Рішення № 122160687, 16.09.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року справа № 580/7006/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення про проведення позивачу перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, тобто у розмірі 55% грошового забезпечення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262 з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, тобто у розмірі 55% грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено у розмірі 50% сум грошового забезпечення. Звернув увагу, що згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарською комісією позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, у зв`язку із чим позивач зазначає, що у нього з 01.01.2016 виникає право на включення 5% до розрахунку уже призначеної пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Натомість відповідач відмовив у перерахунку, зазначивши про обмежену придатність позивача та не встановленням рішенням комісії непридатності позивача до служби в поліції.

Ухвалою суду від 16.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 31.12.2010 №354о/с (з урахуванням наказу від 11.02.2011 №33 о/с) позивач звільнений з ОВС в запас ЗСУ за п. 64 Б (через хворобу). Вислуга років на день звільнення складає: календарна 18 років 02 місяці 26 днів; пільгова 22 роки 00 місяців 24 дні.

На звернення позивача щодо обчислення його пенсії у розмірі 55% грошового забезпечення, відповідач листом від 22.03.2024 повідомив, що згідно з документами пенсійної справи позивач з 01.01.20112 отримуєте пенсію за вислугу років, із 27.04.2012 - по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. «а» статті 13 Закону № 2262 пенсія за вислугу років обчислюється особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Оскільки згідно з наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 31.12.2010 №354о/с позивач звільнений у запас за ст.64, пункт «б» (через хворобу) і з дати її призначення, має 20 років загальної вислуги, пенсію обчислено 01.01.2011, у розмірі 50% грошового забезпечення.

Також зазначено, що відповідно до свідоцтва про хворобу, ВЛК Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 14.12.2010 №911 позивач непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Рішенням комісії не встановлено, що позивач непридатний до служби в поліції.

Бездіяльність щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Відповідно до п. а ст. 13 Закону № 2262-XII (у редакції чинній із 01.01.2016) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до абз.2 п. 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію (у редакції згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені Законом України Про Національну поліцію для колишніх поліцейських.

Суд зазначає, що з урахування вищевказаних положень абз.2 п.15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію (у редакції згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VІІІ), правила пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб поширюють свою дію на позивача.

Суд встановив, що позивача звільнено зі служби з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 б Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).

Питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ були врегульовані також Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення №85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі Порядок № 85), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85.

Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку № 85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Відповідно до підпункту 1.117.1 пункту 1.117. Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров`я.

Тому суд вважає, що юридично визначальним у спірних правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту Порядку № 85, та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу, хоча формулювання непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у пункті 2 частини першої ст. 77 Закону України Про Національну поліцію непридатність до служби в поліції.

Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності до подальшої служби через хворобу.

Посилання відповідача на те, що підставою для призначення пенсії у розмірі 55% грошового забезпечення у разі звільнення у відставку за станом здоров`я є рішення медичної комісії про непридатність до служби саме в органах поліції, проте у свідоцтві про хворобу позивача відсутня інформація про непридатність до служби в поліції суд вважає необґрунтованим, оскільки свідоцтво про хворобу позивача від 14.12.2010 №911 відповідає вимогам Положення № 85.

Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ підставою для призначення відповідачем пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу), а не зміст висновку військово-лікарської комісії.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що викладена у постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 461/1316/17.

Разом з тим, відповідач, всупереч пункту а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб здійснив обчислення пенсії у меншому розмірі, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі 55% сум грошового забезпечення.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити позивачу з 15.01.2024 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, виходячи з 55% сум грошового забезпечення.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у розмірі 55% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 15.01.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), призначеної відповідно до Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з 55% сум грошового забезпечення.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