Ухвала суду № 122128585, 07.10.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

07 жовтня 2024 року Справа № 280/9122/24 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення рішення форми «Ф» №№ 0718570-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024, 0718571-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024, 0718571-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим стаття 160, 161, 172 КАС України.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що до позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. На обґрунтування свого клопотання позивачем вказано, що на даний час вона майже не має постійної роботи, оскільки є самозайнятою особою та виховує ти утримує дитину з інвалідністю. Стороннього доходу не має, підприємницькою діяльністю не займається. Інших джерел для існування, окрім виплати з Південно-східного Міжрегіонального бюро з надання БВПД у позивача не має. Виплат які отримує позивач ледь вистачає на проживання та лікування дитини. Наразі сім`я позивачки знаходиться у вкрай скрутному матеріальному становищі, отже вона має змоги сплатити судовий збір. Сплата судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн. ще більше поставить позивачку у вкрай скрутне матеріальне становище. До клопотання додано копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 11.10.2023 № 186/5, корінця медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 11.10.2023 № 186/5, посвідчення серії НОМЕР_2 , індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5.

Розглянувши клопотання позивача суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1ст. 3 Закону № 3674позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору.

Докази, які б свідчили, що особа, яка звернулася до суду, належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2ст. 4 Закону № 3674за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2024 3 028,00 грн. (3028*0,4=1211,20 грн.)

Позовна заява містить вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» №№ 0718570-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024, 0718571-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024, 0718571-2409-0830- UА23060070000082704 від 28.08.2024.

Суд зазначає, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них, або збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, або застосовано штрафні санкції. Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою майнового характеру та передбачає сплату відповідної суми судового збору у визначеному розмірі.

Оскаржувані позивачем рішення мають окремі правові наслідки, не пов`язані між собою, та кожне з них має конкретно визначений розмір грошового зобов`язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховувався із встановленої діючим законодавством ставки окремо за кожне рішення.

За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.08.2024 № 0718570-2409-0830- НОМЕР_3 позивач має сплатити 1211,20 грн. судового збору. Розрахунок: 265,51 грн. (ціна позовної вимоги) х 1% (ставка судового збору)= 2,65 грн. однак не менше 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.08.2024 № 0718571-2409-0830-UА23060070000082704 позивач має сплатити 1211,20 грн. судового збору. Розрахунок: 646,33 грн. (ціна позовної вимоги) х 1% (ставка судового збору) = 6,46 грн. однак не менше 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.08.2024 № 0718572-2409-0830- UА23060070000082704 позивач має сплатити 1211,20 грн. судового збору. Розрахунок: 557,47 грн. (ціна позовної вимоги) х 1% (ставка судового збору) = 5,57 грн. однак не менше 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Загалом позивач мала сплатити за подання даної позовної заяви судовий збір у сумі 3 633,60 грн.

За правилами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається.

Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якимизаконпов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Також слід зазначити, що норми частини 1 та 2статті 8 Закону України «Про судовий збір»є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 160/26929/21.

Суд зазначає, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини 1статті 133 КАС Україниповинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2022 у справі № 120/4764/21-а зазначив, щоЗакон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Вказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25.10.2022 у справі № 640/10720/21.

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Позивач, звертаючись із заявою про звільнення від сплати судового збору, зокрема зазначив, що вона наразі майже не має постійної роботи, оскільки є самозайнятою особою та виховує ти утримує дитину з інвалідністю, стороннього доходу не має, підприємницькою діяльністю не займається, інших джерел для існування, окрім виплати з Південно-східного Міжрегіонального бюро з надання БВПД у позивача не має.

Суд наголошує, щоЗаконом України «Про судовий збір»чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Надана до суду довідка ОК-5 не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).

Більш того, як вказує позивачка вона має доходи, але такі доходи не відображені у довідці ОК-5, що виключає можливість прийняття її судом як такої, що підтверджує майновий стан позивача.

Суд зазначає, що доказами майнового стану позивача можуть бути довідки про наявність/відсутність коштів на банківських рахунках, існування інших джерел доходів, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта про відсутність у позивача прав на нерухоме майно, довідка Пенсійного органу про відсутність доходів тощо.

Доказів наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору передбачених підпунктами б в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів скрутного майнового стану позивача, відповідно суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.

Ухвала виготовлена та підписана 07 жовтня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз