Ухвала суду № 122152265, 08.10.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/557/24

УХВАЛА

08.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Арт Менеджмент" від 04.10.2024 (вх. № 8733/24 від 07.10.2024) про відвід судді у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Арт Менеджмент"

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська універсальна біржа"

Державна казначейська служба України

про визнання недійсними результатів електронного аукціону № SPE001-UA-20240418-79051 та стягнення грошових коштів у розмірі 558080 грн 00 к.,

у с т а н о в и в :

ТОВ "Готель Арт Менеджмент" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про:

- визнання недійсними результатів електронного аукціону № SPE001-UA-20240418-79051 з продажу об`єкта малої приватизації "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", який знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 34, що відбувся 14.05.2024 і оформлений протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях № 149 від 17.05.2024;

- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Арт Менеджмент" грошові кошти у розмірі 558080 грн 00 к.

17.09.2024 до суду від ТОВ "Готель Арт Менеджмент" надійшла заява від 17.09.2024 (вх. № 8150/24) про відвід судді Стефанів Т. В.

Ухвалою від 19.09.2024 суд залишив без розгляду заяву ТОВ "Готель Арт Менеджмент" від 17.09.2024 (вх. № 8150/24 від 17.09.2024) про відвід судді, мотивувавши тим, що заявник звернувся із заявою про відвід судді з пропущенням процесуального строку, оскільки обставини, зазначені у заяві заявникові були відомі раніше строків, визначених ч. 3 ст. 38 ГПК України.

07.10.2024 до суду від ТОВ "Готель Арт Менеджмент" надійшла заява від 04.10.2024 (вх. № 8733/24) про повторний відвід судді Стефанів Т. В.

Заявлений відвід мотивовано п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Заявник вказує, що суддя Стефанів Т. В. не може брати участі у розгляді справи № 909/557/24, оскільки, у засіданні, яке відбулося 03.10.2024 у сторони позивача підтвердилася наявна у нього обґрунтована підозра у наявності упередженості та не об`єктивності головуючого судді у справі Стефанів Т. В. Зокрема це пов`язано з систематичними діями головуючого направленими на встановлення перешкод у доказуванні обставин на які посилається позивач у справі. Зокрема відмова у проведенні експертизи та відмова в огляді об`єкта нерухомого майна приводить до ситуації коли фактично сторона позивача у справі позбавлена у справі ефективно доводити обставини на які вона посилається. На думку позивача, суддя Стефанів Т. В. створює ситуацію коли сторона відповідача у справі може більш ефективніше захищатися ніж сторона позивача, що зокрема вказує на упередженість судді у справі та призводить до порушення принципу змагальності та диспозитивності вказаних в ст. 2 Господарсько-процесуального кодексу України, чим по суті позбавляє сторону позивача доступу до правосуддя гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У п. 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи.

Проаналізувавши заяву про відвід судді Стефанів Т. В., вбачається, що наведені заявником мотиви зводяться саме до незгоди з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи, водночас, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Стефанів Т. В.

Зокрема, однією з підстав для відводу судді Стефанів Т. В. заявник зазначає незгоду з процесуальними рішеннями судді щодо розгляду клопотань про призначення експертизи та огляд приміщення.

Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Посилання заявника на те, що суддя Стефанів Т. В. вчиняє дії, спрямовані на створення перешкод у доказуванні обставин, на які посилається позивач у справі, є необґрунтованим, оскільки, відмова у задоволенні певного клопотання є процесуальним питанням і не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді щодо сторони у справі.

Прийняті процесуальні рішення судді Стефанів Т. В., з якими не погоджується ТОВ "Готель Арт Менеджмент", не свідчить про те, що розгляд даної справи відбувається упереджено, необ`єктивно, та не дає підстав сумніватися у безсторонності (неупередженості, об`єктивності) судді.

Процесуальні дії судді, а також законність і обґрунтованість судових рішень можуть бути оскаржені лише в апеляційному та касаційному порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Посилання заявника на упереджене ставлення судді Стефанів Т. В. до позивача не підтверджене належними доказами, а ґрунтується на суб`єктивному сприйнятті стороною процесуальних рішень судді щодо вирішення її клопотань, що також не є підставою для відводу.

Необхідно зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що заяву про відвід подано раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, вона підлягає передачі для визначення судді, який не входить до складу суду, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

Справу передати для вирішення питання про відвід судді Стефанів Т. В. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 08.10.2024.

Суддя Т. В. Стефанів