Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10357/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення № 916020147148 від 15.08.2024 року Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в Локомотивному депо Полтава Південної залізної дороги за період з 27.12.1985 по 22.09.1987 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області повторно розглянути питання щодо перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 , в Локомотивному депо Полтава Південної залізної дороги з 27.12.1985 по 22.09.1987 роки, з урахуванням висновків суду.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправну відмову в зарахуванні до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в Локомотивному депо Полтава Південної залізної дороги за період з 27.12.1985 по 22.09.1987.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.09.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що за відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу в період з липня 2000 року до січня 2004 року, записи трудової книжки доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки, проведеної, в тому числі, за заявою власника трудової книжки. Оскільки довідка про заробітну плату від 09.01.2018 № 2 видана виробничим підрозділом "Локомотивне депо Полтава" не підтверджена первинними документами - відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати та страхового стажу до 2000 року до підтвердження довідки результатами перевірки.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
08.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до органів пенсійного фонду про перерахунок пенсії із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 27.12.1985 по 22.09.1987 в Локомотивному депо Полтава.
До заяви додано: паспорт, довідку про заробітну плату за період до 01.07.2000 № 2, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2024 № 916020147148 відмовлено в перерахунку пенсії.
В обгрунтування відмови вказано, що при розгляді наданих заявником документів, не враховано до загального страхового стажу роботи період 27.12.1985-22.09.1987 та не взято до уваги суми нарахованої заробітної плати, зазначені у довідці № 2 від 09.01.2018, оскільки вони не підтверджені первинними документами, чим порушено частину першу статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі також - Закон №1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у з 24.01.1985 прийнятий дублером помічника машиніста тепловоза в цех експлуатації локомотивного депо.
Вироком Нарсуда Гадяцького району Полтавської області від 12.12.1985 ОСОБА_1 засуджено до 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави щомісячно 20% заробітку з передачею на перевиховання колективу локомотивного депо м.Полтави.
Відповідно до статті 103 Виправно-трудового кодексу України (далі ВТК ), час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.
Положеннями частини четвертої статті 95 ВТК України, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт, які були чинні у період відбування позивачем виправних робіт, визначалось, що час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.
Згідно зі статтею 8, частиною третьою статті 42 чинного Кримінально-виконавчого кодексу України далі КВК), засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій відповідно до законів України; час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
Відповідно до Прикінцевих положень КВК України з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність ВТК України; закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, в тому числі будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Таким чином період роботи позивача з 27.12.1985 по 22.09.1987 має бути зарахований до загального страхового стажу.
Згідно довідки ВП "Локомотивне депо Полтава" регіональної філії "Південна залізниця" від 09.01.2018 № 2 та довідки АТ "Українська залізниця" структурний підрозділ "Служба локомотивного господарства" регіональної філії "Південна залізниця" від 12.07.2024 № 380 ОСОБА_1 у період з грудня 1985 року по вересень 1987 року нараховувалась заробітна плата.
При цьому довідка ВП "Локомотивне депо Полтава" регіональної філії "Південна залізниця" від 09.01.2018 № 2 видана та заповнена за формою ВП "Локомотивне депо Полтава" регіональної філії "Південна залізниця" згідно Додатку 1 в редакції постанови Пенсійного фонду № 13-1 від 07.07.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 13-2 від 30.07.2015.
Стосовно посилань відповідача у відзиві на позов, що за відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу в період з липня 2000 року до січня 2004 року, записи трудової книжки доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки, проведеної, в тому числі, за заявою власника трудової книжки, суд зазначає, що у даному випадку спірний період роботи позивача є не липень 2000 року по січень 2004 року, а 27.12.85 по 22.09.1987.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2024 № 916020147148 та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в Локомотивному депо Полтава Південної залізної дороги за період з 27.12.1985 по 22.09.1987, та повторно розглянути заяву від 08.08.2024.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області № 916020147148 від 15.08.2024.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в Локомотивному депо Полтава Південної залізної дороги за період з 27.12.1985 по 22.09.1987.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки ВП "Локомотивне депо Полтава" регіональної філії "Південна залізниця" від 09.01.2018 № 2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко
Судове рішення № 122094600, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/10357/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: