Рішення № 122159483, 07.10.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 р. № 400/5561/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2023 №817183-2407-1403-UA48060150000071713, №817184-2407-1403-UA48060150000071713,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про: визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.12.2023 року № 817183-2407-1403- UA 48060150000071713 та № 817184-2407-1403-UA 48060150000071713, якими ОСОБА_1 було визначено суму орендної плати за землю за 2020-2021 та 2023 роки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що право оренди земельної ділянки (право користування земельною ділянкою) виникло у Карцевої 3.0. з моменту державної реєстрації такого права, тобто з 06 12.2023 року. Наведене є підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними, оскільки оренда плату за землю стягується за періоди коли земля в оренді не була. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 09.07.2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 400/5561/24 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін у судове засідання.

24.07.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно з пунктом 286.5. статті 286 Кодексу нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Також пунктом 286.5 статті 286 Кодексу передбачено, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 Кодексу; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно зі статтею 281 Кодексу передбачено ряд пільг щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

Від сплати земельного податку звільняються (пункт 281.1 статті 281 Кодексу) інваліди першої і другої групи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Кодексу) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більш як 0,10 гектара.

Отже, звільнення від обов`язку сплати земельного податку передбачено лише для відповідних категорій фізичних осіб, визначених пунктом 281.1 статті 281 Кодексу, які є власниками земельної ділянки або землекористувачами за земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, передбачених пунктом 281.2 статті 281 Кодексу.

Відповідно до пункту 16.1.3. статті 16 Кодексу одним з обов`язків платника податків є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкові повідомлення-рішення від 28.12.2023 №817183-2407-1403- НОМЕР_1 у сумі 169354,32 грн., №817184-2407- 1403-UA48060150000071713 у сумі 107116,61 грн. на загальну суму 276470,93 грн. з орендної плати за землю прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (орендарі), з другої сторони, укладено договір оренди землі №11746. За умовами цього договору орендарі із земель комунальної власності прийняли в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6890 кв.м., кадастровий номер 4810136300:02:029:0001, без права передачі її в суборенду (п. 2.1 Договору). Земельна ділянка передається для обслуговування нежитлових приміщень (п.5.1 Договору) Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п. 5.2 Договору). Згідно пункту 3.1 Договору, договір діє протягом 15 років з дати укладення договору (до 29.11.2038). 28.12.23 року договором про зміни №51-23 до договору оренди землі № 11746 від 29.11.2003 були внесені зміни в частині визначення розміру орендної плати кожного з орендарів. Згідно п. 4.2.1 Договору (з урахування внесених змін), орендна плата за період з 01.01.2020 до 01.01.2023 становить 381 428,67 грн. Розмір плати за цей період: ОСОБА_6 становить 83 532,88 грн., ОСОБА_7 становить 128 541,46 грн, Карцевої 3.0. становить 169 354,32 грн.

Згідно п. 4 2.2 Договору (з урахування внесених змін), Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6890 кв.м у 2023 році складає 8 041 787,52 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1508,91 кв.м у 2023 році складає 761 151,47 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2321,93 кв.м у 2023 році складає 710 082,39 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3059,16 кв.м у 2023 році складає 570553,66 грн.

Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за земельну ділянку площею 6890 кв.м у 2023 році складає 241 253,62 грн.,у тому числі розмір плати: Карцевої НО за земельну ділянку площею 1508,91 кв.м становить 52834,54 грн.; ОСОБА_7 за земельну ділянку площею 2321,93 кв.м становить 81 302,47 грн.; Карцевої 3.0; за земельну ділянку площею 3059,16 кв.м становить 107.116,61 грн.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарями за період з 01 01.2020 року до дати укладення договору з розстроченням платежу протягом 5 років, з дати укладення договору до кінця поточного року одноразовим внеском протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а надалі за кожен поточний рік у розмірі річної орендної плати протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, контролюючим органом за вказану земельну ділянку фізичній особі ОСОБА_8 було здійснено нарахування: орендної плати за землю за 2020-2021 роки на підставі податкового повідомлення- рішення №817183-2407-1403-UA48060150000071713 від 28.12.2023 на загальну суму 169 354,32 грн.; орендної плати за землю за 2023 рік на підставі податкового повідомлення-рішення № 817184-2407-1403-UA48060150000071713 від 28.12.2023 на суму 107 116,61 грн з якими позивачка не погоджується та просить їх скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, органи державної податкової служби здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно з визначеннями термінів у підпунктах 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України: землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди; орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» визначено, що об єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Припис частини 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» закріплює, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 382664239 від 12.06 2024р., державна реєстрації права оренди Карцевої 3.0. на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:029:0001 зареєстровано 06.12.2023 року.

У відповідності до ч. 1,2 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з статтею 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Положеннями пункту 286.1 статті 286 ПК України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. За таких обставин, право оренди земельної ділянки (право користування земельною ділянкою) виникло у ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації такого права, тобто з 06.12.2023 року.

Суд приходить до висновку, оскільки оренда плату за землю стягується з позивача за періоди коли земля в оренді у неї не була в користуванні, це є підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними.

Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.12.2023 року № 817183-2407-1403-UA48060150000071713 та №817184-2407-1403-UA48060150000071713, якими ОСОБА_1 було визначено суму орендної плати за землю за 2020-2021 та 2023 роки.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2 764,71 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник