Рішення № 122176777, 07.10.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2428/24

Провадження № 2/204/1999/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

7 жовтня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд» (адреса знаходження: Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, 01033), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса знаходження: Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, 10008), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (адреса знаходження: Київська область, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 35-А) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач,в інтересахякого дієпредставник ОСОБА_2 звернувся досуду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 31292, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості та стягнути безпідставно отримані кошти посилаючись на відсутність правових підстав у нотаріуса на його вчинення. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що йому стало відомо, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.від 08.09.2020, зареєстрованому в реєстрі за 31292, щодо стягнення з відповідача заборгованості. Позивач не згодний з винесеним виконавчим написом, так як з відповідачем у справі позивач не укладав жодних кредитних договорів та кредит не отримував. Тому є сумніви щодо перевірки нотаріусом наявності у боржника перед кредиторомтакої заборгованості, як і перевірки безспірності вимог. У зв`язку з чим, позивач був вимушенийзвернутися до суду із даними позовними вимогами.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2024 відкрито провадження по справі, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.36).

Ухвалою суду від 28.06.2024 витребувано у Житомирського обласного державного нотаріального архіву,належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення 08.09.2020 виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №31292 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., яким стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованість за кредитним договором 012-03531-290413 від 29.04.2013 за період з 11.08.2020 по 17.08.2020, загальну суму у розмірі 33297,67 грн., яка складається з 19151,74 грн. - простроченої заборгованість за сумою кредиту; 13645,53 грн. - простроченої заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 500,00 грн. - плати за вчинення виконавчого напису. На виконання ухвали суду від 28.06.2024 вказані документи надійшли до суду 02.9.2024 (а.с.54-59).

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, надали суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували (а.с.39).

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, також шляхом направлення на адресу останнього судової повістки, яка була вручена представнику за довіреністю (а.с.52). Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив не надано.

Треті особи до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення на адресу останніх судових повісток (а.с.53). Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 08.09.2020приватнимнотаріусом Житомирськогоміського нотаріальногоокругу ГораємО.С.вчинено виконавчийнапис№31292, відповідно до якого на підставі ст. 262 ЦК України, статей 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», заборгованість у сумі 32797,67 грн., що виникла за кредитним договором №012-03531-290413 від 29.04.2013, який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 є товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд». Крім того, за вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 500,00 грн., що разом складає 33297,67грн.(а.с.10).

09.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП №63539408 з примусового виконання виконавчого напису №31292, вчиненого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд`заборгованість в розмірі 33297,67 грн. (а.с. 13-14).

На теперішній час, на підставі виконавчого напису №№31292 від 08.09.2020, приватним виконавцем 04.12.2023 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 33002,96 грн. (а.с.16).

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати Військова частина НОМЕР_1 від 13.03.2024, на підставі ВП №63539408 від 04.12.2023 з ОСОБА_1 за період з 01.12.2022 по 30.07.2023 відраховано за виконавчим документом в сумі 33002,96 грн (а.с. 28).

Як вбачається із матеріалів справи, 26.02.2024 приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. закрив виконавче провадження № 63539408 за виконавчим написом №№31292 від 08.09.2020виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд`заборгованості за виконавчим документом у розмірі 33297,67 грн., про що винесена відповідна постанова(а.с.19).

Щодо правового регулювання процесуального порядку вчинення нотаріусом виконавчого напису та підстав визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акту в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно достатті 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення виконавчих написів, чинна на момент вчинення спірного виконавчого напису, визначена в розділі 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5(далі - Інструкція).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012№ 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Проте,Товариствомобмеженою відповідальністю «ФК «Аланд`та приватним нотаріусом не надано суду документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у відповідача права вимоги.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20).

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св-20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеномустаттею 84 Закону України «Про нотаріат».

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що призвело до порушення процедури вчинення напису.

Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені в постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) та встановивши відсутність доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд зазначає, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

До подібних правових висновків дійшов також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), постанові від 25.03.2019, у справі № 629/3881/16-ц, провадження № 61-31187св18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем кредитний договір 012-03531-290413 від 29.04.2013, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально (а.с.11).

Крім того із матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував від відповідача жодного документу, ані повідомлення про відступлення права вимоги, ані будь-яких письмових повідомлень-вимог про наявність заборгованості, ані повного розрахунку такої заборгованості. Також, відсутні відомості про вручення позивачу письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що призвело до порушення процедури вчинення напису.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, встановивши, що між сторонами існує спір з приводу наявності і розміру заборгованості за кредитним договором, та враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3статті 12ЦПК Україниздійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостоїстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при вивченні матеріалів справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих за виконавчим написом від 08.09.2020 грошових коштів у розмірі 33297,67 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1212 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змістустатті 1212 ЦК Україниможна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізустатті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню,виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкціястатті 1212 ЦК України, як і загалом нормглави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно достатті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Так, в якості доказу сплачених на користь відповідача за виконавчим написом коштів, позивачем надано звіт про здійснені відрахування та виплати на загальну суму в розмірі 33297,67 грн. в рахунок погашення боргу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», а також відомості з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про закриття приватним виконавцем Клітченко О.А. виконавчого провадження № 63539408 за виконавчим написом №№31292 від 08.09.2020 (а.с. 18-19,28). Зазначене стороною відповідача не спростовано.

Суд приймає до уваги надані позивачем копії письмових доказів про сплату у межах виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого напису № 31292 від 08.09.2020 коштів у сумі 33297,67 грн., які, відповідно до вищезазначеного, підлягають поверненню позивачу враховуючи факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для повернення коштів.

У відповідності до ч.1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8ст.141ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що 01.12.2021 між ОСОБА_1 та адвокатом Овчаренко О.М. укладено договір про надання правничої допомоги, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2021 та додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 11.03.2024(а.с. 21,22,24 на зворотному аркуші).

Статтею 76 ЦПК України, встановлю, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1 до додатку № 1 від 01.12.2021, виконаних адвокатом від 27.01.2022встановленафіксована сума за надані послуги, а саме: консультацію щодо справи, підготовка та збирання доказів по справі, ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження (2 години) вартістю 1816,00 грн., складання адвокатського запиту 700 грн., а також відповідно до акту виконаних робіт № 2 до додатку № 2 від 11.03.20241, виконаних адвокатом від 12.03.2024 встановлена фіксована сума за надані послуги, а саме:консультацію щодо справи, ознайомлення з доданими матеріалами виконавчого провадження, підготовка та збирання доказів по справі (1 година) вартістю 1211,20 грн. та складання позовної заяви 4000,00 грн., що разом складає 8427,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірними із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, тому заявлена сума у розмірі 8427,20 грн. є значно завищеною.

Крім цього, суд зауважує, що вартість складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зазначена у рахунку на оплату, є завищеною, оскільки позовна заява є типовою, не містить розрахунків, та не вимагає витрат тривалого часу на її підготовку.

Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 968,96 грн.

Керуючисьст.ст.215,216,220,628,638,799,806 ЦК України, ст.ст.10,12,13,81,141,247,263,265,280-284,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича№ 31292 від 08.09.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», ЄДРПОУ 42642578 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 33297(тридцять три тисячі двісті дев`яносто сім) гривень67 копійок, які безпідставно одержані за виконавчим написом № 31292 від 08.09.2020, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та понесені витрати за правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», ЄДРПОУ 42642578 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Овчаренко Ольга Миколаївна (адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр-т Антошкіна, буд. 179В, офіс 228);

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», ЄДРПОУ 42642578, (адреса знаходження: Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, 01033);

Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса знаходження: Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, 10008);

Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (адреса знаходження: Київська область, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 35-А).

Суддя С.В. Чудопалова