Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 480/7355/24
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням суддіСоломко І.І.,
за участю секретаряЛавровської В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування постанов,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі також В/чА1376, позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (далі також третя особа) про:
- визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає в незупинені примусового виконання виконавчого листа від 18.04.2023 Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6837/22;
- визнання бездіяльність протиправною та зобов`язати Відділ примусового виконанні рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити примусове виконання виконавчого листа від 18.04.2023 Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6837/22;
- визнання протиправними і скасувати постанови від 07.08.2024 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ричкаля Сергія Павловича про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 75724613, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75724613.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, щона виконанні уВідділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 75724613 з примусового виконання виконавчого листа № 620/6837/22, виданого 18.04.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.02.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації - січень 2008 року та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 18.05.2018 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. На переконання представника, оскільки боржником згідно виконавчого документа є військова частина, а на виконанні перебуває не рішення про стягнення з боржника грошового забезпечення, а рішення зобов`язального характеру, вказане виконавче провадження підлягає зупиненню на підставіабз.12 п.10-2розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження". Також, представник стверджує, що державним виконавцем протиправно винесено постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 75393898 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75393898. Вказує, що у виконавчому провадженні виконавчий збір не підлягає стягненню на підставі п. 3 ч. 5ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у межах рішення посправі № 620/6837/22 вимога стягувача є майновою вимогою, а виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленомуЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Також, представник стверджує, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадженнявинесена щодо власного виконавчого документу, а саме - постанови про стягнення виконавчого збору, тобто не за виконання рішення основного виконавчого документу. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 переданоадміністративну справу №480/7355/24 на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду.
Справа №480/7355/24 надійшла до Чернігівського окружного адміністративного суду та програмою "Діловодство спеціалізованого суду" розподілена судді Соломко І.І.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року позовна заява залишена без руху тапозивачунаданий десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.
Вимоги ухвали суду від 23.09.2024 позивачем виконано.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей провадження у даній категорії справ, визначенихст. 287 КАС України.
Відповідачем відзив на позов не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Третьою особою пояснення на позовну заяву не подано.
У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлені. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до норм ч. 9ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представників сторін.
Відповідно до вимог ч. 13 ст.10та ч. 4 ст.229 КАС Українифіксування судового засідання у справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №620/6837/22 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації - січень 2016 року та відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації - січень 2008 року за період з 14.02.2017 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.02.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації - січень 2008 року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 та відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку за період з 01.03.2018 по 18.05.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 18.05.2018 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
18.04.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 18.05.2018 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
На підставі вказаного виконавчого листа,головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.08.2024 на підставі ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження»- відкрито виконавче провадження № 75724613. Вказаною постановою боржника зобов`язано боржникапротягом 10 робочих днів виконати рішення суду (а.с. 15 зворот).
Також, 07.08.2024 головним державним виконавцем у межах ВП №75724613 прийнято постанову про стягнення з боржникавиконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. (а.с. 16 зворот) та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 319,28 грн. (а.с. 17 зворот).
Не погодившись з винесеними постановами про стягнення виконавчих витрат та суми виконавчого збору, а також вважаючи протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не зупинення вчинення виконавчих дії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 1ст. 55 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ(далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
За приписамист. 2 Закону № 1404-VІІІвиконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами (ч. 1ст. 13 Закону № 1404-VIII).
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 26 Закону №1404-VIIIвиконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частини 1-2статті 18 Закону № 1404-VIII).
Як встановлено судом, на підставі виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 18.04.2024,головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження»- відкрито виконавче провадження № 75724613.
Водночас, звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що вказане виконавче провадження підлягало зупиненню.
Перелік підстав для зупинення здійснення виконавчих дій передбаченост. 34 Закону № 1404-VIII.
Разом з тим, абз.12 п.10-2розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
При цьому, суд враховує, щоУказом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Водночас, стверджуючи про наявність підстав для зупиненнявчинення виконавчих дій у ВП№75724613 представник позивача зазначає, щона виконанні у відділі перебуваєрішення не про стягнення з боржника грошового забезпечення, а рішення зобов`язального характеру, відтак вказане виконавче провадження підлягає зупиненню на підставіабз.12 п.10-2розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Оцінюючи наведені підстави, суд враховує що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6837/22 з поміж інших позовних вимог зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 18.05.2018 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Отже, за змістом судового рішення в цій частині воно має зобов`язальний характер, водночас способом виконання даного рішення є фактично перерахунок грошового забезпечення позивача.
У свою чергу, відповідно до абз.12 п.10-2розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження", у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців, боржниками за якими є, зокрема, військові частини.
А відтак, з урахуванням вказаного правового регулювання,суд дійшов висновку, що у державного виконавця відсутні правові підстави длязупинення виконавчих дій в межах спірного виконавчого провадження на підставі абз.12 п.10-2розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити примусове виконання виконавчого листа від 18.04.2024 Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6837/22 задоволенню не підлягають.
Щодо правомірності винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП№75724613 від 07.08.2024, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII обумовлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомустаттею 27 цього Закону.
Статтею 27 Закону № 1404-VIIIпередачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відтак, наведені приписи свідчать, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.04.2020 року у справі № 480/3452/19, від 28.01.2021 року у справі № 640/24233/19.
Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем 07.08.2024 у межах ВП №75724613 відкрито виконавче провадження з одночасним зазначенням стягнення з боржника суми виконавчого збору, а такожокремо винесено постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору.
Таким чином, суд зазначає, що постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору прийнято державним виконавцем на виконання вимог ч. 4ст. 27 Закону № 1404-VIII.
Стосовно посилання позивача на нормип. 3 ч. 5ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.
Так, відповідно доп. 3 ч. 5ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленомуЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Водночас, доказів того, що виконання судового рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленомуЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"позивачем не надано, в матеріалах справи відсутнє.
Так само, доказів того, що стягувач по виконавчому провадженні за рішенням суду звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки та порядку, встановленіЗаконом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду, матеріалами справи не підтверджується.
За наведених обставин,державним виконавцем правомірно, з урахуваннямЗакону України «Про виконавче провадження»винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн., а тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Стосовно винесення відповідачем постанови від 07.08.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, суд зазначає, що у відповідності до п.п. 2 розділу 6 «Фінансування виконавчого провадження»Інструкціїз організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012№ 512/5 (далі -Інструкція № 512/5), передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначенихстаттею 42 Закону, а витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Як встановлено судом,07.08.2024 головнимдержавним виконавцем у межах ВП №75724613 прийнято постановупро розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 319,28 грн. (а.с. 23-24).
При цьому сума витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 319,28 грн., яка визначена в постанові про розмір мінімальних витратвиконавчого провадження №75724613, як і окремі її складові, за своїм змістом відповідають вимогамЗакону № 1404-VIIIтаІнструкції № 512/5.
Також за приписами п.п. 2 розділу 6 «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 75724613 від 07.08.2024 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніЗаконом України "Про виконавче провадження", відтак підстави для її скасування відсутні.
Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивідсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Петропавловська, 75, м. Суми,40003, код ЄДРПОУ 43316700.
Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко
Судове рішення № 122095746, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 03.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/7355/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: