Рішення № 122137247, 07.10.2024, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4968/24 2/335/2155/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шарової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з листопада 2019 року по квітень 2021 року було відпущено теплову енергію в нежитлове приміщення 12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 5286 грн. 65 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 03.05.2024 року було відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд справу розглянути за відсутністю представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від відповідача відзив на позов або письмові пояснення не надходили, відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерна (статут знаходиться у публічному доступі на сайті підприємства).

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року за № 2633-ІУ, «Правилами користування тепловою енергією», (надалі - Правила), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 19 Законом України «Про теплопостачання» передбачено, що «Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію».

Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.08.2008 року між Концерном «Міські теплові мережі» та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір № 102015 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 21.03.2011 року припинив підприємницьку діяльність.

Відповідно до умов договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за діючими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до Договору визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту, що зазначений в додатку 1а до Договору (далі - об`єкт теплопостачання).

З аналізу положень п. 8 ст. 28, ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів; позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

На виконання умов Договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію в період з листопад 2019 року по квітень 2021 року в приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення 12, на загальну суму 5 305,07 грн.

Відповідач за вказаний період здійснив у жовтні 2019 року часткову оплату на суму 18,42 грн., таким чином загальна сума заборгованості за вказаний період складає 5 286,65 грн.

Об`єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів та відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя, (зазначені рішення є у публічному доступі на сайті ЗМР).

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між Концерном «Міські теплові мережі» та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.

Згідно п. 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3 , документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну. Відповідач не з`явився до Позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором.

Споживач, згідно п. 6.7.1. Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. Договору).

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі`не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за відповідні періоди. Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст.24).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

На підставі п. 6.4. Договору Споживач зобов`язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Позивач надсилав на адресу відповідача вимогу щодо погашення суми заборгованості, однак сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526. 530 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, и також підмови від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за Іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ст. 612 ч. 1 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Концерну «МТМ» законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м. Запоріжжя, вул. Героїв полку „Азов, 137, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року у розмірі 5286 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м. Запоріжжя, вул. Героїв полку „Азов, 137, ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В.Геєць