 26.01.2024 року про роботу в Хустській рембуддільниці.

Листом від 01.03.2024 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, про те що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії прийнято рішення про відмову №072150011485 від 08.02.2024 року, яке прийняте Головним управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (а.с. 34).

Як вбачається із рішення про відмову №072150011485 від 08.02.2024 року страховий стаж позивача складає 27 років 5 місяців 25 днів, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи:

з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року записів трудової книжки від 24.09.1982 року, оскільки записи внесені з порушенням Інструкції, а саме дописано номер та дату наказу про прийняття на роботу;

з 02.07.1993 року по 26.02.2000 року в колгоспі згідно довідки від 11.12.2023 року № 27/1, оскільки відсутні відомості про вироблену кількість вихододнів (людиноднів);

з 09.01.1992 року по 31.10.1993 року згідно довідки про заробітну плату від 11.12.2023 року №27/5, оскільки довідка потребує перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей;

з 01.01.2001 року по 31.05.2001 рік, оскільки відсутні відомості щодо системи оподаткування і належності до першої групи платника єдиного податку.

07.03.2024 року СТОВ "Дружба" видало позивачу довідку №3, в якій вказано про те, що позивач дійсно працював в колгоспі "Дружба" та АПССФ "Дружба" будівельником в меліоративній бригаді з 06.10.1988 року і звільнений з роботи у зв`язку з реорганізацією з 26.02.2000 року (а.с. 43).

12.03.2024 року, після отримання вищевказаної довідки, позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 26.03.2024 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, про те що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії прийнято рішення про відмову №072150011485 від 20.03.2024 року, яке прийняте Головним управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області (а.с. 38).

Як вбачається із рішення про відмову №072150011485 від 20.03.2024 року страховий стаж позивача складає 25 років 07 місяців 23 дні, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи:

з 28.06.1985 року в Тячівському рембудуправлінні, оскільки відсутній запис про переведення або звільнення у зв`язку з переведенням;

з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року в колгоспі "Дружба" (згодом АПССФ "Дружба", СТОВ "Дружба"), оскільки наявний допис підстав внесення запису про прийняття. Наявна довідка від 11.12.2023 року №27/1 щодо відпрацьованого робочого часу за період в колгоспі "Дружба" з 01.12.1988 року по 01.07.1990 року в грошових одиницях;

з 26.02.2000 року в СТОВ "Дружба", оскільки відсутній запис про звільнення з роботи;

питання зарахування до страхового стажу періодів роботи протягом січня 1992 року - жовтня 1993 року згідно з довідкою про заробітну плату від 11.12.2023 року №27/5 та періоди роботи з 06.10.1993 року по 26.02.2000 згідно з довідкою від 07.03.2024 року №3 може бути розглянуто після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей, та у разі звернення звернення особи з відповідною заявою.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд зарахувати йому у страховий стаж весь безперервний період роботи в колгоспі "Дружба" з 06.10.1988 року по 08.01.1992 року та в агропромисловій спілці селян і фермерів "Дружба" з 09.01.1992 року по 26.02.2000 року та здійснити призначення та виплату пенсії за віком з 05.01.2024 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із записом №19 трудової книжки від 06.10.1988 року позивач 06.10.1988 року прийнятий на роботу в колгосп «Дружба» будівельником в меліоративну бригаду (а.с. 24).

Згідно із записом № 20 від 09.01.1992 року трудової книжки від 06.10.19888 згідно рішення зборів уповноважених колгосп "Дружба" реорганізований в АПССФ "Дружба" (а.с. 24).

Записи у трудовій книжці про роботу позивача в колгоспі «Дружба» скріплені печатками підприємства, дефектів не мають та чітко містять відомості щодо роботи позивача в даному колгоспі у вказаний період.

Згідно довідки № 27/3 від 11.12.2023 року, виданої дирекцією СТОВ «Дружба» с. Стеблівка Хустського району, в бувшому колгоспі "Дружба" зазначено, що виробіток мінімуму трудової участі в громадському господарстві був встановлений в рублях, а саме: в період 1966 - 1974 р.р - встановлений мінімум 120 крб, за рік, 1975-1990 - встановлений мінімум 250 крб. за рік, з 1991 року по 26.02.2000 р. - встановлений мінімум 120л/днів за рік (а.с. 28).

Таким чином, відомості про виробіток мінімуму за період з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року містяться в довідках № 27/3 від 11.12.2023 року, №27/1 від 11.12.2023 року, №27/5 від 11.12.2023 (а.с. 26-30). Як вбачається з вказаних довідок за виконану в колгоспі «Дружба» роботу позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.

Як передбачено частиною третьою статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон України № 1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 9 частиною 1 Закону України № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.

Статтею 26 частиною 1 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2019 року - не менше 29 років.

Положеннями статті 24 частин 1, 2 та 4 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01 січня 2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 1788-ХІІ).

Статтею 62 частиною 1 Закону України № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком № 637.

Згідно із записом № 19 трудової книжки серія заповненій 06.10.1988 року позивач прийнятий на роботу в колгосп "Дружба" з 06.10.1988 року будівельником в меліоративну бригаду. Згідно із записом № 21 позивач був звільнений з роботи 26.02.2000 року, у зв`язку з реорганізаціією.

За твердженням відповідачів 2 та 3 період роботи позивача у в колгоспі "Дружба" з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року не враховано, оскільки наявний допис підстав внесення запису про прийняття, тобто з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, а період з 01.12.1988 року по 01.07.1990 року через відсутність встановлення мінімуму трудової участі та фактично відпрацьованих трудоднів.

Довідкою № 27/3 від 11.12.2023 року, виданою дирекцією СТОВ "Дружба" с. Стеблівка Хустського району встановлено, що в бувшому колгоспі "Дружба", с. Стеблівка виробіток мінімуму в період з 1966 року по 1990 рік був встановлений в рублях, а саме: з 1966 року по 1974 року - встановлений мінімум 120 крб. за рік, з 1975 по 1990 роки встановлений мінімум 250 крб., з 1991 по 26.02.2000 року встановлений мінімум 120л/днів за рік (а.с. 28).

Суд вказує на те, що записи у трудовій книжці позивача скріплені печатками підприємства, дефектів не мають та чітко містять відомості щодо роботи позивача в колгоспі "Дружба" у період з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року. А надавати уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно лише в разі коли відсутні відомості в трудовій книжці.

В даному випадку відповідачами не дотримано норм чинного законодавства, щодо врахування вказаного періоду до трудового стажу для призначення пенсії по віку, а відтак відповідачі 2 та 3 в даному випадку діяли не в межах та не в спосіб встановлений чинним законодавством щодо визначення трудового стажу, який дає право позивачу на призначення відповідної пенсії.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення йому пенсії за віком, у зв`язку з неможливістю пенсійного органу встановити відповідний стаж за наявності оригіналів трудової книжки яка є основним документом необхідним для його підтвердження.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача, що враховується для призначення пенсії віком, періоду з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Статті 9 частиною 1 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищезазначені норми та наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що вказані документи в своїй сукупності підтверджують період роботи позивача у колгоспі "Дружба" з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачами суду не надано, а відтак, їх безпідставно не взято до уваги відповідачами 2 та 3.

При цьому, надавати уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно лише в разі коли відсутні відомості в трудовій книжці.

Згідно Розділу 4 Поярку 22-1 - 4.1. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. 4.2. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. 4.3. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. 4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

В даному випадку відповідачем 2 та 3 не дотримано норм чинного законодавства, щодо врахування періоду з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року до трудового стажу для призначення пенсії по віку, а відтак відповідач 2 та 3 в даному випадку діяли не в межах та не в спосіб встановлений чинним законодавством щодо визначення трудового стажу, який дає право позивачу на призначення відповідної пенсії, а прийняті ними рішення №072150011485 від 08.02.2024 року та №072150011485 від 20.03.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі «Дружба» з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року, що враховується для призначення пенсії за віком, тобто період який зазначено в трудовій книжці позивача.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням встановлених судом в даній адміністративній справі обставин є достатнім для призначення пенсії за віком, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Хоча позивач просить суд зобов`язати призначити йому пенсію Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, проте враховуючи положення ст. 45 Закону №1058, ч. 2 ст. 9 КАС України, та встановлений принцип екстериторіальності, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області, як орган, що останній розглядав питання можливості призначення позивачу пенсії, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, 05 січня 2024 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 20632802), Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.02.2024 року №072150011485 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.03.2024 року №072150011485 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ: 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) період його роботи в колгоспі "Дружба" з 06.10.1988 року по 26.02.2000 року та здійснити призначення та виплату пенсії за віком з 05 січня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень, що сплачений відповідно до квитанції від 03 квітня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) гривень, що сплачений відповідно до квитанції від 03 квітня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш