Рішення № 12212216, 10.09.2010, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
10.09.2010
Номер справи
14/136-10
Номер документу
12212216
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р. Справа № 14/136-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Башук Т. В. (довіреність № Д 001/10 від 04.01.2010 р.);

від відповідача: Ковальський М. Р. (довіреність № 68 від 29.04.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укіо Банк Лізинг”, м. Київ

до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, м. Бровари

про стягнення 204550, 07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Укіо Банк Лізинг” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до СП у формі ТОВ „Транс-Груп” про стягнення 92517, 39 грн. заборгованості, 10089, 44 грн. пені, 97522, 79 грн. штрафу, 4420, 45 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/136-10 за позовом ТОВ „Укіо Банк Лізинг” до СП у формі ТОВ „Транс-Груп” про стягнення 204550, 07 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.08.2010 р.

04.08.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.08.2010 р.

13.08.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив б/н від 12.08.2010 р. на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

13.08.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.08.2010 р.

27.08.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив б/н від 26.08.2010 р. на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у зв’язку із тим, що при укладенні договору фінансового лізингу курс євро складав менше 8 грн. за 1 євро, а на час розрахунків курс євро складає майже 11 грн. за 1 євро; при отриманні сідлового тягача Renault Magnum відповідачем було сплачено близько 20 000, 00 грн. за розмитнення предмету лізингу; відповідно до умов договору фінансового лізингу на протязі 2008 - 2009 років відповідачем вчасно та у повному обсязі сплачувалися лізингові платежі та загалом було сплачено 279 896, 00 грн.; відповідно до довідки вих. № 353/10 від 26.08.2010 р. виданої ТОВ „Юніверс Консалтинг” вартість нового сідлового тягача Renault Magnum, який предметом лізингу станом на 26.08.2010 р. складає 65 000 євро, що за курсом НБУ на дату запиту складає 646750, 00 грн.

Тобто, фактично відповідач на даний час сплатив позивачу майже половину вартості предмету лізингу, до того ж відповідач добровільно повернув предмет лізингу позивачу.

Позивачу згідно п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, направлялася пропозиція про зміну договору, що підтверджується фіскальним чеком №3726 від 27.05.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 0740100979156, однак відповіді отримано не було.

За таких умов, відповідач вважає, що виникає необхідність у зміні договору за рішенням суду, а саме необхідність змінити валюту платежів з євро на гривню по курсу, що діяв на момент отримання лізингу.

27.08.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.09.2010 р.

10.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та додаткові письмові пояснення № 17/09 від 09.09.2010 р. щодо відзиву відповідача, усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

21.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № KL 0804108, згідно умов розділу „Спеціальні умови фінансування” договору предметом договору лізингу є сідловий тягач Renault Magnum, 2008 р.в., новий, ціна майна за договором лізингу 816 812, 26 грн., продавцем якого є компанія Renault Trucks S.A.S. (Франція).

Згідно підпункту 3 пункту Б розділу „Спеціальні умови фінансування” договору лізингодавець здійснює поетапне авансування продавця майна, за поставлене в майбутньому майно: 15 % вартості сплачується при розміщенні заказу, 85 % перед відвантаженням з заводу.

Відповідно до п. В розділу „Спеціальні умови фінансування” вартість майна за договором складає 816812, 26 грн. або 102500, 00 євро, сума фінансування –87125, 00 євро, адміністративний платіж 9801, 75 грн., початковий внесок –15375, 00 євро, строк лізингу –60 місяців, кількість платежів на рік –12, відсотки –12, 50 %, подорожчання за рік –5, 40 %, строк платежів –з 01.05.2008 р.

Згідно умов п. 1.1. договору лізингодавець, відповідно до заявки лізингоодержувача, набуває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надає лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов’язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні лізингоодержувачем всіх умов цього договору, майно передається у власність лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 1.2. договору майно, передане лізингоодержувачу на умовах даного договору є власністю лізингодавця впродовж всього строку дії договору.

Згідно п. 2.2. договору лізингоодержувач зобов’язується в строк, встановлений Спеціальними умовами фінансування і вказаний в попередньому графіку платежів, оплатити лізингодавцю початковий внесок та виконати інші вимоги, передбачені Спеціальними умовами фінансування, а також оплатити адміністративний платіж протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього договору. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на дату оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули і оплачує їх. Усі необхідні платежі за договором повинні бути сплачені в повному обсязі на дату, вказану в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною даного договору. Ціна даного договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях та виражена в гривнях. Платіж на дату його оплати обчислюється за формулою: УО х К х (С\К), де К- офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення цього договору лізингу, С- офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу, „х” знак множення, „/”- знак ділення. Оплата проводиться в гривнях та на умовах, передбачених в уточненому графіку платежів. Ціна даного договору може змінюватися на підставах і в порядку, передбаченому даним договором. Датою платежу є дата, вказана в уточненому графіку платежів.

Примітка 1: У випадку, коли лізингодержувач не оплатив платіж у вказану дату (повністю або частково) та коли результат ділення курсу гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату фактичного виконання оплати платежу, на курс гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату платежу, вказану в уточненому графіку платежів більше одиниці, то показник С означає офіційний курс гривні по відношенню до УО на фактичну дату виконання оплати простроченого платежу. Положення даної примітки застосовується і до нарахування пені та штрафів.

Згідно п. 4.2. договору передача лізингодавцем майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання акта прийому-передачі майна, який повинен підтверджувати якість, комплектність, справність майна і його відповідність техніко-економічним показникам і умовам договору. Лізингоодержувач зобов’язаний на власний ризик і за власний рахунок оглянути предмет лізингу. Акт прийому-передачі майна складається у трьох екземплярах і підписується продавцем та лізингоодержувачем та лізингодавцем. У випадку, якщо по договору придбання майна майно приймає лізингодавець, то акт прийому-передачі майна підписує лізингодавець та лізингоодержувач. Лізингоодержувач набуває право на користування та володіння предметом лізингу після підписання уточненого графіку платежів.

Згідно п. 11.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і підлягає виконанню лізингодавцем з моменту внесення лізингоодержувачем початкового внеску та/або адміністративного платежу, а також виконання лізингоодержувачем інших зобов’язань, вказаних у Спеціальних умовах фінансування, і діє до моменту повної оплати лізингодавцю лізингових платежів по уточненому графіку платежів і, якщо такі є, інших боргів (пеня, штрафи, суми компенсацій, які передбачені в даному договорі) та передачі лізингоодержувачу права власності на предмет лізингу, тобто до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Відповідно до п. 11.5. договору цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший укладений між сторонами договір фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 календарних днів до дати розірвання. Зокрема, згідно з п. 11.5.3 договору істотним порушенням вважається прострочення лізингоодержувачем більше одного місяця оплати хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнення з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.

Пунктом 11.6. договору передбачено, що коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати, щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше 15 робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин. Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати, від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 15 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов’язані з розривом договору. Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержував його, беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.

30.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі предмету лізингу, згідно якого лізингодавець передав у користування та володіння, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу згідно специфікації з наведеними характеристиками: сідловий тягач Renault Magnum, 2008 р.в., новий, серійний номер VF617GKA000012336, кількістю 1 шт.

30.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано уточнений графік платежів за договором, згідно умов якого вартість майна за договором складає 804179, 62 грн. або 103143, 66 євро, сума фінансування –87429, 07 євро, початковий внесок –15714, 59 євро, строк лізингу –60 місяців, відсотки –12, 50 %, подорожчання за рік – 5, 57 %, строк платежів –з 15.07.2008 р. по 30.05.2013 р.

26.07.2009 р. позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № KL 0804108 від 21.04.2008р., згідно умов якої сторони домовились викласти п. 3.9. договору у наступній редакції: „Сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною договору. Ціна договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях (УО), та виражена в гривнях. Платіж на дату його оплати обчислюється (з урахуванням Примітки 1 та 2) за формулою: УО х К х (С/К), де К –офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення договору лізингу, С –офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці. Оплата проводиться в гривнях та на умовах передбачених в уточненому графіку платежів. Ціна даного договору може змінюватися на підставах і в порядку, передбаченому даним договором. Датою платежу є дата, вказана в уточненому графіку платежів.

Примітка 1: У випадку, коли лізингодержувач не оплатив платіж у вказану дату (повністю або частково) та коли результат ділення курсу гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату фактичного виконання оплати платежу, на курс гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату платежу, вказану в уточненому графіку платежів більше одиниці, то показник С означає офіційний курс гривні по відношенню до УО на фактичну дату виконання оплати простроченого платежу з урахуванням примітки 2. Положення примітки застосовується і до нарахування пені та штрафів.

Примітка 2: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до УО, встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0, 1, то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці”.

Пункт 10.2. договору викладено у наступній редакції: „За несвоєчасне виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.4., 2.6., 3.1., 3.2. і 6.4. договору, лізингодержувач зобов’язується виплатити пеню у розмірі 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати. Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Лізингоодержувач самостійно розраховує суму пені відповідно до положень цього договору. Оплата пені не звільняє лізингоодержувача від виконання основного зобов’язання. Сторони домовились, що за договором УО прирівнюється до євро.”

Згідно п. 8 додаткової угоди № 1 до договору лізингоодержувач зобов’язаний у термін до 10.08.2009 р. сплатити на користь лізингодавця заборгованість по відсотках та пеню, які станом на 26.07.2009 р. складають: відсотки –990, 16 УО, пеня –498, 64 УО, всього –1 488, 80 УО, проте сума пені, відповідно до умов договору лізингу, щоденно зростає, та має уточнюватись на дату фактичної оплати. Зазначена сума заборгованості по пені вказана в УО і оплачується в порядку п. 3.9. договору лізингу.

26.07.2009 р. сторонами було підписано додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до договору - Уточнений графік сплати лізингових платежів № 2 від 26.07.2009 р. за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

13.01.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № KL 0804108 від 21.04.2008 р., згідно умов якої сторони домовились викласти примітку 2 п. 3.9. договору у наступній редакції: „У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до УО, встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0, 01, то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці”.

Згідно п. 5 додаткової угоди № 2 до договору сторони домовились, що за внесення змін до договору лізингу лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця адміністративний платіж в розмірі 986, 14 грн., який лізингоодержувач зобов’язується сплатити до 30.01.2010 р.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 2 до договору лізингодержувач зобов’язаний у термін до 30.01.2010 р. сплатити на користь лізингодавця заборгованість по відсотках та пеню, які станом на 13.01.2010 р. складають: відсотки –1 437, 70 УО, пеня –692, 17 УО, всього – 2 128, 87 УО, проте сума пені, відповідно до умов договору лізингу, щоденно зростає, та має уточнюватись на дату фактичної оплати. Зазначена сума заборгованості по пені вказана в УО і оплачується в порядку п. 3.9. договору лізингу.

Пунктом 7 додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку невиконання умов п. 5 та/або п. 6 додаткової угоди, лізингодавець має право достроково розірвати дану додаткову угоду шляхом направлення письмового повідомлення на адресу лізингоодержувача. В такому випадку додаткова угода вважається достроково розірваною з моменту відправлення такого повідомлення, а лізингодавець залишає за собою право застосовувати до лізингоодержувача всі наслідки, передбачені договором лізингу на випадок порушення лізингодержувачем своїх зобов’язань.

13.01.2010 р. сторонами було підписано додаток № 1 до додаткової угоди № 2 до договору - Уточнений графік сплати лізингових платежів № 3 від 13.01.2010 р. за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконував належним чином та у строки, встановлені уточненим графіком платежів № 3 від 13.01.2010 р., лізингові платежі протягом січня-червня 2010 р. не сплачував, чим істотно порушив умови договору, оскільки більше одного місяця не оплачував лізингові платежі, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з лізингових платежів за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

02.06.2010 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 03/06 від 02.06.2010 р. про розірвання договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.06.2010 р. та фіскальним чеком № 5064 від 02.06.2010 р. Згідно зазначеного повідомлення позивач повідомив відповідача про розірвання договору з 12.06.2010 р., вимагав не пізніше 14.06.2010 р. повернути позивачу сідловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008 р.в., номер шасі VF617GKA000012336, державний реєстраційний номер АА6287НІ та просив сплатити йому 90 626, 53 грн. основного боргу, 35 299, 72 грн. пені, 656 439, 47 грн. неоплаченої вартості предмету лізингу та штраф у розмірі 15 % від несплаченої вартості предмета лізингу, що складає 98 465, 92 грн. в термін до 12.06.2010 р.

