Ухвала суду № 122147010, 01.10.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/608/24 Провадження № 2/304/229/2024

У Х В А Л А

01 жовтня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -

У С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в якому просить стягнути з останнього на її користь кошти в сумі 13 300,53 грн; анулювати відсотки за користування кредитного ліміту, нараховані за період з 09 грудня 2022 року по даний час в сумі 7 699,58 грн; відшкодувати 100,00 грн комісії за формування і друк довідки; стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Також позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20 (провадження № 61-9451св20) та від 08 жовтня 2020 року у справі № 465/4985/18 (провадження № 61-6066св19).

Однак у поданій позивачем ОСОБА_1 заяві не містить будь-якого обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Одночасно позивачем не конкретизовано захід забезпечення позову, який вона просить застосувати, а саме нечітко зазначено яким саме особам слід заборонити вчиняти які саме дії щодо якого саме предмета спору. Також ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовано необхідності застосування саме обраного нею виду забезпечення позову, а зазначено тільки про надходження їй через додаток «Приват24» сповіщення від АТ «ПриватБанк» про залучення останнім колекторської компанії ТОВ «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ» для врегулювання простроченої заборгованості за кредитним договором «Картка Універсальна».

Суд звертає увагу на те, що ухвала суду про забезпечення позову, зокрема її резолютивна частина, має бути чітка за змістом та зрозуміла як для осіб, стосовно яких вона постановлена, так і для тих, хто буде здійснювати її виконання.

Також у заяві про забезпечення позову не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить ОСОБА_1 , та її пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Отже, заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 151, 153, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.