Рішення № 122140152, 08.10.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3983/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Козирськго Є.С.,

при секретарі Лисенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , суму боргу у розмірі 60000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.06.2021 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, за умовами якого відповідач отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 60000,00грн. На підтвердження факту укладення договору позики та передання грошей в позику Відповідач видав Позикодавцю розписку щодо особистого отримання складену та підписану ним власноруч, яка посвідчує, що Відповідач отримав особисто від Позикодавця у борг грошові кошти в сумі 60000,00грн. із зобов`язанням повернути позику в строк до 01.06.2022 року.

Відповідач від повернення грошових коштів ухиляється, тому позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

В судове засідання сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Від відповідача письмового відзиву на позов до суду не надходило, тому з урахуванням ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, оглянувши оригінал розписки від 01.06.2021 року, суд вважає позов про стягнення боргу за договором позики обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за умовами якого Відповідач позичив, а Позикодавець передав 60000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи ориганлом розписки від 01.06.201 року, складеною та підписаною ОСОБА_2 власноруч.

Зі змісту розписки вбачається, що отримані в позику кошти Відповідач зобов`язався повернути Позикодавцю у строк до 01.06.2022 року.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти тощо.

Відповідно до ч.1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст.525ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦПК України).

Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.2 ст.1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст.1049ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передання грошової суми позичальнику. Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує не тільки факт укладення договору позики та зміст його умов, але й факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 753/1349/20.

Таким чином, факт укладення Договору позики у розмірі 60000,00грн. між Позивачем та Відповідачем підтверджено борговою розпискою від 01.06.2021 року, складеною власноруч Відповідачем.

Тобто, надана до суду розписка є документом, що підтверджує боргове зобов`язання, містить усі істотні умови щодо суми позики і строку повернення позики.

Більш того, наявність у позивача оригіналу боргової розписки згідно з положенням частини третьої статті 545 цього Кодексу свідчить про неповернення боргу Відповідачем, тому у ОСОБА_1 є беззаперечні підстави для стягнення з Відповідача неповернутої суми позики за вказаним договором.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України у постановах від 24 лютого 2016 року в справі №6-50цс16 та постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявності підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 258-259, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму боргу у розмірі 60000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Су Суддя: Є. С. Козирський