Ухвала суду № 122182908, 08.10.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/5606/24

ун. № 759/18301/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - Товариство) про відмову від позову та про повернення судового збору у справі за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 570,00 гривень.

07.10.2024 представник позивача, ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав суду заяву про відмову від позову, у якій просив провадження у справі за позовом Товариства до ОСОБА_1 закрити.

Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_1 погасила заборгованість перед Товариством за кредитним договором, у зв`язку з чим Товариство відмовляється від позову.

07.10.2024 представник позивача, ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав суду заяву про повернення 50 % судового збору, сплаченого Товариством при поданні цього позову. У заяві представник Товариства просив суд сформувати в електронній формі і направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення вказаного розміру судового збору.

Заява обґрунтована тим, що Товариство відмовилося від позову до ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, тому має право на повернення 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Дослідивши вказані заяви, суддя дійшов таких висновків.

Щодо заяви про відмову від позову

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом приписів статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

З огляду на те, що відповідач погасив заборгованість перед позивачем за кредитним договором, суд уважає, що відмову Товариства від позову слід прийняти, а провадження у справі - закрити.

Щодо заяви про повернення 50% судового збору.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивач має право подати клопотання про повернення йому 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі відмови від позову до початку розгляду справи по суті.

З огляду на те, що Товариство відмовилося від позову до початку розгляду справи по суті, і ця відмова прийнята судом, 50 % судового збору в сумі 1211,20 гривень, сплаченого при поданні позову, слід повернути Товариству.

Щодо вимоги Товариства сформувати в електронній формі і направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення вказаного розміру судового збору суд зазначає таке.

Правила повернення судового збору визначені Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складається із обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці дев`ятому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином.

Тлумачення наведених норм свідчить, що для повернення судового збору заявник має виконати таку послідовність дій: спочатку отримати судове рішення про повернення судового збору; надалі звернутися із заявою до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства, до якої долучити оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, копію судового рішення.\

Повноваженнями формувати і направляти подання про повернення судового збору до управління Казначейства суд, відповідно до приписів чинного законодавства, не наділений.

За таких обставин, у задоволенні зазначеної вимоги суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» про відмову від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі № 759/18301/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» про повернення судового збору задовольнити частково.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжного доручення № 4713 від 09.08.2024, що становить 1 211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень на такі реквізити:

Отримувач: ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28)

Код ЄДРПОУ 35234236

IBAN: UA 14 3808 0500 0000 0000 2650 3231 4

Банк отримувача: АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Вимогу сформувати подання в електронній формі і подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області залишити без задоволення.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В. Кравченко.