Рішення № 122171722, 08.10.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/6506/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Спрямованим до суду позовом представник позивача просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за спожитий природний газ. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що відповідачка, будучи побутовим споживачем природного газу, не здійснювала оплату за постачання газу в повному обсязі, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та відповідно без фіксації його перебігу і підстав для зміни такого порядку розгляду справи судом не встановлено.

Відповідачка, будучи належним чином та завчасно повідомлена про існування даного судового спору свого ставлення до заявлених вимог не висловила і жодних доказів суду не надала. Відзиву в порядку ст. 190 ЦПК України відповідачка до суду не подала.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

Між сторонами наявні договірні зобов`язання щодо надання послуг з постачання природного газу позивачем та їх оплата, що має здійснюватися відповідачкою.

Відповідно до матеріалів наданих позивачем станом на день звернення до суду (29 грудня 2023 року) заборгованість відповідачки за надані їй комунальні послуги з газопостачання становить 98 169,49 гривень, інфляційні 3 215,51 гривень, 3% річних 1 407,24 гривень.

Відповідачка не погодилась з такими обсягами і зазначила, що відповідно до обсягів спожитого заборгованість наявна, однак не у розмірах згадуваних позивачем. Так, відповідно до розрахункових документів наданих газопостачальною компанією обсяги наданих послуг відрізняються від заявлених у позові. Станом на 31 вересня 2021 року, показники лічильника (номер лічильника 0680437) складали 21953,49 із обсягом заборгованості у розмірі 12273,38 гривень. Станом на момент заміни лічильника на новий (для повірки), що відбулось 27 березня 2024 року, показники становили 22009,4 (номер лічильника 0680437). Таким чином з вересня 2021 року по кінець березня 2024 року було спожито газу у обсязі 55,91 м3, що за будь-якими розрахунками не становить заявлену позивачем заборгованість.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78, ст. 81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Положенням ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Суд погоджується з доводами позивача, що не спростовувались відповідачкою про наявність заборгованості із наданих послуг з газопостачання. Однак, одночасно суд погоджується з доводами відповідачки, що заборгованість прорахована не правильно, оскільки наведені позивачем показники не відповідають дійсності. За таких обставин, суд вирішує позов задовольнити частково, стягнувши з відповідачки заборгованість виходячи з актуальних показників лічильника газу станом на 27 березня 2024 року, які становили 22009,4.

При цьому, підстав для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд не вбачає, оскільки позивачем наведено не вірні відомості щодо актуальної заборгованості станом на день звернення до суду і правильний розрахунок на день прийняття рішення не скориговано.

Крім зазначеного, оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, на підставі приписів ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати за розгляд даної цивільної справи пропорційно задоволеної частини вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (майдан Перемоги, 10, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39577504) заборгованість за спожитий природний газ виходячи з показників лічильника (номер лічильника 0680437) станом на 27 березня 2024 року у обсязі 22009,4, а також судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 8 жовтня 2024 року.

Суддя Євген Татуйко