Рішення № 122148743, 08.10.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1748/24

Номер провадження 2/573/400/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року до Білопільського районного суду Сумської області через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 19 серпня 2021 року відповідач уклав з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договір про надання споживчого кредиту №685961, на підставі якого отримав кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 14000 грн. 28 серпня 2023 року на підставі договору факторингу №2808-23 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату право грошової вимоги до відповідача. Останній, скориставшись кредитними коштами, свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконує, внаслідок чого у нього виник борг у сумі 36962,06 грн. У добровільному порядку ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту та сплачені ним судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді від 09 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 49).

У судове засідання представник позивача ТОВ «ДІДЖИФІНАНС» Романенко М.Е. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухваленнязаочного рішенняне заперечує (а. с. 53-54).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подав (а. с. 51-52).

Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримав кредит від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у розмірі 17500 грн строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення кредиту 19 серпня 2024 року. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 90% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 205,99% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 54584,18 грн. Договір №685961 про надання споживчого кредиту від 19 серпня 2021 року відповідач підписав власноручно, а також анкету-заяву від 19 серпня 2021 року, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 36-42).

19 серпня 2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» платіжним дорученням №7890 від 19 серпня 2021 року перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 14000 грн згідно кредитного договору №685961 від 19серпня 2021 року (а. с. 15).

28 серпня 2023 року між ТОВ «ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено Договір факторингу №2808-23, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»за плату належні йому права вимоги та приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог (а. с. 23-27).

Відповідно до витягу з Додатку до договору факторингу №2808-23 від 28 серпня 2023 року за кредитним договором №685961 від 19 серпня 2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»набуло право вимоги до відповідача в розмірі 36962,06 грн, з яких: 13752,25 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 23209,81 грн -сума заборгованості за відсотками (а. с. 17, 27-29).

Згідно зрозрахунком заборгованостіза кредитомзагальна сумаборгу станомна 28серпня 2023року становить 36962,06грн,із них 17137,92грн. заборгованістьза тіломкредиту,19824,14грн заборгованість за відсотками (а. с. 18).

Статтею1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077ЦК Українипередбачено,що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 статті 517ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Проте, відповідно до ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тобто, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №685961 від 19 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Відповідач не сплачує заборгованість по кредитному договору ні первісному, ні новому кредитору, тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №685961 від 19 серпня 2021 року у розмірі 36962,06грн.

15 листопада 2023 року позивачем направлялась досудова вимога відповідачу щодо необхідності сплатити заборгованість за вказаним вище кредитним договором (а. с. 44).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Також представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

У даному випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами: договором про надання правової допомоги №42649746 від 11 грудня 2023 року, додатковою угодою від 27 червня 2024 року №002582820132 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, актом підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року (а. с. 8, 11-16, 18-20).

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 2000 грн.

Загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, становить 4422,40 грн судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 36962,06 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №685961 від 19 серпня 2021 року в сумі 36962 (тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 06 копійок та 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя