Рішення № 12210163, 01.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2010Справа №2-5/1624-2010 За позовом - Військового прокурора Феодосійського гарнізону (м. Феодосія, вул. Руська,10) в інтересах держави в особі 1.Міністерства оборони України (м. Київ, пр.Повітрофлотський,6); 2. Феодосійського квартирно-експлуатаційної частини району (м.Феодосія, вул. Чкалова, 134)

До відповідача - Феодосійської міської Ради, м. Феодосія (м. Феодосія, вул. Земська, 4)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2); 2. ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

Про визнання частково недійсним рішення.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивачів - не зявилися.

Від відповідача - Фролова О.В. - представник за довір. № 02-29-1020 від 16.04.2010 року.

Від третіх осіб - не зявилися.

Прокурор - Пархоменко Д.П. - посвідчення.

Сутність спору:

Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійського квартирно-експлуатаційної частини району із позовною заявою до відповідача - Феодосійської міської Ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, в якій просять суд визнати недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункту 41 Додатку №1 до вказаного рішення в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у розмірі 0,0754 га.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі наданих йому повноважень, у відсутність дозволу Міністерства оборони України або начальника розквартирування військ та капітального будівництва передав у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку зі складу земель, що знаходиться у постійному користуванні Феодосійської КЕЧ району. Крім того прокурор вказує на те, що передумовою прийняття оскаржуваного рішення стало рішення Феодосійської міської ради №117 від 31.05.2002 р. про вилучення у в/ч А0289 МО України земельної ділянки площею 4,89га (територія військового містечка №6 в м. Феодосія) та передачу у вільні землі м. Феодосії, яке визнано недійсним у судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, викладеними у письмовому відзиві на позов та вказує на те, що даний спір є публічно-правовим та повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим господарським судам не підвідомчий, та просить суд провадження по справі за цими мотивами припинити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14 вересня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3.

У судовому засіданні 07 жовтня 2010 року оголошено перерву до 01 листопада 2010 року, після закінчення якої розгляд справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2004 року Феодосійською міською радою прийнято рішення №1256 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України»

Пунктом 1 вказаного рішення передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків відповідно до додатку №1.

У пункті 41 вищевказаного додатку №1 до рішення №1256 зазначено, що у приватну власність громадянина ОСОБА_2 передається земельна ділянка площею 0,0754 га, розташована по вул. Чкалова (район магазину «Світязь»), діл. №7 у м. Феодосія.

Пунктом 4 рішення Феодосійської міської ради № 1256 від 27.02.2004 року Управління земельних ресурсів зобовязано оформити державні акти на право приватної власності на землю.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №605360 від 09.08.2007 року.

Прокурор просить суд визнати недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункту 41 Додатку №1 до вказаного рішення в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у розмірі 0,0754 га.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням 3-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч №А-0289» земельна ділянка площею 4,89 га (територія військового містечка № 6) вилучена з земель Міністерства оборони України та передана до вільних земель міста Феодосії.

Як підтверджується листом Виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 02-27-5999 від 19.08.2009 року (арк.спр.12-14), листом Кримської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (Феодосійський міський відділ) №20-07/1354 від 06.10.2010 року земельна ділянка, передана ОСОБА_2 на підставі рішення 24 сесії 24 скликання від 27.02.2004 року №1256 та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №605360 від 09.08.2007 року є земельною ділянкою, що входить до земельної ділянки площею 4,89 га в/ч А0289.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2008 року у справі № 2-1/2599-2008, залишеною без змін постановою Верховного суду України від 24 лютого 2009 року, визнано недійсним рішення 3-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А-0289», Феодосійську міську раду зобов'язано повернути Міністерству оборони України в особі постійного користувача-Феодосійської квартирно - експлуатаційної частини району земельну ділянку площею 4,89 га.

У відповідності з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до компетенція сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Враховуючи те, що рішення Феодосійської міської ради 3-ої сесії 24-го скликання №117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч №А-0289», згідно якого у в/ч А-0289 вилучена земельна ділянка площею 4,89 га судом визнано недійним, пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункт 41 Додатку №1 до вказаного рішення, згідно яким ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,0754 га, що входила до земельної ділянки 4,89 га в/ч А-0289 також підлягають визнанню недійними.

Крім того відповідно до .ч 1 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 4,89 га, з якої ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,0754 га, відноситься до земель оборони, перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого Наказом Міністра оборони України 22.12.1997 № 483, передача земель проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Отже відповідач не мав права розпоряджатися земельною ділянками, що належать на праві постійного користування позивачу без наявності на те згоди Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторони повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів отримання відповідачем згоди на розпорядження землями оборони суду не представлено.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку що поданий прокурором позов є обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача на віднесення даного спору до публічно-правового та необхідності припинення провадження по даній справі, суд не може з цим погодитись з огляду на наступне:

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності з п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах «а», «б», «в», «г» і «к» статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень селищної ради належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 172 Цивільного кодексу України встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, земельна ділянка щодо якої прийнято оскаржуване рішення вилучена з земель Міністерства оборони України та передана до вільних земель міста Феодосії.

Отже відповідач у справі, реалізуючи право земельною діяльною, яка перебувала на час прийняття оскаржуваного рішення у її власності, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпорядження землею і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин, оскільки в даному випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних відносин (гр. ОСОБА_2) органу місцевого самоврядування ( Феодосійській міській раді).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.04.2010 року у справі № 21-2328во09.

Судові витрати відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04 листопада 2010 року.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункт 41 додатку №1 до рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 року в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у розмірі 0,0754 га.

3. Стягнути з Феодосійської міської Ради, м. Феодосія (м. Феодосія, вул. Земська, 4) в дохід місцевого бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) 85, 00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Феодосійської міської Ради, м. Феодосія (м. Феодосія, вул. Земська, 4) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (р\р 31214264700002 ГУ Державне казначейство в АРК, одержувач: 22050003, ЗКПО 34740405) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.