Рішення № 122094049, 24.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року справа №380/25892/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тварковської Я. А.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представників: позивача Фостяка А.Я., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУ НП у Л/о), в якому, з урахуванням позовної заяви від 26.10.2023, об`єднаної для спільного розгляду ухвалою від 23.01.2024, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області № 3620 від 12.10.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 23.10.2023 №477 о/с «Про особовий склад»;

- поновити з 25.10.2023 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області;

- стягнути з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2023 по момент винесення рішення судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ГУ НП у Л/о від 12.10.2023 №3620 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, на виконання якого наказом від 23.10.2023 №477 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Зазначає, що твердження відповідача, викладені у висновку службового розслідування від 11.10.2023, щодо перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння та його відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є безпідставними та не відповідають дійсності. За наслідками огляду, що мав місце 05.10.2023 в приймальному відділенні КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», лікарем ОСОБА_3 протокол медичного огляду не складався та жодного іншого письмового документу лікар не заповняв. Лікарем було лише здійснено письмову відмітку на бланку направлення від 05.10.2023 №16164/61. Стверджує, що не відмовлявся від проходження медичного огляду, а його зауваження проводити його у встановлений законом спосіб за відсутності осіб протилежної статті були законними та обґрунтованими. Вказує, що усі викладені ним обставини підтверджуються відеозаписами з камер спостереження в приймальному відділенні КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», які отримані у відповідь на адвокатський запит від 16.10.2023. Вважає, що оскаржувані накази про застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, без дослідження усіх обставин справи, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у правомірності винесення оскаржуваних наказів та законності звільнення позивача зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що дискредитує звання працівника Національної поліції, яке підтверджено службовим розслідуванням. Підставою призначення службового розслідування послужив рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. У зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 під час виконання ним обов`язків служби ознак алкогольного сп`яніння, відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі, у відповідності до частини 4 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 05.10.2023 підполковника поліції ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків, про що було повідомлено на месенджер «WhatsApp» (абонентський №0968164502). В ході службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП у Львівській області від 06.10.2023 №353, встановлено, що 05.10.2023 ОСОБА_1 , т.в.о. начальника Червоноградського РВП ГУНІ у Львівській області, перебуваючи у форменому одязі в службовому кабінеті Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, у зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння відмовився пройти на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», запропонувавши пройти такий у медичному закладі. Однак у приміщенні КЦЛ «Червоноградської ЦРЛ» ОСОБА_1 також відмовився пройти огляд на газоаналізаторі «Драгер», стверджуючи про одноособовий огляд медичним працівником та без присутності працівника УГІ ГУНП. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння засвідчено особистим підписом медичного працівника та печаткою. Події відмови ОСОБА_1 під проходження медичного огляду на стан сп`яніння підтверджуються відповідними відеозаписами. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 09.11.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 16.11.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 05.12.2023.

Відповідачем 04.12.2023 (вх. №93148) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 05.12.2024, відкладено до 16.01.2024.

Відповідачем 13.12.2023 (вх. №95996) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 27.12.2023 (вх. №99569) подано відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 16.01.2024, відкладено до 07.02.2024 у зв`язку із клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.01.2024 адміністративну справу №380/25969/23 об`єднано в одне провадження із адміністративною справою №380/25892/23.

У підготовчому засіданні, що призначене на 07.02.2024, оголошено перерву до 22.02.2024.

Відповідачем 22.02.2024 (вх. №14183) подано заяву про виклик свідка.

Ухвалою від 22.02.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2024.

Суд у судовому засіданні 12.03.2024 заслухав вступні промови сторін та оголосив перерву до 09.04.2024 для виклику свідків.

Відповідачем 09.04.2024 (вх. №27101) подано клопотання про долучення доказів по справі.

Представником позивача 09.04.2024 (вх. №7222ел) подано клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 09.04.2024, відкладено на 14.05.2024.

Представником позивача 13.05.2024 (вх. №10395ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 14.05.2024 відкладено на 28.05.2024.

Представником позивача 28.05.2024 (вх. №111415ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд у судовому засіданні 28.05.2024 заслухав пояснення свідків та продовжив перерву до 10.06.2024.

Представником позивача 10.06.2024 (вх. №43822) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 10.06.2024, відкладено до 25.07.2024.

Суд у судовому засіданні 25.07.2024 оголосив перерву до 21.08.2024 для ознайомлення стороною позивача із поясненнями свідків.

Суд у судовому засіданні 21.08.2024 відклав розгляд справи до 17.09.2024 для витребування довідки про доходи позивача у відповідача.

Відповідачем 03.09.2024 (вх. №66289) подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

Суд у судовому засіданні 17.09.2024 відклав розгляд справи до 24.09.2024 для з`ясування розбіжностей у довідках про доходи.

Відповідачем 20.09.2024 (вх. №70561) подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

Позивачем 27.09.2024 (вх. №72152) подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді.

Суд, заслухавши сторін та свідків, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

06.10.2023 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт (вх. № РП - 476 від 06.10.2023) старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП капітана поліції Романа Уніята та інспектора ВП УГІ ГУНП майора поліції Марії Щербаковської з приводу порушення службової дисципліни із сторони окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП.

Наказом ГУНП у Львівській області від 06.10.2023 №3534 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що у приміщенні службового кабінету №40 Червоноградського РВП ГУНП, розташованого за адресою: вул. Святого Володимира, 8-А м. Червоноград, виявлено з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці) заступника начальника відділу поліції начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , на якого з 03.05.2023 тимчасово покладено обов`язки начальника Червоноградського РВП ГУНП.

Підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», від якого останній відмовився, запропонувавши пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Прибувши у медичний заклад, підполковник поліції ОСОБА_1 у приміщенні кабінету лікаря від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності медичних працівників і працівників УГІ ГУНП тa Червоноградського РВП ГУНП відмовився, про що медичними працівниками складено відповідний акт.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у приміщенні кабінету лікаря в присутності медичних працівників, працівників УГІ ГУНП та Червоноградського РВП ГУНП також засвідчена печаткою лікаря на направленні для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (від 05.10.2023 №16164/61), наданому працівниками УГІ ГУНІ підполковнику поліції ОСОБА_1

Підполковник поліції ОСОБА_4 не прибув 09.10.2023 на 10:00 для надання письмового пояснення, про причини свого неприбуття чи узгодження іншої дати прибуття не повідомив, тому дисциплінарною комісією цього ж дня о 10:10 складено акт від 09.10.2023 №650/67-2023 про відмову підполковником поліції ОСОБА_1 надати пояснення.

09.10.2023 о 10:23 на месенджер «WhatsApp» голові дисциплінарної комісії капітану поліції ОСОБА_5 надійшло повідомлення з абонентського № НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_1 , в якому останній вказав, що «... повідомляю що згідно запрошення не прибуду у зв`язку із тим, що стан здоров`я мого не покращився. Перебуваю у медичному закладі…».

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 11.10.2023 складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Червноградського РВП ГУНП у Львівській області, яким рекомендовано за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 14 частини 3 статті 1 Розділу І, пункту 5 статті 15 Розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VI, пункту 5 розділу І та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статті 38 ЗУ «Про запобігання корупції», п.п. 1.1, 1.2, 1.7 п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, застосувати до заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом №3620 від 12.10.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП» до заступника начальника відділу поліції начальника СВ Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції .

Наказом №477 о/с від 23.10.2023 підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення Червоноградського районного відділу поліції ГУНП звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Накази №3620 від 12.10.2023 та №477 о/с від 23.10.2023 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами першою та другою статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідну до пунктів 4 та 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і правил поведінки поліцейського, які полягають у перебуванні заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 на службі з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що 05.10.2023 у приміщенні Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області близько 10:30 під час спілкування з начальником сектору кадрового забезпечення Червоноградського РВП підполковником поліції ОСОБА_6 та з інспектором УГІ ГУ НП майором поліції ОСОБА_7 у ОСОБА_1 , який виконував обов`язки начальника Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» безпосередньо в приміщення службового кабінету №40 Червоноградського РВП ГУНП, від якого він та заявив, що бажає пройти такий огляд у медичному закладі в присутності медичних працівників.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» підтверджується показами свідків ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , наданих в судовому засіданні 28.05.2024, а також відеозаписами.

Вказані свідки ствердили, що перебували на такій відстані від позивача, котра дозволяла їм відчути характерний після вживання алкоголю запах з порожнини роту.

Хоча ОСОБА_1 заявив, що він пройде медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак відмовився від проходження такого в присутності медичних працівників, працівників УГІ ГУНП та Червоноградського РВП ГУНП у КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», що відображено у направленні для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (від 05.10.2023 №16164/61).

Позивач заперечує факт відмови від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння у в приймальному відділенні КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», стверджуючи, що працівники поліції ОСОБА_6 ОСОБА_7 у кабінеті лікаря почали здійснювати зйомку процедури проходження огляду на особисті мобільні телефони, що є порушенням права на лікарську таємницю позивача.

З відеозаписів з камер спостереження в приймальному відділенні КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», наданих позивачем, та відеозаписів з мобільних телефонів працівників поліції, наданих відповідачем, судом встановлено, що поведінка позивача не демонструвала готовність пройти освідування на стан сп`яніння, а свідчила про намір ухилитися від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Неодноразові прохання працівників поліції та пропозиції медичного персоналу здійснити медичний огляд ОСОБА_1 протягом тривалого часу не дали жодних результатів і позивачем такий медичний огляд не було пройдено.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» в приміщенні Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, яку позивач не заперечує, а також не проходження медичного огляду на стан сп`яніння у КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» свідчать про фактичну відмову від проходження такого огляду позивачем 05.10.2023.

Матеріали справи не містять будь-якого документа, який би був належним і допустимим доказом того, що 05.10.2023 позивач не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Пленум Верховного Суду України у пункті 25 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 роз`яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп`яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Верховний Суд, дотримуючись таких рекомендацій, у постанові від 04.10.2018 у справі №806/2272/16, вказав: «… відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом».

З урахуванням встановлених обставин, суд виснує, що ухилення позивачем як працівником поліції від проходження медичного огляду на стан сп`яніння не відповідає установленим нормам поведінки поліцейського в службовий час та свідчать про неналежну службову дисципліну та недотримання професійно-етичних норм поведінки поліцейського.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, що є несумісним з проходженням служби в поліції та суперечить змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та вимог Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.

Відповідно до вимог підпункту 18 пункту 15 Посадової інструкції заступника начальника Червоноградського районного відділу поліції начальника СВ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої начальником Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області на заступника начальника Червоноградського РВП начальника СВ ГУНП у Львівській області покладається обов`язок недопущення перебування під час несення служби в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 в справі № 819/736/18, від 19.05.2022 в справі № 480/4079/18.

У постановах Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18, від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновку службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Висновок службового розслідування від 11.10.2023 в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відео-доказами, спростовує доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи, суд виснує про правомірність звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Щодо інших доводів позивача, суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних наказів виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи спірні накази відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для скасування наказів.

Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування оскаржуваних наказів, які визнані судом правомірним, тому також не підлягають до задоволення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя О. П. Хома