Рішення № 122128696, 07.10.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Справа № 280/5830/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області

до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі УДМС в Запорізькій області, відповідач 1), до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі Заводський відділ у м. Запоріжжі УДМС в Запорізькій області, відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача 1 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку із досягненням ним 14-річного віку;

визнати протиправною відмову відповідача 2 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року;

зобов`язати відповідача 2 оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку із досягненням ним 14-річного віку.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, по досягненню її сином 14-річного віку у березні 2024 року звернулись до відповідача 1 із заявою, в якій просили оформити і видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з незгодою на обробку персональних даних та присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості. Вказує, що відповідач 1 листом від 19.04.2024 за №2311-311/2311.1-24 відмовив у видачі такого паспорта, посилаючись на те, що подано не повний перелік необхідних документів, а саме відсутнє рішення суду щодо зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (зі змінами), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, а також те, що ОСОБА_2 станом на 29.03.2024 не досяг 16-річного віку, віку з якого особа може звернутися з заявою про оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року. Стверджує також, що зверталась до УДМС в Запорізькій області, проте отримала відмову відповідача 1 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку із досягненням ним 14-річного віку. Вважаючи відмови відповідачів щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки протиправними, з метою захисту прав та інтересів своєї неповнолітньої дитини, законна представниця звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.06.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. Відповідно до ухвали суду від 08.07.2024 вирішено продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачі позов не визнали, 10.09.2024 їх представник через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №41732), у якому стосовно визнання противоправними дій УДМС у Запорізькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки наголошує, що з вимогою щодо оформлення паспорта позивачі до УДМС у Запорізькій області не звертались. Стосовно визнання противоправною відмову Заводського відділу УДМС у Запорізькій області та зобов`язання оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ наголошує, що згідно зі свідоцтвом про народження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час звернення особа досягла 14-річного віку. Звертає увагу суду, що позивач зазначає, що бажає оформленні паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, проте оформлення паспорту з 14 років можливо лише у формі ІD картки, однак позивач не бажає оформлювати паспорт у формі ІD картки. Зауважує, що ОСОБА_1 надано відповідь з посиланням на законодавчі акти, стосовно оформлення паспорта громадянина України, де повідомлялось, що оформлення паспорта з 14 років відбувається лише у формі ІD картки, оформлення паспорта згідно з Положенням №2503-ХІІ здійснюється по досягненню 16 річного віку. Таким чином, вважає, що звернення позивача по досягненню 14-річного віку за оформленням паспорту відповідно до Положення № 2503-ХІІ було передчасним. На підставі вищевикладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

07.10.2024 позивач скерувала до суду відповідь на відзив (вх. №46267), у якій доводи відповідачів спростувала та просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 25.03.2010.

29.03.2024 позивач разом із сином подали до Заводського відділу у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області заяву про оформлення та видачу неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, в зв`язку з досягненням останнім 14-річного віку. При цьому, заява мотивована відмовою позивачів від обробки персональних даних та присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості. До заяви додані необхідні документи.

Листом від 19.04.2024 за №2311-311/2311.1-24 Заводський відділ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області повідомив сина позивача про те, що порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI та Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та «Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України», затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456. В листі зазначено, що позивачем подано не повний перелік необхідних документів, а саме відсутнє рішення суду щодо зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України. Також зазначено, що ОСОБА_2 станом на 29.03.2024 не досяг 16-річного віку, віку з якого особа може звернутися з заявою про оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.

У подальшому, ОСОБА_1 29.03.2024 звернулась із заявою в інтересах свого неповнолітнього сина до УДМС у Запорізькій області. В заяві законний представник просила вести облік її дитини, ОСОБА_2 згідно з Положенням №2503-ХІІ та просила надати відповідь на зазначену заяву.

Листом від 19.04.2024 №Т-47/6/2301-24/2301.2.1/87-24 УДМС у Запорізькій області повідомив, що відповідно до п. 3 «Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Згідно з п. 5 Тимчасового порядку №456 оформлення і видачі паспорта громадянина України визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

ОСОБА_2 звертався до Заводського відділу у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області із особистими заявами від 08.04.2024 та від 16.05.2024 про оформлення та видачу йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, проте отримав листи відповідача 2 від 30.04.2024 №2311-340/2311.1-24 та від 07.06.2024 №2311-444/2311.1-24, якими заяву залишено без розгляду, у зв`язку з неповною цивільною дієздатністю заявника.

Вважаючи відмови відповідачів щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом прав своєї дитини.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

За приписами ст. 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Пунктом 8 Положення № 2503-XII встановлено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

У силу п. 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з п. 3 Постанови № 302 установлено, що:

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302» (далі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2016 №456 відповідно до абз. 5 п. 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).

Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов`язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14.07.2016 № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд наголошує, що у зразковій справі та по даній справі заявлені аналогічні вимоги в аналогічних відносинах, що регулюються одними і тими ж нормами права. При цьому, право позивача на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ.

Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185» від 12.06.2013 № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України від 04.06.1994 № 353», якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).

Згідно з п. 13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

При цьому, положення п. 13 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.

На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ від 13.04.2012 №320 Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, який встановлював форму заяви про видачу паспорта та перелік документів, які необхідно подати, однак вказаний наказ втратив чинність 01.03.2018. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою № 2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило принципу верховенству права.

Судом встановлено, що, оскільки у п.13 Постанови № 2503-ХІІ не визначено обов`язку надання заявником відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки, відмова у видачі позивачу вказаного паспорта відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ є протиправною.

Крім того, згідно з п. 2 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994№353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Пунктом 3 розділу І Тимчасового порядку №456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Частиною 2 ст. 21 Закону №5492-VI чітко встановлено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Тому, з прийняттям Закону № 5492-VI паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, його отримати. Застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України.

Оскільки чинна редакція Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 та від 21.12.2022 у справі №420/5353/20.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відмова відповідача 2 у видачі ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням ним 14-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, є протиправною.

Разом із цим, щодо позовних вимог в частині визнання протиправною відмови відповідача 1 у видачі ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв`язку із досягненням ним 14-річного віку, суд вказує, що подана ОСОБА_1 заява від 29.03.2024 називалась - про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, проте у прохальній частині заяви позивач просила вести облік її дитини, ОСОБА_2 згідно з Положенням №2503-ХІІ та просила надати відповідь на зазначену заяву.

Доказів звернення позивача до УДМС у Запорізькій області з вимогою щодо оформлення паспорта у формі книжечки матеріали справи не містять.

Враховуючи, що звернення до відповідача 1 із заявою про оформлення та видачі паспорта не було, що позивачем не спростовано, тому підстави визнання противоправними дій УДМС у Запорізькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу у м. Запоріжжі УДМС в Запорізькій області, яким вчинено протиправні дії, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області 01.04.2009) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90, код ЄДРПОУ 37834773), до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69106, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 3-а, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Зобов`язати Заводський відділ у місті Запоріжжя Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак