Рішення № 12210691, 04.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/41604.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромхім"

до Приватного підприємства "Давінчі"

про стягнення заборгованості у розмірі 24 755,22 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Максименко І.О. - директор.

від відповідача: не з’явився.

04.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромхім" до Приватного підприємства "Давінчі" про стягнення заборгованості у розмірі 24 755,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 01.09.09 між позивачем та відповідачем було укладено договір про оренду приміщень № 02/9, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежилі приміщення, розташовані за адресою м.Київ, вул. Червоноткацька, 91. За твердженням позивача, відповідачем порушувались умови договору оренди приміщення № 02/9 від 01.09.09 у частині внесення орендних платежів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 24 755,22 грн, з них 21 778 грн - сума основного боргу, 2 647,87 грн - пеня, 329,35 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 29.09.10 порушено провадження у справі № 40/416 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.10.10.

У судове засідання, призначене на 21.10.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали виконав частково, надав суду документи для залучення до матеріалів справи.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 ГПК України Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

У зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, суд, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.11.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 04.11.10 з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 04.11.2010 представник відповідача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.09.10 не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в договорі оренди № 02/9 від 01.09.09. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.09.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромхім» (орендодавець, позивач) та приватним підприємством „Давінчі” (орендар, відповідач) було укладено договір оренди приміщень № 02/9, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування наступні вбудовані нежилі приміщення та комунікації (крім телефонних комунікацій), які знаходяться в даних приміщеннях, ділянки електромереж, які знаходяться в приміщеннях та майно, яке знаходиться в приміщеннях (далі - об’єкт оренди).

Згідно з п. 1.1.1 –1.1.3 договору оренди приміщень № 02/9 загальна площа приміщень складає 303,5 кв.м., адреса будівлі: м. Київ, Червоноткацька, 91, приміщення знаходяться на першому поверсі будівлі, а саме: приміщення № 1 – побутове приміщення, площею 50 кв.м.; приміщення № 2 –складське приміщення, площею 253,5 кв.м.

Згідно з п. 9.1 договору оренди № 02/9 термін оренди складає дванадцять місяців: з 01.09.09 по 31.08.10.

Відповідно до п. .612. договору № 02/9 орендар зобов’язаний своєчасно здійснювати орендні платежі та інші платежі, пов’язані із орендою.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата за користування об’єктами оренди, складає 27 грн. в т.ч. ПДВ 4,50 грн. за 1 кв.м. приміщення за один місяць оренди. Загальний розмір орендної плати за користування об’єктами оренди , складає 8194,50 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ 1 365,75 грн.

Орендна плата сплачується помісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця, про що складається відповідний акт.

01.09.09 Позивач на виконання зобов’язань за договором оренди № 02/9 за актом прийому-передачі передав Відповідачу нежилі приміщення загальною площею 303,5 кв.м., за адресою: м. Київ, Червоноткацька, 91.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) –компенсація комунальних послуг: № ОУ-00186 на суму 2411,78 грн., № ОУ-00222 на суму 5055,62 грн., № ОУ-00276 на суму 5067,62 грн., № ОУ-00329 на суму 9490,33 грн, № ОУ-00406 на суму 3136,58 грн, № ОУ-00492 на суму 4216,27 грн, всього на суму 29 378,20 грн.

За твердженням позивача відповідач на початку березня 2010 року звільнив орендоване за договором № 02/9 нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання по сплаті орендної плати за договором № 02/9 від 01.09.09, а саме не сплатив орендну плату за грудень 2009 року в сумі 5 389,00 грн, за січень 2010 року в сумі 8 194,50 грн, за лютий 2010 року в сумі 8194,50 грн., всього 21778,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача станом на 30.09.10.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати згідно умов договору оренди № 02/9 від 01.09.09 відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 21778,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.8.6.договору оренди № 02/9 від 01.09.09 у випадку прострочення по сплаті орендних платежів та інших платежів, пов’язаних із орендою, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати комунальних послуг в розмірі 2647,87 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення проте без урахування обмеження встановленого ч. 6 статті 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій.

Згідно рахунку-фактури СФ-0000505 від 07.12.09:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

5389.0016.12.2009 - 07.06.201017410.2500 %0.056 %526.65

5389,0008.06.2010 - 16.06.201099.5000 %0.052 %25.25 Згідно рахунку-фактури СФ-0000031 від 11.01.10:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8194.516.01.2010 - 07.06.201014310.2500 %0.056 %658.14

8194.508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %127.97

8194.508.07.2010 - 16.07.201098.5000 %0.047 %34.35 Згідно рахунку-фактури СФ-0000071 від 02.02.10:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8194.516.02.2010 - 07.06.201011210.2500 %0.056 %515.47

8194.508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %127.97

8194.508.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %125.95

8194.510.08.2010 - 16.08.201077.7500 %0.042 %24.36 Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 2166,11 грн.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути 3% річних в сумі 329,35 грн. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком, наданим позивачем, тому вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 329,35 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 4 грн. 82 коп., на відповідача –242 грн. 73 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 4,72 грн., на відповідача –231,28 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Давінчі” (03058 м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 31/2, к. 143, код ЄДРПОУ 36539089) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпромхім»(02094 м. Київ, вул. Червоноткацька, 59, код ЄДРПОУ 33227908) заборгованість в розмірі 21 778 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., пеню в сумі 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 11 коп., 3% річних в сумі 329 (триста двадцять дев’ять) грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 242 (двісті сорок дві) грн. 73 коп. та 231 (двісті тридцять одну) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в сумі 481 грн. 76 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 05.11.2010р.