Постанова № 12213615, 28.05.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5869/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Черноліхов С.В.,

при секретарі - Талько А.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-Житомир" <Текст >до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

ТОВ "Прометей-Житомир" звернулося до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 10 серпня 2009 року № 0002012301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42263,00 грн. (в т.ч. 33578,00 грн. - основний платіж та 8685,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2009 № 002022301/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34598,00 грн. (в т.ч. 23065,00 грн. - основний платіж та 11533,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Вважає, що відсутність мобільних телефонів на балансі підприємстві та неналежно оформлених товарно-транспортних накладних не може бути підставою для виключення зі складу валових витрат витрат по оплаті послуг мобільного зв'язку та транспортних послуг, отримання яких підтверджується належно оформленими первинними документами. Крім того, зазначає, що включення відповідачем в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості ТМЦ вартість списаного товару та донарахування відповідно валового доходу та податку на додану вартість є неправомірним, оскільки товар списаний на підставі актів пересортиці, як передбачено Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених в письмових заперечення. Вважають, що податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно і підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Прометей-Житомир" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої був складений Акт від 03 серпня 2009 року № 4714/23-1/33177920/0110.

Перевіркою встановлено, крім іншого, порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 33578,00грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року - 5054,00грн.; 2008 рік - 14634,00грн., І квартал 2009 року - 18944,00грн., а також п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 23065,00грн., в тому числі: за липень 2008 року - 496,00грн.; серпень 2008 року - 623,00грн.; вересень 2008 року - 1271,00грн., жовтень 2008 року - 2524,00грн.; листопад 2008 року - 2728,00грн.; грудень 2008 року - 2190,00грн.; січень 2008 року - 5393,00грн.; лютий 2006 року - 3618,00грн.; березень 2008 року - 4222,00грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення –рішення від 10 серпня 2009 року № 0002012301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42263,00 грн. (в т.ч. 33578,00 грн. - основний платіж та 8685,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 002022301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34598,00 грн. (в т.ч. 23065,00 грн. - основний платіж та 11533,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Щодо визначення приросту (убутку) балансової вартості ТМЦ, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство займалося оптовою торгівлею продуктами харчування, а саме: молочною продукцією.

Як встановлено актом перевірки, облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надходили на підприємство з метою подальшого продажу, вівся суб'єктом господарювання на бухгалтерському рахунку №28 "Товари", який повинен вестися відповідно до Положення (стану) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044.

Відповідно до п.п.4.13 п.4 Наказу Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 року, перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" та Інструкції з інвентаризації основних запасів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69.

Результати інвентаризації повинні бути відображені підприємством в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені) понаднормові втрати і нестачі запасів.

Судом встановлено, що ТОВ "Прометей-Житомир" проводило списання товарів, а саме молочну продукцію різного найменування, зі складу підприємства на підставі актів пересортування, згідно яких встановлено надлишки та нестачі товарів на складі підприємства.

По даній операції позивачем зроблено бухгалтерське проведення Кт рах.281 Дт рах.947, що відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 року відображає нестачі та втрати від псування цінностей.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону).

Тобто, підприємством проведено списання товарів не у зв'язку з їх реалізацією з метою отримання прибутку підприємства, а у зв'язку з їх нестачею, отже, даний убуток запасів не пов'язаний з господарською діяльністю підприємства.

При визначені валових доходів підприємства, ТОВ "Прометей-Житомир" повинно було зменшити залишки запасів на початок звітного періоду на величину запасів, що використовувалися ним не у господарській діяльності, що позивачем зроблено не було, в результаті чого занижено валові доходи на загальну суму 108616,00грн.

Отже, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про правомірність винесеного ДПІ у м. Житомирі податкового повідомлення-рішення №0002012301/0 від 10.08.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за віднесення позивачем до валових витрат приросту/убутку запасів в сумі 27154,00грн. по основному платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6861,00грн.

