Рішення № 122093802, 04.10.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5075/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовною заявою Головного управління ДПС у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 83837,63 грн., на користь Приютівської територіальної громади, за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг Приютівка/18050400, банк: Казначейство України (ЕАП), ЗКПО банка: 37918230, рахунок: UA478999980314000699000011495, код платежу: 50 18050400 (місцевий бюджет), назва податку: єдиний податок з фізичних осіб.

Позов вмотивовано тим, що відповідач має податковий борг і вказана заборгованість у встановленому порядку ним не сплачена.

Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та запропоновано подати до суду докази сплати податкового боргу (а.с. 26).

На адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначену у позовній заві та витягу з ЄДР направлено ухвалу суду від 02 серпня 2024 року (а.с. 1,4, 26,28).

До суду повернувся конверт з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України ухвала судді від 02 серпня 2024 року, вважається врученою відповідачу (а.с. 33).

У встановлений ухвалою суду від 02 серпня 2024 року, строк відзив на позовну заяву не подано.

Також, станом на день винесення рішення у справі, відзив на позовну заяву не подано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у позивача як платник податків (а.с. 4).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов`язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 83837,63 грн з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців, а саме відповідачем подавались до контролюючого органу:

- податкова декларація платника єдиного податку № 9310502719 від 20.10.2021 (термін сплати 19.11.2021 року) в сумі 5708,78 грн.;

- податкова декларація платника єдиного податку № 9429935382 від 08.02.2022, (термін сплати 21.02.2022 року) в сумі 7222,95 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9090277293 від 22.06.2022, (термін сплати 22.06.2022 року) в сумі 4578,15 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9211830076 від 14.10.2022, (термін сплати 14.10.2022 року) в сумі 7349,93 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9227715532 від 01.11.2022, (термін сплати 21.11.2022 року) в сумі 12585,84 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9307147465 від 09.02.2023, (термін сплати 20.02.2023 року) в сумі 18669,00 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9103558584 від 08.05.2023, (термін сплати 22.05.2023 року) в сумі 9532,18 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9188086794 від 28.07.2023, (термін сплати 21.08.2023 року) в сумі 16690,80 грн.;

-податкова декларація платника єдиного податку № 9274168462 від 17.10.2023, (термін сплати 20.11.2023 року) в сумі 1500,00 грн. (а.с. 12-20).

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).

Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов`язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 83837,63 грн з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців (а.с. 7-10)

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом у зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу йому рекомендованим поштовим відправленням надіслано та вручено податкову вимогу форми Ф №0028294-1306-1116 від 22.11.2021 про сплату 5709,78 грн. (а.с.11). Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, тому податкова вимога додатково не надсилалась.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. (п.41.4 ПК України).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача по єдиному податку у сумі 83837,63 грн, вимоги позову про його стягнення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 83837,63 грн., на користь Приютівської територіальної громади, за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг Приютівка/18050400, банк: Казначейство України (ЕАП), ЗКПО банка: 37918230, рахунок: UA478999980314000699000011495, код платежу: 50 18050400 (місцевий бюджет), назва податку: єдиний податок з фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН