Рішення № 12211400, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/25101.11.10 За позовом          Приватного підприємства «Азов Алекс-груп» до           Приватного виробничого підприємства «Сталевий дім»

про стягнення боргу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Лисак Є.О. директор;

від відповідача:           не з’явились;

В судовому засіданні присутній Санько С.В. довіреність № 2 від 15.01.2010р. на представництво інтересів ТОВ «Сталевий дім-стан»

В судовому засіданні 01.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Азов Алекс-груп»(надалі ПП «Азов Алекс-груп», позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з Приватного виробничого підприємства «Сталевий дім»(надалі ПВП «Сталевий дім», відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий дім-стан»заборгованості за поставлений товар в сумі 381316, 25 грн., а також заявлені вимоги про стягнення з ПВП «Сталевий дім»штрафної неустойки (пені) в розмірі 671116, 60 грн..

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив стягнути з ПВП «Сталевий дім»заборгованість в розмірі 381316, 25 грн..

З урахуванням відсутності заявлених вимог до ТОВ «Сталевий дім-стан», ухвалою суду від 24.09.2010р. останнє визначено неналежним відповідачем у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за передану згідно договору купівлі-продажу № 05/08-1 від 05.08.2009р. металопродукцію, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача було повідомлено про розгляд справи надсилались за юридичною адресою товариства (довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.07.2010р. наявна у матеріалах справи), що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.06.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 24.09.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2009р. між ПП «Азов Алекс-груп»та ПВП «Сталевий дім» укладено договір № 05/08-1 згідно з яким продавець зобовязувався поставити та передати у власність покупця певний товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти цей товар та своєчасно і в повному обсязі здійснити його оплату на умовах договору; предметом купівлі-продажу є металопрокат, виробництва ВАТ ММК ім. Ілліча.

За умовами договору (п. 5.2, 5.4) передача і приймання товару здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством; перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі; підписаний уповноваженими представниками сторін акт прийому-передачі, є підтвердженням про одержання товару покупцем.

В свою чергу, передача товару між сторонами оформлена видатковими накладними від 06.11.2009р. № РН-0000266 на суму 131404, 13 грн., № РН-0000267 на суму 65818, 76 грн., № РН-0000268 на суму 71525, 70 грн., від 18.11.2009р. № РН-0000285 на суму 171267, 66 грн. (товарно-транспортною накладною на вказану суму), які залучені до справи, отримання зазначеного товару відповідачем у справі підтверджується наданими до справи в копіях довіреностями СД № 0000751 від 08.11.2009р., СД № 0000762 від 18.11.2009р., проведена часткова сплата товару, що підтверджується наданими банківськими виписками, актом звірки, підтверджує визнання обов’язку по оплаті, що виникає з договору.

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період передачі товару згідно накладних від 06.11.2009р., від 18.11.2009р. за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Повну оплату поставленого на користь відповідача товару останнім не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем складає 381316, 25 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Термін та порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 7 договору, згідно з п. 7.1 якого покупець здійснює оплату за поставлений товар у повному обсязі протягом 5-ти банківських днів з моменту його одержання, вказаного в акті прийому-передачі; підставою для оплати за товар є рахунок, виставлений продавцем.

Виставлені на оплату переданого за договором товару, залучені до матеріалів справи, а часткова їх сплата підтверджується банківськими виписками залученими до справи.

Про невиконання зобов’язань по сплаті боргу а також визнання відповідачем заборгованості в розмірі 381316, 25 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 31.12.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

В силу положень договору (п. 7.2) розрахунки за поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця.

Довідкою з банку за вих. № 10-1-55/109-3085 від 13.09.2010р. (Маріупольське відділення № 1 ПАТ «Райффайзен банк Аваль») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 01.01.2010р. по 06.09.2010р., у зв’язку з чим, сума заборгованості відповідача за поставлену металопродукцію складає 381316, 25 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 05/08-1 від 05.08.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 3813, 16 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки невірне зазначення розміру позовних вимог не пов’язане з діями відповідача, а згідно ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства «Сталевий дім»(02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, б. 17, р/р 26005301277666 в Харківському відділенні ПІБ в м. Києві, МФО 322205, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24601359) на користь Приватного підприємства «Азов Алекс-груп»(87512, м. Маріуполь, б-р. Хмельницького 3, р/р 26008134318 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380805, ідент. код 33852406) 381316, 25 грн. (триста вісімдесят одну тисячу триста шістнадцять гривень 25 копійок) основного боргу, 3813, 16 грн. (три тисячі вісімсот тринадцять гривень 16 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 05.11.2010