Щодо нарахування податковим органом податку на прибуток в сумі 1582,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 418,00грн. за віднесення до валових витрат послуг мобільного зв'язку та визначення податку на прибуток в сумі 4842,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1406,00грн. за віднесення до складу валових витрат транспортних послуг, суд дійшов слідуючого висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Прометей-Житомир" до складу валових витрат було віднесено послуги мобільного зв"язку на загальну суму 6326,00грн., в тому числі по періодах: з квартали 2008 року - 418,00грн., 2008 рік - 3645,00грн., І квартал 2009 року - 2681,00грн., які на думку податкового органу, використовувалися не для господарської діяльності підприємства, оскільки згідно наданих до перевірки документів, на балансі підприємства за період, що перевірявся, не обліковувалися мобільні телефони та не орендувалися підприємством.

Також позивачем до складу валових витрат включено витрати по транспортним послугам на загальну суму 19370,00грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2008 року - 8450,00грн., 2008 рік - 8750,00грн., І квартал 2009 року - 10620,00грн., що на думку податкового органу, не підтверджується належними документами обліку.

Таке твердження податкового органу суд вважає безпідставним, оскільки витрати по отриманим послугам мобільного зв'язку були здійснені позивачем у зв'язку з проведенням господарської діяльності, що зокрема підтверджується укладеними угодами з оператором мобільного зв'язку ЗАТ "Українські радіосистеми", рахунками за послуги стільникового (мобільного) зв'язку, податковими накладними, які були дослідженні в судовому засіданні.

Отримання позивачем транспортних послуг від ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2, підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто підставою для не включення до складу валових витрат певних сум є повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних чи інших документів, що робить неможливим віднести до валових витрат суми, не підтверджені документально.

Отже, підприємство формувало валові витрати, що стосується транспортних послуг та витрат по отриманих послугах мобільного зв"язку, виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, валові витрати у платника податку виникають з настанням будь-якої з подій, визначених у п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону, саме первинні документи і є підтвердженням понесення валових витрат платником. Крім того Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв"язку здійснених ним витрат саме у зв"язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Доказів щодо того, що отриманні позивачем послуги з транспортних перевезень та мобільного зв"язку не використовувались в межах господарської діяльності підприємства відповідачем суду не надано.

Таким чином, висновок ДПІ у м. Житомирі щодо неправомірного включення позивачем до складу валових витрат витрат з послуг мобільного зв"язку та транспортних послуг, як таких, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, суд вважає помилковим.

Отже, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про неправомірність винесеного ДПІ у м. Житомирі податкового повідомлення-рішення №0002012301/0 від 10.08.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за віднесення позивачем до валових витрат витрат по отриманих транспортних послугах та послугах мобільного зв'язку в сумі 6424,00 грн. по основному платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1824,00,00грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 10 серпня 2009 № 002022301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 34598,00 грн. (в т.ч. 23065,00 грн. - основний платіж та 11533,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), то суд дійшов слідуючого висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, ТОВ "Прометей-Житомир" невірно визначено приріст (убуток) запасів, які використані не в господарській діяльності, а тому відповідачем було правомірно відкореговано позивачу податковий кредит на суму ПДВ з обсягу запасів на суму 21725,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем не вірно визначено приріст (убуток) запасів та відповідно не відкореговано сформований податковий кредит, то податковим органом було правомірно нараховані позивачу штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин, суд вважає, що визначення відповідачем ТОВ "Прометей-Житомир" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21725,00грн. основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10863,00грн. згідно податкового повідомлення-рішень від 10.08.2009 року №0002022301/0 є правомірним.

Що стосується нарахування податковим органом податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1340,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 670,00грн., суд приходить до висновку слідуючого висновку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як встановлено в ході розгляду справи, ЗАТ "Українські радіосистеми" надало послуги мобільного зв'язку ТОВ "Прометей-Житомир", які останнім були використані в господарській діяльності, а тому позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 1340,00 грн. згідно податкових накладних, виданих ЗАТ "Українські радіосистеми".

За таких обставин, суд вважає, що визначення відповідачем ВАТ "Прометей-Житомир" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1340,00 грн. основного платежу та 670,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 10.08.2009 року №0002022301/0 є неправомірним.

Керуючись Законами України „Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 10.08.2009 року №0002012301/0 в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 6424,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1824,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 10.08.2009 року №0002022301/0 в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1340,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 670,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 02 червня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.