Рішення № 122142701, 30.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 303/3434/24

Провадження № 2/761/7469/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2024 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла зазначена позовна заява.

17.05.2024 року зазначена справа надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

В позовних вимогах позивач просить:

-стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 58 319,63 грн., 7000,00 грн. за оплату експертизи.

Вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2023 року в м.Мукачево відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля АUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2023 року у справі №303/9385/23 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільна відповідальність водія автомобіля АUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК «Уніка» згідно з полісом №215333514, яким встановлена франшиза в розмірі 1000,00 грн.

11.10.2023 року представником страхової компанії було оглянуто пошкоджений автомобіль LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 та складено акт огляду транспортного засобу.

Страхова компанія визнала випадок страховим та на підставі Звіту №28857, виконаного ТОВ «СЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 14 574,13 грн.

Позивач не погоджується із Звітом №28857, складеним на замовлення страхової компанії та зазначає, що він не є належним доказом у спірних правовідносинах, оскільки не вірно зазначено вартість ремонту автомобіля та вартість матеріального збитку; у звіті відсутня повна інформація передбачена п.4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Не погоджуючись із визначеним відповідачем розміром матеріального збитку, позивач замовив у судового експерта проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

Так згідно з висновком судового експерта Онишко Р.М. визначено вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 30.09.2023 року станом на момент огляду становить 73 893,76 грн., а коефіцієнт зносу, який застосовується при визначенні матеріального збитку - 0,31, в той час як відповідачем застосовано коефіцієнт зносу 0,4539.

У висновку судового експерта визначено вартість запчастин, які підлягають заміні, та не можуть бути відремонтовані: бампер передній вартістю 52 222,83 грн. та облицювання Н бампера переднього вартістю 15 823,08 грн., чого не вказано у Звіті відповідача.

Як зазначено позивачем, 11.10.2023 року позивач сплатила завдаток за ремонт автомобіля в сумі 29 000,00 грн. та 26 500,00 грн. згідно з актом виконаних робіт від 21.02.2024 року.

Крім того, 11.10.2023 року позивач сплатила 5 520,00 грн. з демонтажу бампера для можливості огляду механічних пошкоджень, завданих внаслідок ДТП.

А тому позивач просить стягнути з відповідача 58319,63 грн. (73 893,76 грн. - 14 574,13 - 1 000,00 грн.).

Також позивач сплатила 7 000,00 грн. за послуги експерта, що підтверджується квитанцією.

30 травня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Як зазначає представник, на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 11.10.2023 року у присутності власника транспортного засобу LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 було оглянуто автомобіль та складено відповідний протокол. На підставі вказаного протоколу суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СЗУ Україна» було складено Звіт №28857 від 25.10.2023 року згідно з яким ринкова вартість автомобіля становить 1 006 430,09 грн., відновлювальний ремонт - 20 824,16 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ - 16854,16 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 15 574,13 грн.

Страхове відшкодування розраховане наступним чином - 15 574,13 грн. (вартість матеріального збитку без ПДВ) - 1 000,00 грн. (франшиза) = 14 574,13 грн., що виплачено 26.10.2023 року позивачу. Таким чином страхова компанія виконала власні зобов`язання за полісом у повному обсязі.

Також представник відповідача не погоджується із висновком судового експерта Онишко Р.М., наданим позивачем та вказаний висновок не може бути використаний як належний доказ, оскільки вартість відновлювального ремонту визначено на момент огляду. Крім того, питання «які пошкодження отримав автомобіль в дорожньо-транспортній пригоді» не належить до компетенції експертів товарознавців у відповідності до п.1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту 24.11.2003 №142/2092, а вирішується шляхом проведення автотехнічної та трасологічної експертизи.

У відзиві представник звертає увагу, що при огляді автомобіля представником страховика в протоколі огляду було зазначено ряд пошкоджень автомобіля, які не відносяться до даної дорожньо-транспортної пригоди, та які в подальшому позивач бажав відновити за рахунок відповідача. Судовий експерт Онишко Р.М. не врахував стан майна до дорожньо-транспортної пригоди та не визначив розмір матеріального збитку на дату заподіяння збитків, тому цей висновок не відповідає меті доказування щодо розміру страхового відшкодування станом на дату події.

Представник відповідача звертає увагу, що для розрахунку зносу експерт приймає дані бензинового автомобіля, хоча досліджуваний автомобіль є дизельним.

Позивач не надав доказів, що було проведено рецензування Звіту №28857 від 25.10.2023 року. Усі доводи зводяться лише до незгоди з розміром страхового відшкодування.

З огляду на те, що позивачем не доведено порушень вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту 24.11.2003 №142/2092, відсутні підстави брати до уваги замовлене позивачем за власним бажанням та на власний розсуд дослідження вартості збитку.

10.06.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.09.2024 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. В судове засідання, яке відбулось 30.09.2024 року представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України, враховуючи що представник позивача виступив із вступним словом, суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 988 ч.1 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні, транспортний засіб LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

30.09.2023 року о 15:14 год. в м.Мукачево Закарпатської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та АUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 18.10.2023 року (справа № 303/9385/23)ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Як встановлено судом, 30 вересня 2023 року о 14 годині 39 хвилин на АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилася в безпечності та скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб Land Rover д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

В постанові вказано, що в судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнала.

Постанова набрала законної сили.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу АUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Уніка» згідно з полісом №215333514 за яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

11.10.2023 року представник страхової компанії в присутності позивача здійснив огляд транспортного засобу LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , описав пошкодження та було виявлено пошкодження, які не пов`язані з ДТП.

ОСОБА_1 не мала будь-яких зауважень щодо результатів огляду.

Згідно із Звітом №28857 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного 25.10.2023 року ТОВ «СЗУ Україна» на замовлення страхової компанії, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням ПДВ становить 16 854,16 грн., без урахування ПДВ - 15 574,13 грн., вартість відновлювального ремонту 20 824,16 грн., значення коефіцієнта фізичного зносу 0,4539.

Стаття 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

ПрАТ «СК «Уніка» визнала випадок страховим та згідно з страховим актом 26.10.2023 року сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 14 574,13 грн.

Як вбачається із страхового акту, розрахунку страхового відшкодування, страхове відшкодування розраховане у відповідності до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (за відрахуванням ПДВ та франшизи).

Так як ОСОБА_1 не погодилась із розміром матеріальних збитків, визначених страховою компанією, 30.01.2024 року звернулась до судового експерта Онишко Р.М. , який власним висновком транспортно-товарознавчої експертизи №08/24 від 26.02.2024 року визначив, що ринкова вартість автомобіля LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент пошкодження у ДТП 30.09.2023 року становить 994 959,00 грн., вартість відновлювального ремонту на момент огляду (12.02.2024 року) становить 100 799,38 грн., величина коефіцієнта фізичного зносу автомобіля на момент ДТП - 0,31, вартість матеріального збитку станом на момент огляду (12.02.2024 року) становить 73 893,76 грн.

Так як стаття 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає відшкодування оціненої шкоди у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, наданий суду висновок про визначення спричиненого збитку станом на 12.02.2024 року не є належним доказом розміру шкоди, яка має бути відшкодована за рахунок страхової компанії.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, що страхова компанія належним чином не виконала власні зобов`язання.

Щодо висновку судового експерта також варто зазначити, що він не містить будь-якого відмежування пошкоджень, які не пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулась 30.09.2023 року про що вказано в протоколі огляду транспортного засобу складеного 11.10.2023 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач відновила пошкоджений транспортний засіб. А тому позивач не позбавлена можливості звернутися до винуватої особи щодо відшкодування матеріальних збитків та до страхової компанії щодо відшкодування ПДВ.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, так як в судовому засіданні встановлено, що ПрАТ СК «Уніка» в межах діючого законодавства здійснило виплату страхового відшкодування, а тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула