Рішення № 122148914, 30.09.2024, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/839/24

2/579/261/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 року до договору факторингу №02-24122001 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

17.03.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1691744 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Сума виданого кредиту: 2500,00 грн., дата надання кредиту: 17.03.2021 року. Строк кредиту: 30 днів. Валюта кредиту: UAH. Цільове призначення - на споживчі потреби. Стандартна процентна ставка 1,90 % в день.

Станом на 19.02.2022 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 8190,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5690,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути 2422 грн. 40 коп. судового збору та 10500 грн. витрат на правничу допомогу.

Представник позивача надав письмове клопотання, за змістом якого просить справу розглядати у відсутності представника ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 60).

Відповідач у наданий судом строк та станом на 30.09.2024 року своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.03.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1691744 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно даного договору сума кредиту складає 2500,00 грн., строк кредитування 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день. Відповідно до п.2.1 Договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Даний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (а.с. 10-14).

На підтвердження позовних вимог позивач додав до позовної заяви Графік платежів до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1691744 та паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Даний графік та паспорт підписані ОСОБА_1 електронним підписом ( а.с. 15, 33-34).

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2887 від 30.11.2023 ТОВ «Лінеура Україна» 17.03.2021 року здійснив переказ кредитних коштів в сумі 2500,00 гривень на картковий рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.35).

24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» (фактор) укладено договір факторингу № 02-24122001, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору за плату належні йому права вимоги до Боржників за Кредитними Договорами (а.с. 27-30).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24 грудня 2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1691744 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.03.2021 року в сумі 8190,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 5690,00 грн. - залишок по відсотках (а.с. 8).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №1691744 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором складає 8190,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 5690,00 грн. (а.с. 7).

10.01.2022 року на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання зобов`язань за Кредитним договором, в якому вказано, що заборгованість по Кредитному договору перед Кредитором ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на дату відступлення склала 8190,00 грн., в т.ч. заборгованість за сумою кредиту становить 2500,00 грн., заборгованість за комісіями і відсотками 5690,00 грн. Просили сплатити вищевказану заборгованість (а.с. 16).

За змістом ст.ст. 202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно ст.16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що сторони не ставили питання про розірвання договору від 17 березня 2021 року, таким чином між позивачем та первісним кредитором виникли цивільні права та обов`язки, які вони врегулювали вказаним договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Сторонам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював договір позики, укладений між ним та ТОВ «Лінеура Україна», не надав суду доказів, що кредитний договір укладений проти його справжньої волі.

Від ОСОБА_1 не надійшло заперечень про те, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ним було укладено договір позики, та, що за вказаним кредитним договором в нього мається заборгованість в сумі 8190 грн. 00 коп.

Враховуючи положення ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Таким чином, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1691744 від 17.03.2021 року в розмірі 8190 грн. 00 коп., з яких: 2500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5690,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Керуючись статтями 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Відповідно до приписів п.1 ч.2, ч.8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги, що підтверджується договором про надання правової допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019, рахунком від 05.08.2024 року, актом про отримання правової допомоги, платіжною інструкцією № 3 1868 від 05.08.2024 року.

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн., представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з складення позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ, місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ заборгованість за кредитним договором №1691744 від 17.03.2021 року в розмірі 8190 (вісім тисяч сто дев`яносто) грн. 00 коп., з яких: 2500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5690,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ витрати за сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК КЕШ ТУ ГОУ 2000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 07 жовтня 2024 року.

Суддя О. В. Моргун