Рішення № 122184919, 02.10.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6071/24

Провадження № 2/686/2954/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., за участю: представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 14.09.2015 року між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено кредитний договір №V01.188.38482, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 21025,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів не виконує. Позивач просить стягнути заборгованість по кредиту та судовий збір.

29.03.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

11.04.2024 року справу призначено до слухання по суті.

12.08.2024 року від відповідача надійшли письмові пояснення, проти позовних вимог заперечує, та просить застосувати строки позовної давності.

12.08.2024 року представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача, вважає, що строк позовної давності не пропущено, наполягає на задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просить застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, подані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2015 року між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено кредитний договір №V01.188.38482, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 21025,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів не виконує.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №V01.188.38482 складає 16748,25 грн., з яких 8855,82 грн. - заборгованість за тілом кредита; 7892,43 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договорами посилався на кредитний договір №V01.188.38482 від 14.09.2015 року, паспорт споживчого кредиту, договір факторингу.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечила, просила застосувати строк позовної давності. Щодо заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 07072023.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13, за змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони прав на позов.

Таким чином, керуючись нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання Договору про відступлення прав вимоги, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань.

Отже, загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №V01.188.38482 від 14.09.2015 року має часові рамки з 07.07.2023 по 07.07.2026 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12.03.2020 р. до 22.05.2020 р. на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє Постанова Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р, якою продовжено карантин до 30.06.2023). А впровадження карантину в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.

30.03.2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Згідно з п.12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У постанові Верховного Суду від 22.09 22.09.2022 у справі № 920/724/21 зазначено наступне: «Суд відхиляє доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу про те, що для застосування пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивачу необхідно обґрунтувати, що продовження строків зумовлене саме дією на сторону обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином. Суд зазначає, що ні ЦК України, ані інші нормативно-правові акти, якими встановлений (продовжений) на території України карантин, продовжено строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу на строк дії такого карантину, не містять тих вимог, про які зазначає Відповідач, а автоматичнее продовження цих строків пов`язане саме із встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону».

Тобто, продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, і тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.

Відповідач ОСОБА_2 зазначає, що останній день повернення кредиту 14.09.2020 р.. Саме з 14.09.2020 р. у АТ «Ідея Банк» був трьох річний термін для звернення до суду із стягнення заборгованості, тобто граничний термін звернення до суду 14.09.2023 року, однак, з 12.03.2020 р. до 30.06.2023, тобто на час дії карантину - строк позовної давності не обраховувався.

А тому, позивач не пропустив строк позовної давності, звернувшись із позовом 29.02.2024 року, відтак, клопотання про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитом на загальну суму 16748,25 грн. та судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032. м. Київ, вул.. Симона Петлюри 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № V01.188.38482 від 14.09.2015р. у розмірі 16748 грн. 25 коп. ( 8855 грн. 82 коп. заборгованості по тілу кредиту та 7892 грн. 43 коп. заборгованості по відсотках) та судовий збір 3028 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.10.2024 року.

Суддя: