Вирок № 122146851, 08.10.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/134/23

Провадження № 1-кп/342/100/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка матеріали кримінального провадження № 120220911500000129 від 26.11.2022 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Терни Дніпропетровської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 вчинив здійснення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

Кримінальне правопорушення (злочин) вчинено при наступних обставинах:

Так, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №35 о/с від 05.02.2021 ОСОБА_6 призначений на посаду дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №352 о/с від 22.08.2022 ОСОБА_7 призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції (СРПП) відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. Згідно своїх функціональних обов`язків інспектор СРПП ОСОБА_7 та дільничний офіцер сектору превенції відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_6 уповноважені у межах компетенції складати протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення, а також за наявності ознак кримінального правопорушення викликати слідчо-оперативну групу для документування кримінальних правопорушень. Згідно ст.ст. 1,17 Закону України «Про національну поліцію», посадових інструкцій, п.1 Примітки до ст.364 КК України старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та капітан поліції ОСОБА_6 є службовими особами.

Так, 26.11.2022 о 08.00 год інспектор сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_7 та дільничний офіцер поліції сектору превенції ОСОБА_6 заступили на добове чергування з використанням службового автомобіля марки «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Здійснюючи патрулювання на вказаному автомобілі, їдучи по АДРЕСА_2 о 09.36 год поліцейський ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зупинили транспортний засіб автомобіль марки «VolkswagenTransporter» оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній керував транспортним засобом з видимими пошкодженнями. В подальшому, за результатами зупинки вказаного транспортного засобу, інспектор ОСОБА_7 помітив у водія ОСОБА_5 видимі ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував останньому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. 26.11.2022 о 09.49 год за результатами проходження ОСОБА_5 тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Газоаналізатор Alcotest» зав.№ARBL зафіксовано результат тесту 2,49 проміле алкоголю, у зв`язку з чим інспектор прийняв рішення про складання щодо ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Потім, для складання адміністративних матеріалів, інспектор ОСОБА_7 , дільничний офіцер поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 присіли у службовий автомобіль марки «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_3 поліції України: ОСОБА_7 на водійське сидіння, ОСОБА_6 на заднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння автомобіля. Перебуваючи у службовому автомобілі, у ОСОБА_5 виник умисел на надання неправомірної вигоди працівникам поліції з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим останній запропонував інспектору СРПП ОСОБА_7 неправомірну вигоду у присутності іншого працівника поліції ОСОБА_6 , однак отримав категоричну відмову та одразу попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди. Однак, ОСОБА_5 26.11.2022 о 09.53 год, будучи попередженим працівниками поліції про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, бажаючи схилити працівника поліції не складати адміністративні матеріали за порушення ним правил дорожнього руху, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків, перебуваючи в автомобілі марки «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги по АДРЕСА_2 , своєю правою рукою поклав на передню панель приладів автомобіля грошові кошти у розмірі 100 доларів США однією купюрою за нескладання працівниками поліції адміністративних матеріалів та вийшов із службового автомобіля. Однак, вказані працівники поліції, побачивши дане, категорично відмовились від отримання будь-якої неправомірної вигоди коштів від ОСОБА_5 , та в свою чергу викликали слідчо-оперативну групу відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області для фіксації протиправної діяльності останнього.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ч. 3ст. 349 КПКсуд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, стороною захисту, яка представлена обвинуваченим та його захисником, було заявлене клопотання про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, і ні стороною захисту, яка представлена обвинуваченим та його захисником, і ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором не оспорюються обставини щодо: часу, місця, способу і порядку вчинення злочину; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і наслідків, які настали від таких дій обвинуваченого, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також, судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив суду вищенаведені обставини. Пояснив суду, що зранку 26.11.2022, під час керування автомобілем марки «VolkswagenTransporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у АДРЕСА_2 , був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. За результатами проходження ним тесту на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою спеціального технічного засобу, було зафіксовано результат тесту 2,49 проміле алкоголю. Працівник поліції пояснив йому, що прийняв рішення про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Для складання протоколу він та працівники поліції присіли у службовий автомобіль. Перебуваючи у службовому автомобілі, він запропонував інспектору СРПП ОСОБА_7 неправомірну вигоду у присутності іншого працівника поліції ОСОБА_6 , однак отримав категоричну відмову. Незважаючи на відмову працівників поліції, поклав на передню панель автомобіля грошові кошти у розмірі 100 доларів США за нескладання працівниками поліції відносно нього адміністративних матеріалів та вийшов із службового автомобіля. На його дії працівники поліції викликали слідчо-оперативну групу відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. Запевнив суд, що більше такого не буде вчиняти та негативно ставиться до вчиненого. Просить суд суворо її не карати.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.369 КК України, як здійснення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

За вчинення злочину, передбаченого санкцією ч.1 ст.369 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Призначаючи покарання суд, у відповідності до вимогст. 65 КК України,враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимогст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене кримінальне правопорушення відповідно дост. 12 Кримінального кодексу Українивідноситься до нетяжких злочинів.

Згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, перебуває на диспансерному обліку у наркологічному кабінеті Городенківської БЛІЛ та не знаходиться на диспансерному обліку у психіатричному кабінеті Городенківської БЛІЛ.

Обставин, що відповідно до ст.66, 67 КК України пом`якшують та обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно з досудовою доповіддю Коломийського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ризик повторного вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній; орган пробації вважає, що виправлення особи позбавлення або обмеження волі можливе та він не може становити високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання,враховує обставинивчиненого нимкримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, його наслідки, які не є тяжкими, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 призначити покарання за ч.1 ст.369 КК України у межах санкції, яка передбачає відповідальність за вчинене, у виді штрафу у розмірі 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 30600 гривень та відповідає вимогам, ст. 65 КК України.

Відповідно до абз.4 п.2 Постанови, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Згідно ч. 1 ст. 53 КК України, штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу обґрунтовується тим, що хоча матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо місця праці обвинуваченого, однак ОСОБА_5 є особою середнього віку, працездатним, немає на утриманні неповнолітніх дітей, тому призначена міра покарання стимулюватиме останнього на пошуки місця роботи задля отримання заробітку, є необхідним та достатнім заходом примусу, попереджуватиме вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень та сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому.

Також на переконання суду, призначене покарання забезпечує дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Також у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотань щодо обрання запобіжного заходу не заявлено.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.12, ч.1 ст.369 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 349, 369-371,373-374,394, ч.15 ст.615 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 800 (однієї тисячі вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 30600 гривень 00 копійок (тридцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави 2265,36 гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової технічної експертизи в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/109-22/12795-ДД від 01.12.2022.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022 у виді арешту, накладеного на одну грошову купюру номіналом 100 доларів США, серія та номер РВ75782115J B2, як на предмет неправомірної вигоди, власником якої є ОСОБА_5 , із забороною на відчуження, користування та розпоряджання до вирішення питання про долю вказаних речових доказів відповідно до КПК України.

Речові докази:

- 100 (сто) доларів США, серія та номер РВ 75782115 J B2, власником яких є ОСОБА_5 , та які передані на відповідальне зберігання начальнику Департаменту регіональної каси перерахунку у м. Івано-Франківську АТ КБ ПриватБанк (за актом приймання-передачі від 20.01.2023 року), конфіскувати в дохід держави;

- запис з нагрудної камери від 26.11.2023; носій інформації: microsd карта із відеозаписом проведення огляду місця події від 26.11.2023; копію відеозапису адміністративного правопорушення ОСОБА_5 з опечатаного конверта із DVD-R диска без номера залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія повного тексту вироку, вручається обвинуваченому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1