Рішення № 12211764, 18.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/21818.10.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В. при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Каолін ГОБ Україна"

простягнення 485148,55 грн.

Представники сторін: від позивача Бекіров С.Н. –представник; від відповідачане з‘явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін ГОБ Україна" заборгованості на загальну суму 485 148,55 грн., у тому числі 443274,32 грн. –основного боргу та 41874,23 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором від 19.03.2008 та додаткової угоди до нього, оскільки не сплатив кошти за оренду вагонів. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 443274,32 грн. за період 01.07.2009 по 18.01.2010, яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.

Позивач заявою від 06.10.2010 зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 438279,32 грн. та пеню у розмірі 41874,23 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

19.03.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 04/08-04, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування рухомий склад (залізничні вагони-цистерни моделі 15-1443).

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що об‘єкт оренди передається відповідачу на станції відповідача згідно з Актом прийому-передачі, який складається і підписується сторонами. Об‘єкт оренди вважається переданим відповідачу з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі цистерн в оренду.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу в орендне користування 34 вагони –цистерни:

за актом прийому –передачі від 31.01.2008 –18 цистерн;

за актом прийому –передачі від 02.04.2008 –1 цистерну;

за актом прийому –передачі від 05.04.2008 –1 цистерну;

за актом прийому –передачі від 24.04.2008 –5 цистерн;

за актом прийому –передачі від 25.04.2008 –2 цистерну;

за актом прийому –передачі від 26.04.2008 –5 цистерну;

за актом прийому –передачі від 27.04.2008 –1 цистерну.

Зазначені акти прийому-передачі підписані обома сторонами (копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п. п. 4.1., 6.1., 6.2. договору орендна плата за користування одиницею рухомого складу на момент підписання договору складає 101 грн. і сплачується за перший місяць оренди у формі 100% передплати на підставі рахунку позивача, а наступна сплата орендної плати проводиться відповідачем щомісяця не пізніше 5-го числа календарного місяця оренди на підставі рахунків позивача.

Додатковою угодою № 4 від 01.03.2009 до договору оренди сторони визначили, що з 01.03.09 орендна плата за використання вагонів-цистерн становитиме 210 грн. на добу і внесли зміни до п. 6.2. договору, згідно якого наступна передплата орендної плати відповідно проводиться відповідачем щомісяця не пізніше 10-го числа календарного (поточного) місяця оренди на підставі рахунків позивача.

Відповідно до п. 8.6 Договору у разі повернення технічного несправного, не пропареного РС орендар повинен відшкодувати всі витрати та збитки, пов‘язані з ремонтом, пропарюванням РС.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за оренду цистерн в сумі 438279,32 грн. за період липень 2009 - січень 2010 та пені в сумі 41874,23 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судових засіданнях докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 6.4. договору сторони щомісячно складають та підписують двосторонній Акт виконаних робіт. По закінченню терміну оренди, протягом 5-ти робочих днів від дати прибуття орендованого РС на станцію призначення, визначену позивачем, складаються Акт виконаних робіт та Акт звірки взаєморозрахунків, які є підставою для припинення дії договору і проведення остаточних розрахунків.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення орендної плати з липня 2009 по січень 2010 з посиланням на рахунки –фактури від 02.07.2009 № СФ-0000066, від03.08.2009 № СФ-00000075, від 02.09.2009 № СФ-0000086, від 02.10.2009 № СФ-0000096, від 04.11.2009 № СФ-00097, від 01.12.2009 № СФ-00100; акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2009 № ОУ-0000074, від 31.08.2009 № ОУ-0000084, від 30.09.2009 № ОУ-0000095, від 31.10.2009 № ОУ-0000106, від 30.11.2009 № ОУ-0000111, від 31.12.2009 № ОУ-0000132, від 18.01.20010 № ОУ-0000011.

Акти здачі –прийняття робіт (надання послуг), відповідачем не підписані. В матеріалах справи є докази направлення на адресу відповідача рахунків від 02.10.2009, від 04.11.2009, від 01.12.2009 та актів від 30.09.2009, від 30.10.2009, від 31.12.2009, від 18.01.2010

З огляду на те, що додатковою угодою № 4 до Договору сторони передбачили, що орендна плата здійснюється шляхом попередньої оплати до 10 числа поточного місяця на підставі рахунків, то враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведений розмір заборгованості відповідача за липень- серпень 2009 року, оскільки позивачем не надано жодних доказів направлення на адресу відповідача а ні акту, а ні рахунку.

Крім того, слід відзначити, що суми вказані в рахунках –фактурах не відповідають сумам вказаним у вищезазначених актах здачі –приймання робіт (надання послуг); в актах здачі –приймання виконаних робіт зазначені номери вагонів –цистерн по яких відсутні акти прийому –передачі їх в орендне користування відповідачу, зокрема, два вагона № № 57235624, 50202985; в рахунках –фактури зазначено про компенсацію залізничного тарифу по ваганам – цистернам, по яких відсутні акти –приймання передачі в оренду, а саме №№ 57235624, № 57170136, 50202985.

За таких обставин, суд робіть власний розрахунок заборгованості за наявними матеріалами справи.

Вересень 2009 року –рахунок (попередня оплата за оренду цистерн у вересні 2009 року) на загальну суму 100800,00 грн., акт (оренда, компенсація вартості пропарювальних робіт, залізничного тарифу) на загальну суму 113066,96 грн. Акт здачі –приймання за вересень судом приймається частково, оскільки у вартість оренди включені номери вагонів –цистерн по яких відсутні акти прийому –передачі їх в орендне користування відповідачу, а саме №50202985, №57235624 на загальну суму 8225,00 грн., а компенсація відповідачем залізничного тарифу, договором взагалі не передбачена.

За таких обставин, розмір заборгованості відповідача за вересень складає 91502,72 грн.

Жовтень 2009 року рахунок (оренда цистерн, компенсації залізничного тарифу, компенсація пропарювальних робіт) на загальну суму 78626,96 грн., акт (оренда, компенсація вартості пропарювальних робіт, залізничного тарифу) на загальну суму 48646,02 грн. Акт здачі –приймання за жовтень судом приймається частково, оскільки у вартість оренди включений вагон –цистерна по якому відсутні акти прийому –передачі їх в орендне користування відповідачу, а саме №50202985 на загальну суму 875,00 грн., у вартість компенсації подачі на прибирання включені вагони –цистерни по яким відсутні акти прийому –передачі їх в орендне користування відповідачу, а саме №57235624, № 57170136 на загальну суму 100,00 грн., а також, у зв‘язку з тим, що компенсація відповідачем залізничного тарифу, договором взагалі не передбачена.

За таких обставин, розмір заборгованості відповідача за жовтень складає 39669,54 грн.

Листопад 2009 року рахунок (оренда цистерн, компенсації залізничного тарифу, компенсація пропарювальних робіт, прибирання) на загальну суму 33106,02 грн., акт (оренда) на загальну суму 10500,00 грн., а акт на загальну суму 10500,00 грн. (оренда). У зв‘язку з тим, що вказані позивачем у рахунку від 04.11.2009 витрати на прибирання, пропарювання, компенсація тарифу були включені в акт за жовтень, то загальна сума заборгованості за оренду відповідача за листопад складає 12600,00 грн.

Грудень 2009 –рахунок (попередня оплата за оренду цистерн у грудні 2009 року) на загальну суму 12600,00 грн., акт (оренда, компенсація залізничного тарифу) на загальну суму 8741,40 грн. За таких обставин, розмір заборгованості відповідача за грудень складається тільки з оренди на загальну суму 7560,00 грн.

Січень 2010 –рахунок відсутній, акт (оренда, компенсація вартості пропарювання) на загальну суму 7869,67 грн. За таких обставин, розмір заборгованості відповідача за грудень складається тільки з оренди на загальну суму 7869,67 грн.

Отже матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача на суму 159201,93 грн.

Відповідач не надав доказів здійснення ним оплати по Договору. Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено 15000,00 грн., десять тисяч з яких були враховані судом під час розгляду справи № 16/407, провадження у справі про стягнення яких було припинено.

За таких обставин, заборгованість відповідача по Договору станом на момент прийняття судом рішення становить 154201,93 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню на загальну суму 154201,93 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмір 41874,23 грн. за період з 10.02.2010 по 04.08.2010.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нормами Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктами 9.3. договору передбачено відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем зроблений розрахунок без урахування вимоги закону про нарахування пені від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Здійснюючи розрахунок пені, судом враховується те, що орендна плата повинна була бути сплачена відповідачем до 10 числа поточного місяця, на підставі рахунків позивача, в матеріалах справи містяться докази направлення рахунків тільки від 02.10.2009 (направлений 16.10.2009, отриманий 27.10.2009), від 04.11.2009 (направлений 10.11.2009, отриманий 13.11.2009), від 01.12.2009 (направлений 24.12.2009, отриманий 12.01.2010).

За таких обставин, судом робиться власний розрахунок, з дати отримання рахунку + 7 днів (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України) + 6 місяців та з у рахуванням періоду, за який позивач нараховує пеню, а саме з 10.02.2010 по 04.08.2010.

Розмір пені за жовтень 2009 року становить 1849,07 грн. (за період з 04.11.2009 по 04.05.2010)(39665,54*83 (кількість днів прострочки з 10.02.2010 по 04.05.2010 ) *20,5%/365).

Розмір пені за листопад 2009 року становить 707,67 грн. (за період з 21.11.2009 по 21.05.2010)(12600*100 (кількість днів прострочки з 10.02.2010 по 21.05.2010 ) *20,5%/365).

Розмір пені за грудень 2009 року становить 660,92 грн. (за період з 20.01.2010 по 20.07.2010)(7560,00*117 (кількість днів прострочки з 10.02.2010 по 07.06.2010 ) *20,5%/365% + 30 (кількість днів прострочки з 08.06.2010 по 07.07.2010)* 19%/365+ 13 (кількість днів прострочки з 08.07.2010 по 20.07.2010)).

За інші місяці розрахунок пені не здійснюється, оскільки не має доказів направлення рахунків відповідачу.

Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 3217,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін ГОБ Україна" (01113, Київ, вул. Кіквідзе, 13, 04114, Київ, вул. Полупанова, 14, ЄДРПОУ 31453091з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА ПЛЮС" (03309, Київ, вул. Голосіївська, 7,корпус 3, ЄДРПОУ 33646294) 157 419 (сто п‘ятдесят сім тисяч чотириста дев‘ятнадцять) грн. 59 коп. основного боргу, 3217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 66 коп. – пені, 1754 (одна тисяча сімсот п‘ятдесят чотири) грн.20 коп. державного мита, 76 (сімдесят шість) грн.58 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 25.10.10