Вирок № 12219060, 11.11.2010, Оболонський районний суд міста Києва

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Тютюн Т.М.

при секретарі Форманчук К.В.,

за участю прокурора Синицького О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полонне Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без зареєстрованого та постійного місця проживання, згідно з ст.89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

29 травня 2010 року близько 10 годині ОСОБА_2, заходячись у приватному будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_3, достовірно знаючи про наявність у останнього житла квартири АДРЕСА_2, таємно викрав ключі від вказаної квартири. Реалізовуючи умисел на таємне викрадення належного ОСОБА_1 майна, ОСОБА_2 по прибуттю в м. Київ того ж дня близько 15 години за допомогою ключів відчинив двері квартири потерпілого за вказаною вище адресою і проник у житло. Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_2 таємно викрав гроші в сумі 700 гривень та дві платіжні картки “ПриватБанк”, після чого залишив місце вчинення злочину і за допомогою платіжної картки зняв з рахунку гроші в сумі 140 гривень. Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 840 гривень.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 29 травня 2010 року в першій половині дня приїхав до ОСОБА_1 на дачу в с. Мархалівка Васильківського району м. Києва, щоб допомогти по домогосподарству. З потерпілим товаришували його мати та хрещена. У гаражі на лавці побачив барсетку і викрав з неї ключі від квартири АДРЕСА_2, де проживав потерпілий. Після цього близько 13 години на маршрутному таксі повернувся в м. Київ, приїхав до хрещеної за адресою: АДРЕСА_1, де на той час мешкав, і через деякий час з метою викрадення майна ОСОБА_1 поїхав до його місця проживання. Відчинивши двері за допомогою ключів, зайшов у квартиру, знайшов у кімнаті на антресолі гроші в сумі 700 гривень та дві платіжні картки “ПриватБанк”, які викрав. Після цього в банкоматі на вул. Вишгородській за допомогою картки зняв з рахунку гроші в сумі 140 гривень, оскільки колись допомагав ОСОБА_1 знімати гроші і запамятав код. Викрадене витратив на власні потреби. Чому вчинив злочин, пояснити суду не може.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм зміст та правові наслідки застосування ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує умисні дії підсудного за ч.3 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин, особу підсудного, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, проте судимість погашена, ніде не працює і не навчається, за місцем попереднього проживання характеризується позитивно. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_2 не вжив жодних заходів, направлених на відшкодування завданих збитків, ухилявся від слідства, а також думку потерпілого, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі.

Обставиною, що помякшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальному строку, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 13 жовтня 2010 року. Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання утримання в ІТТ м. Києва з 4 червня 2010 року по 14 червня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 912 /девятсот дванадцять/ гривень 71 /сімдесят одна/ копійка. Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285 (Код 11110, послуги експерта).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя