Ухвала суду № 122120641, 04.10.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1339/24 пров. №2/478/326/2024

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж Марина Василівна про визнання права власності на нерухоме майно,

В с т а н о в и в:

30 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Казанківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Казанківської селищної ради депутатів трудящих Миколаївської області від 22 липня 1968 року, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності ОСОБА_3 , яка позивачу ОСОБА_1 доводиться прапрабабою.

На день смерті прапрабаби позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (дата смерті не зазначена) в зазначеному вище житловому будинку, була зареєстрована та проживала спільно із спадкодавцем прабаба позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється донькою спадкодавця ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину, але офіційно не зареєструвала своє право на спадщину за законом та не одержала в порядку визначеному законом Свідоцтва про право на спадщину.

На день смерті прабаби позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 (дата смерті не зазначена) в зазначеному вище житловому будинку, була зареєстрована та проживала спільно із спадкодавцем баба позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється донькою спадкодавця ОСОБА_5 , яка фактично прийняла спадщину, але офіційно не зареєструвала своє право на спадщину за законом та не одержала в порядку визначеному законом Свідоцтва про право на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 . Після смерті матері ОСОБА_7 відкрилась спадщина в тому числі на майно, яке складається із житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцю в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 (дата смерті не зазначена), яка в свою чергу фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 (дата смерті не зазначена). З метою отримання у власність відповідного спадкового майна, що належало на момент смерті матері позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 , остання в передбачені законом строки, будучи донькою померлої та єдиною спадкоємицею за законом, звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., але приватним нотаріусом 10 жовтня 2022 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що на все майно ОСОБА_7 , що входить до складу спадщини накладено арешт.

Наразі, обставини про які зазначила приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. у своїй постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2022 року, відпали, оскільки арешт зі всього майна спадкодавця ОСОБА_7 знятий в законному порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 вирішила звернутися до суду саме із позовною заявою про визнання права власності за законом на спадкове майно, оскільки спадкодавець ОСОБА_7 , як і інші її кровні родичі, за своє життя не оформила, в порядку визначеному законом, право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_2 , не одержала Свідоцтво про право власності на спадщину за законом, а тому у даному випадку позивачка не має іншого шляху, а ніж звернутися до суду, для визнання судом її права власності на спадкове майно за законом, тому представник позивача просив визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок за АДРЕСА_3 .

Дана позовна заява надійшла до суду 30 вересня 2024 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідативимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Зазначену позовнузаяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подано без додержання вимог встановлених п.п.3, 4ч.3ст.175,ч.ч.4, 5ст.177ЦПКУкраїни, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом п.п.2 та 9 ч.1 ст.176ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Однак, пред`являючи позов з вимогою майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , не зазначено ціну позову та не надано документальних підтверджень вартості майна, відносно якого виник спір.

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Так, ч.1ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно до ч.1ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

В силу приписів ч.ч.1, 2ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Отже, в якості доказу вартості майна, суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

У зв`язку з чим, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

У відповідності до вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет і підстава позову). Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Іншими словами зміст позовних вимог- це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

У змісті позовної заяви представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовує вимоги зазначенням обставин того, щопозивачу ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_7 , яка як і інші її кровні родичі за своє життя не оформила в порядку визначеному законом право власності, належить право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_2 . Хоча в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок за АДРЕСА_3 , при цьому не вказуючи, що як за спадкоємцем в порядку спадкування за законом, після якого саме спадкодавця, що не узгоджується з викладеними обставинами позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно зазначити зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав передбачений законом, а саме максимально чітко і зрозуміло сформувати спосіб захисту порушеного права у прохальній частині позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , пред`являючи позов з вимогою майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) не додала до позовної заяви документів, які свідчать про оплату нею в необхідному розмірі судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IХ передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140 грн.

Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подана до суду в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, томупозивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру, у розмірі,що відповідатиме1відсотку цінипозову, врахувавши також вже сплачену суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп., - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суддя констатує, що до позовної заяви представником позивача не додано доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, а саме актових записів про смерть ОСОБА_3 (дата смерті не зазначена) та ОСОБА_9 (дата смерті не зазначена).

За такихобставин згіднодо вимогч.1ст.185ЦПК Українипозовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж Марина Василівна про визнання права власності на нерухоме майно, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме подати позовну заяву у новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ЦПК України, в якій зазначити:

1.ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна на день звернення до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна;

2.зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав передбачений законом;

3.доплатити судовийзбір завимогою майновогохарактеру,у розмірі,що відповідатиме1відсотку цінипозовуна р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101;

4.надати докази, що підтверджують викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали 04.10.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко