Ухвала суду № 122102204, 04.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

04 жовтня 2024 року справа № 580/8980/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/8980/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (вул. Хрещатик 223, м. Черкаси, 18001/ код ЄДРПОУ 39816845, м.Київ, вул. Фізкультури 9) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

10.09.2024 вх. №42823/24 позивач у позовній заяві просить: скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Олега Лучина від 23.04.2024 №071386, проте не просив визнати протиправним індивідуальний акт у формі постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

11.09.2024 суд залишив позовну заяву без руху.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

30.09.2024 вх.№ 46068/24 позивач з метою усунення недоліків адміністративного позову сплатив судовий збір за одну самостійну вимогу немайнового характеру у сумі 1211.20 грн щодо індивідуального акта (обраний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України) та надав нову редакцію позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Олега Лучина від 23.04.2024 №071386 про застосування штрафу у сумі 17000 грн.

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html

Варто зазначити, що вимога визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області є нечіткою, незрозумілою і не відповідає формалізованим способам захисту відповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАС України, позаяк не зазначено похідної частини - про утримання від яких протиправних дій йдеться, а такожі за таку вимогу не сплачений судовий збір у сумі 1211.20 грн, що позивач має врахувати позивач з урахуванням ч.5 ст.44, ч.1 ст.47, ч.13 ст.171 КАС України.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з частиною 2 вказаної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справа належить до незначної складності, має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вища рада правосуддя оприлюднила на офіційному сайті оголошення про створення та забезпечення функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.пп. 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 пп. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України. Згідно з пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу «Перехідні положення» КАС України передбачається, що розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі, що залишилося незмінним.

За результатом вивчення позовної заяви суд встановив, що позивач пред`явив вимогу, що згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), відповідно до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України належить розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи предмет і підстави позову, вимоги ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позивач усупереч вимог ч.2 ст.80 КАС України просить витребувати матеріали у відповідача, проте обгрунтованої заяви з доказами про самостіне вжиття заходів не надає, тому суд доходить виснку про передчасність такого клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Як загальновідомо, крім тягаря, передбаченого загальними правилами щодо обов`язку доказування в адміністративній справі, на відповідача суб`єкта владних повноважень покладається додатковий тягар доказування, передбачений принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі й презумпцією винуватості суб`єкта владних повноважень (ст.ст. 9, 77 КАС України) (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_ or_uploads/supreme/Bevzenko.pdf).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. У постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Керуючись статтями 2, 12, 80, 171, 241-243, 248, 256, 258, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про витребування матеріалів справи у відповідача.

Прийняти позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі №580/8980/24, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати позивачеві надати до суду протягом двох днів з дати отримання ухвали обгрунтування щодо суми сплаченого судового збору під час формування різних вимог відповідно до ст.5 КАС України (щодо протиправних дій, що не конкретизовані; протиправного індивідуального акта) з урахуванням ч.5 ст.44, ч.1 ст.47 КАС України.

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі не надання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити учасникам справи, що встановлені в ухвалі строки можуть бути продовжені відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити сторонам у справі, матеріали позову - відповідачу.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА