Ухвала суду № 122114297, 09.09.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"09" вересня 2024 р. Справа № 911/875/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 02.09.2024 про зупинення розгляду справи

за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод»

про стягнення 1332840,95 грн,

за участю представників

позивача: Анісімов В.В. адвокат за довіреністю № 07/019-24 від 17.01.2024;

відповідача: Здоровєйщева Т.Ю. адвокат, ордер серії АІ № 1497583 від 20.11.2023,

встановив:

Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі позивач, АТ «Херсонобленерго») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 04.04.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» (далі відповідач, ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод») про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за договором № 4628 від 01.01.2019 за період з березня 2022 року по лютий 2024 року в сумі 1182237,51 грн, 4081,08 грн пені та 5689,94 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 01.01.2019 відповідач приєднався, шляхом подання заяви-приєднання, до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, які надає АТ «Херсонобленерго», та зобов`язався сплачувати за надані йому послуги. Позивач стверджує, що на виконання умов укладеного між сторонами договору за № 4628 від 01.01.2019 АТ «Херсонобленерго» надавало ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» послуги з розподілу електричної енергії по об`єктах, зазначених у заяві-приєднанні відповідача. Натомість останній за надані йому послуги не сплачував в період з березня 2022 року по лютий 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1182237,51 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.04.2024 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Через підсистему «Електронний суд» 06.05.2024 від ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач, крім іншого, посилається на те, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, Херсонська міська територіальна громада (місцезнаходження об`єктів відповідача) з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації (пункт 11 розділу ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України).

Відповідач звертає увагу на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема статті 131, відповідно до якої на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Відповідач вважає, що на даний час неможливо відстежити, яка саме електрична енергія поставлялася на тимчасово окуповану територію, а також враховуючи той факт, що позивач, на думку відповідача, жодним чином не надає підтверджуючих документів про те, що ним було поставлено електричну енергію на окуповану територію.

В рамках підготовчого провадження від АТ «Херсонобленерго» до суду надійшла заява від 13.05.2024 про зміну предмету позову, у якій позивач виключив з позовної заяви вимогу про стягнення пені у розмірі 4081,08 грн, включив до позову вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 40734,09 грн та змінив розмір інфляційних втрат з 5689,94 грн на 109869,35 грн. Розмір основного боргу залишився без змін, а саме 1182237,51 грн.

Розцінивши вказану заяву як таку, що спрямована на зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, суд на підставі статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) прийняв зазначену заяву до розгляду.

З метою вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, суд неодноразово відкладав підготовче засідання та оголошував перерву в підготовчому засіданні, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 17.06.2024.

Ухвалою від 22.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024.

У зв`язку із усним клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, оголосив перерву в судовому засіданні до 02.09.2024.

У судовому засіданні 02.09.2024 до початку розгляду справи по суті представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі.

З метою надання позивачу часу для підготовки письмового клопотання про зупинення провадження у справі суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.09.2024.

Після судового засіданні 02.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Херсонобленерго» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, у якому позивач просить суд зупинити провадження у справі № 911/875/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 908/1162/23.

Обгрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що предметом спору в цій справі (№ 911/875/24) є заборгованість, що виникла від час виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за № 4628 від 01.01.2019 в період з березня 2022 року по лютий 2024 року, тобто основна частини зобов`язань виникла під час тимчасової окупації, а отже є предметом регулювання Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Позивач повідомив, що 19.04.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, у якій судова колегія Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від правового висновку у справі № 910/9680/23, адже вважає останній сформованим без достатніх правових підстав (справа № 908/1162/23).

Зокрема, як зауважив позивач, в рамках справи № 908/1162/23 об`єднана палата вирішуватиме питання, чи поширюються норми статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади, що, на думку позивача, має істотне значення для розгляду цієї справи, адже нормами вказаного Закону регулюється господарська діяльність та можливість її здійснення на тимчасово окупованих територіях.

Через підсистему «Електронний суд» 04.09.2024 від ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» надійшли заперечення на клопотання (заяву), у яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні клопотання АТ «Херсонобленерго» про зупинення розгляду справи № 911/875/24.

В обгрунтування заперечень відповідач посилається на те, що 22.07.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач зауважує, що діючий Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті з підстав наявності на розгляді об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи, яка зі слів позивача, є подібною або висновки відносно якої можуть вплинути на розгляд іншої справи.

Відповідач звертає увагу на те, що провадження у справі № 908/1162/23 відкрито ще 06.02.2024 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 116796326). Дана ухвала є загальнодоступною та такою, що перебуває у вільному доступі. Тобто, як вважає відповідач, позивач мав можливість заявити про доцільність зупинення провадження у справі № 911/875/24 ще на стадії підготовчого судового засідання.

Також, на думку відповідача, позивач належним чином не обґрунтував необхідність зупинення провадження у цій справі та не зазначив яким саме чином висновки у справі № 908/1162/23 можуть вплинути на розгляд справи № 911/875/24.

Розглянувши в судовому засіданні 09.09.2024 клопотання АТ «Херсонобленерго» від 02.09.2024 про зупинення розгляду справи та заслухавши позицію представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Суд установив, що ухвалою від 19.04.2024 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.

У справі № 908/1162/23 колегія суддів, зокрема, зауважила, що відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 131 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.

Утім, відповідно до частини першої цієї ж статті її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить частина перша статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

З огляду на те, що в ухвалі від 27.03.2024 про передачу справи № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 цього Закону можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України, перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наразі постало питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 висновку про те, що для поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, достатнім є лише загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Водночас, як зазначено вище, відповідач заперечував проти зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що розгляд справи по суті був розпочатий. Відповідач зауважив на те, що суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, а чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті з підстав перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду.

Так, частиною третьою статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).

Статтею 201 ГПК України передбачено, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Отже вказаними нормами чітко визначений момент початку розгляду справи по суті, а саме з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим.

Частиною другою статті 223 ГПК України у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.

Аналіз наведених норм процесуального законодавства вказує на те, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після закінчення підготовчого провадження, відкриття судового засідання, роз`яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов`язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з`ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки.

Отже початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог. Хід і результат відповідних процесуальних дій мають бути зафіксовані в протоколі судового засідання, який має доказове значення для встановлення процесуальних фактів.

Як свідчать матеріали справи, у судовому засіданні 22.07.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2024.

У судовому засіданні 05.08.2024 суд, не розпочинаючи розгляд справи по суті, оголосив перерву до 02.09.2024, задовольнивши усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні 02.09.2024 суд також оголосив перерву до 09.09.2024, без оголошення про початок розгляду справи по суті, з метою надання представнику позивача часу для підготовки письмового клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 09.09.2024 суд так само не здійснив перехід до розгляду справи по суті (не перейшов до розгляду позовних вимог), у зв`язку із необхідністю вирішення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Той факт, що суд після закриття підготовчого провадження у справі не перейшов безпосередньо до розгляду позовних вимог по суті підтверджується протоколами зазначених вище судових засідань.

Отже суд вважає хибними твердження відповідача про те, що суд здійснив перехід до розгляду справи по суті.

До того ж під час вирішення питання щодо зупинення провадження у справі суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, з огляду на те, що дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» також може впливати на предмет спору в цій справі (№ 911/875/24) та мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та зупинити провадження у справі № 911/875/24 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України, до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, пунктом 11 частини першої статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 02.09.2024 про зупинення розгляду справи.

2. Зупинити провадження у справі № 911/875/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 908/1162/23.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/875/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2024.

Суддя О.В. Щоткін