Однак, відповідач у визначені позивачем у повідомленні про розірвання договору строки заборгованість не сплатив, предмет лізингу позивачу добровільно не повернув.

18.06.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. на підставі ст. 87 Закону України „Про нотаріат” та ст. 7 Закону „Про фінансовий лізинг” вчинено виконавчий напис № 1279 про повернення відповідачем на користь позивача предмета фінансового лізингу: сідловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008 р.в., номер шасі VF617GKA000012336, державний реєстраційний номер АА6287НІ, вартістю 442 045, 95 грн. Позивачем за вчинення зазначеного виконавчого напису було сплачено 4 420, 45 грн., що підтверджується написом на виконавчому написі та банківською випискою з рахунку позивача за 25.06.2010 р.

29.06.2010 р. сторонами було підписано акт повернення предмета лізингу, згідно якого відповідач повернув позивачу предмет лізингу: сідловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008 р.в., номер шасі VF617GKA000012336, державний реєстраційний номер АА6287НІ.

Однією із позовних вимог позивача є його вимога про стягнення з відповідача на свою користь 92517, 39 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів та відсотків за договором.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 цього ж кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною першою ст. 16 цього ж закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі свій обов’язок щодо сплати лізингових платежів та відсотків за користування предметом лізингу і його заборгованість за період з січня 2010 р. по травень 2010 р. перед позивачем складає 92 517, 39 грн., що підтверджується договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р., додатковою угодою № 1 від 26.07.2009 р. до договору, додатковою угодою № 2 від 13.01.2010 р., уточненими графіками сплати лізингових платежів до договору, додатком до позовної заяви –розрахунком основного боргу, довідкою № 01-01/07 від 02.07.2010 р., платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів та відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 92517, 39 грн. за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р. (в редакції додаткових угод до договору) є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов’язку по сплаті лізингових платежів всього на загальну суму 10089, 44 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.4., 2.6., 3.1., 3.2. і 6.4. договору, лізингодержувач зобов’язується виплатити пеню у розмірі 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати. Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Лізингоодержувач самостійно розраховує суму пені відповідно до положень цього договору. Оплата пені не звільняє лізингоодержувача від виконання основного зобов’язання.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 16.01.2010 р. –по 14.06.2010 р., сума заборгованості –576, 34 грн., кількість днів заборгованості –143 дня та 7 днів, розмір облікової ставки НБУ –10, 25 %, 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

576.3416.01.2010 - 07.06.201014310.2500 %0.056 %*46.29

576.3408.06.2010 - 14.06.201079.5000 %0.052 %*2.10

576, 34 грн. х 10, 25 % х 2 х 143/365 = 46, 29 грн.

576, 34 грн. х 9, 50 % х 2 х 7/365 = 2, 10 грн.

- період заборгованості - з 16.02.2010 р. –по 14.06.2010 р., сума заборгованості –8 025, 95 грн., кількість днів заборгованості –112 дня та 7 днів, розмір облікової ставки НБУ –10, 25 %, 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8025.9516.02.2010 - 07.06.201011210.2500 %0.056 %*504.87

8025.9508.06.2010 - 14.06.201079.5000 %0.052 %*29.25

8 025, 95 грн. х 10, 25 % х 2 х 112/365 = 504, 87 грн.

8 025, 95 грн. х 9, 50 % х 2 х 7/365 = 29, 25 грн.

- період заборгованості - з 16.03.2010 р. –по 14.06.2010 р., сума заборгованості –8 115, 16 грн., кількість днів заборгованості –84 дня та 7 днів, розмір облікової ставки НБУ –10, 25 %, 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8115.1616.03.2010 - 07.06.20108410.2500 %0.056 %*382.86

8115.1608.06.2010 - 14.06.201079.5000 %0.052 %*29.57

8 115, 16 грн. х 10, 25 % х 2 х 84/365 = 382, 86 грн.

8 115, 16 грн. х 9, 50 % х 2 х 7/365 = 29, 57 грн.

- період заборгованості - з 16.04.2010 р. –по 14.06.2010 р., сума заборгованості –27 604, 84 грн., кількість днів заборгованості –53 дня та 7 днів, розмір облікової ставки НБУ –10, 25 %, 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

27604.8416.04.2010 - 07.06.20105310.2500 %0.056 %*821.72

27604.8408.06.2010 - 14.06.201079.5000 %0.052 %*100.59

27 604, 84 грн. х 10, 25 % х 2 х 53/365 = 821, 72 грн.

27 604, 84 грн. х 9, 50 % х 2 х 7/365 = 100, 59 грн.

- період заборгованості - з 15.05.2010 р. –по 14.06.2010 р., сума заборгованості –25 330, 30 грн., кількість днів заборгованості –53 дня та 7 днів, розмір облікової ставки НБУ –10, 25 %, 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

25330.315.05.2010 - 07.06.20102410.2500 %0.056 %*341.44

25330.308.06.2010 - 14.06.201079.5000 %0.052 %*92.30

25 330, 30 грн. х 10, 25 % х 2 х 24/365 = 341, 44 грн.

25 330, 30 грн. х 9, 50 % х 2 х 7/365 = 92, 30 грн.

692, 17 УО х 7, 796695 х (11, 20088 / 7, 796695) = 7752, 91 грн.

Отже, загальний розмір пені за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р. становить 10 103, 90 грн.

Оскільки, розмір пені від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості у розмірі 10 089, 44 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р., у розмірі 97552, 79 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами частини 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 11.6. договору встановлено, що після розірвання даного договору Лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 15 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу.

Згідно з положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача штрафу за договором у розмірі 97552, 79 грн. (Постанова Вищого господарського суду України від 12.07.2007 р. у справі № 13/710-06).

Посилання представника позивача на те, що нарахований штраф у сумі 97552, 79 грн. є наслідком розірвання договору, у зв’язку з істотним порушенням його умов, а не відповідальністю за порушення грошового зобов’язання, є необґрунтованим та не береться судом до уваги, оскільки в даному випадку позивач направив відповідачу повідомлення № 03/06 від 02.06.2010 р. про розірвання договору, у зв’язку із несвоєчасною сплатою лізингових платежів, отже підставою для нарахування штрафу є невиконання саме грошового зобов’язання з оплати платежів за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

Також, позивач просить стягнути із відповідача збитки, понесені ним у зв’язку із оплатою витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса, у розмірі 4420, 45 грн. внаслідок порушення його прав на своєчасне повернення предмету лізингу та своєчасну сплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р.

Відповідно до ч. 5. ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 11.6. договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов’язані з розривом договору. Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержував його, беручи до уваги нормальний знос.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків щодо своєчасної сплати лізингових платежів та своєчасного повернення предмету лізингу за договором, позивач був змушений звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. для вчинення у відповідності до Закону України „Про нотаріат”, Закону України „Про фінансовий лізинг” виконавчого напису, що був вчинений 19.06.2010 р. та на вчинення якого позивачем було понесено витрати у розмірі 4420, 45 грн., що підтверджується договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р., повідомленням № 03/06 від 02.06.2010 р. про розірвання договору, виконавчим написом, вчиненим 19.06.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1279, випискою з банківського рахунку позивача за 25.06.2010 р., та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків, понесених ним у зв’язку із оплатою витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса, у розмірі 4420, 45 грн. внаслідок порушення його прав на своєчасне повернення предмету лізингу та своєчасну сплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу № KL 0804108 від 21.04.2008 р. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно в тому числі грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах ціни позову у розмірі 204550, 07 грн.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укіо Банк Лізинг” (ідентифікаційний код 34003114) 92517 (дев’яносто дві тисячі п’ятсот сімнадцять) грн. 39 (тридцять дев’ять) коп. заборгованості, 10 089 (десять тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 44 (сорок чотири) коп. пені, 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 45 (сорок п’ять) коп. збитків та судові витрати 1 070 (одна тисяча сімдесят) грн. 27 (двадцять сім) коп. державного мита і 122 (сто двадцять дві) грн. 72 (сімдесят дві) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.          Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Укіо Банк Лізинг” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 01-03/07 від 02.07.2010 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 жовтня 2010 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 12212216 ?

Документ № 12212216 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 12212216 ?

Дата ухвалення - 10.09.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 12212216 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 12212216 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 12212216, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 12212216, Господарський суд Київської області було прийнято 10.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 12212216 відноситься до справи № 14/136-10

Це рішення відноситься до справи № 14/136-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 12203184
Наступний документ : 12212219