Рішення № 122093568, 03.10.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2024 року Справа № 280/6466/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ"

до Тернопільської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.02.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000059/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 15.07.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Виходячи з розбіжностей в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що документально не підтверджено складові митної вартості, відповідачем було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, 08.02.2024 направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить у задоволені позову відмовити.

Ухвалою суду від 31.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.09.2022 позивачем (покупцем) укладено з компанією FUJIAN BOSS ELECTRICAL MACHINERY CO. LTD., CHINA (Китай) (далі - продавець) зовнішньоекономічний контракт № BOSS-1-2022TD на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією продавцем відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, Специфікації № 3 від 16.05.2023, № 4 від 20.06.2023, № 4/1 від 21.06.2023, рахунку-фактури від 01.11.2023 за № BS-L-0080-2023 було здійснено поставку ТОВ «ТД «АМТ» товарів (генератори).

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

08.02.2024, декларантом до митного контролю та митного оформлення подано митну декларацію (далі МД) в режимі ІМ40ДЕ за № 24UA403070001233U1 на товар зазначений в графі 31 МД:

Товар 1 «Електрогенератори і установки виробництва торговельної марки "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з запалюванням від стиснення (дизелем), потужністю не більш як 75 кВА: електрогенератори дизельні модульного типу серії "Vitals Professional", трифазні, змінного струму (230-380В / 50Гц), номінальною потужністю 20,0 - 63,0кВА, що являють собою модульну конструкцію, що складається з силової установки (промислового дизеля), генератора зміного струму, блока силових електричних схем, систем автоматичного керування та автоматики ATS та інших допоміжних систем, змонтованих на жорсткий просторовій рамі із захисним кожухом, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод.EWI 16-3RS.90B -2шт.; -мод.EWI 20-3RS.90B -5шт.; -мод.EWI 30-3RS.100В -4шт.; - мод.EWI 40-3RS.100B -4шт.; - мод.EWI 50-3RS.130 В - 5шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення в побуті, комунальному господарстві.»

Товар 2 «Електрогенератори і установки виробництва торговельної марки "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з запалюванням від стиснення (дизелем), потужністю не більш як 375 кВА: електрогенератори дизельні модульного типу серії "Vitals Professional", трифазні, змінного струму (230-380В / 50Гц), номінальною потужністю 88,0 - 125,0 кВА, що являють собою модульну конструкцію, що складається з силової установки (промислового дизеля), генератора зміного струму, блока силових електричних схем, систем автоматичного керування та автоматики ATS та інших допоміжних систем, змонтованих на жорсткий просторовій рамі із захисним кожухом, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод-EWI 70-3RS.170B -1шт.; -мод-EWI 100-3RS.170B -1шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення в побуті, комунальному господарстві».»

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

До митної декларації № 24UA403070001233U1 від 08.02.2024, позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист № б/н від 01.11.2023, рахунок-фактура (інвойс) № BS-L-0080-2023 від 01.11.2023, коносамент № BW23110630 від 03.12.2023, автотранспортна накладна № 2472 від 02.02.2024, декларація про походження товару № BS-L-0080-2023 від 01.11.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару№ 157 від 12.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 172 від 10.11.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L70285 від 18.01.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати№ 020224/72-1 від 02.02.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №1/55 від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 3 від 16.05.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 4 від 20.06.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 4/1 від 21.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № BOSS-1-2022TD від 01.09.2022, договір (контракт) про перевезення № 2110/912/2019 від 21.10.2019,договір (контракт) про перевезення № 290620-15 від 29.06.2020.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість.

Враховуючи викладене, згідно вимог частини 2 статті 53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 002-09/02 від 09.02.2024, позивачем додатково надано прайс-лист виробника від 19.04.2023, комерційну пропозицію виробника від 10.05.2023, платіжні доручення, завірені банком, виписку з банківського рахунку декларанта за вересень, листопад 2023.

15.02.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000059/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України.

У рішенні зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах яка міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: ТОВАРУ №1 за ЕМД від 12.12.2023 №UA100430/2023/478718 та ТОВАРУ №2 за ЕМД від 12.02.2024 №UA401020/2024/008427 (а.с.11).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД № 24UA403070001233U1 від 08.02.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000093 (а.с.13-14).

15.02.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024 до митного органу подано митну декларацію № 24UA403070001508U5, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 689652,21 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, митним органом в якості розбіжності зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - виписку з бухгалтерської документації.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо твердження відповідача про ненадання товариством, за наявності, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару слід, зазначити, що листом товариства №002-09/02 від 09.02.2024. до митниці були надані в якості інших бухгалтерських документів виписки з банківського рахунку за вересень, листопад 2023 року.

Твердження митниці щодо ненадання товариством транспортних (перевізних) документів не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) документи, а саме: договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019; заявка на перевезення від 30.08.2023 №1/55; коносамент №ВШ23110630 від 03.12.2023; рахунок №L70285 від 18.01.2024; договір ТЕО №290620-15 від 29.06.2020; довідка про транспортні витрати №020224/72-1; накладна №2472 від 02.02.2024.

Щодо тверджень митниці відносно ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною 3 статті 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Щодо твердження митниці про ненадання товариством виписки з бухгалтерської документації слід, зазначити про ного безпідставність, оскільки листом товариства №002-09/02 від 09.02.2024 такі виписки надавалися до митниці.

Отже, зазначені відповідачем підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими.

Крым того, митним органом в якості розбіжності зазначено, що відповідно CMR від 02.02.2024 № 2472 до перевезення залучалась третя особа ФОП ОСОБА_1 . Проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданих документів, наземне перевезення вантажу від порту Гданськ до кінцевого пункту в Україні м.Тернопіль здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО №290620-15 від 29.06.2020, згідно якого Експедитором виступала компанія «ТОВ Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді .

Відповідно до п.п. 2.1.2 договору ТЕО №290620-15 експедитор має право укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов`язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування , фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів.

Діючи на підставі п.п. 2.1.2 договору ТЕО № 290620-15 Експедитор залучив підприємця ОСОБА_1 , як безпосереднього перевізника, до транспортування вантажу за маршрутом Гданськ, Польща - Тернопіль, Україна , для виконання умов Договору, чиї послуги були включені у рахунок №169 від 02.02.2024, оплата якого підтверджується платіжною інструкцією №14 від 27.02.2024.

Беручи до уваги вищезазначене, суд зазначає, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з експедитором. В свою чергу, залучення експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку «організувати перевезення») характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.

Отже, вищезазначені документи не містять розбіжностей.

Також, митним органом в якості розбіжності зазначено, що копії платіжної інструкції від 12.09.2023 № 157 на суму 8 973,27 дол. США та від 10.11.2023 № 172 на суму 51 788,00, не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: у графі 70 платіжної інструкції від 12.09.2023 № 157 міститься посилання на специфікацію №3(8 973,27дол. США); у графі 70 платіжної інструкції від 10.11.2023 № 172 міститься посилання на специфікацію№4(51 788,0дол. США); Проте до митного оформлення не подано платіжного доручення по специфікації№4/1 від 21.06.2023 (оплата в розмірі 5 398,0 дол. США).»

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до умов оплати товару, передбачених в специфікації №3 від 16.05.24р., здійснювалася комбінована оплата товару : попередня оплата в розмірі 8973,27 дол.США та 5736,73 дол.США - протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Часткова оплата вартості товару в розмірі 8973,27 дол.США здійснена за платіжною інструкцією №157 від 12.09.2023, котра на день декларування товару була надана митниці, що, в свою чергу, давало можливість митному органу ідентифікувати поставлений товар (сума передплати, зазначена в специфікації №3 та сума платіжної інструкції №157 співпадали). Оплата залишку в розмірі 5736,73 дол.США на день декларування та митного оформлення не здійснювалася, оскільки строк не настав. Додатковою угодою №4 від 07.05.24 року строк для оплати залишку в розмірі 5736,73 дол.США змінено - протягом 360 днів від дати фактичного отримання товару.

Відповідно до умов оплати товару, передбачених в специфікації №4 від 20.06.23р. здійснювалася комбінована оплата товару : попередня оплата в розмірі 51788,00 дол. США та 6328 дол. США - протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Часткова оплата вартості товару (51788 дол. США) здійснена платіжною інструкцією №172 від 10.11.2023, котра на день декларування товару була надана митниці, що, в свою чергу, давало можливість митному органу ідентифікувати поставлений товар (сума передплати, зазначена в специфікації №4 та сума платіжної інструкції №172 співпадали). Оплата залишку в розмірі 6328 дол. США на день декларування та митного оформлення не здійснювалася, оскільки строк не настав.

На підтвердження оплати товару, поставленого за специфікацією №4/1 від 21.06.23р., платіжні та банківські документи до митниці на день декларування та митного оформлення не надавалися, оскільки оплата не була здійснена, адже строк згідно п.6 даної специфікації не сплинув.

В подальшому, сторони контракту уклали додаткову угоду №3/2 від 02.05.24 року, за умовами якої строки для оплати товару, поставленого за специфікаціями №4 та №4/1, були змінені - протягом 360 днів від дати фактичного отримання товару.

Отже, твердження відповідача про те, що платіжні інструкції №157 від 12.09.2023 та №172 від 10.11.2023 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар не відповідають дійсності.

Щодо зауважень митного органу щодо наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа б/н від 19.04.2023 суд зазначає, що такий документ не визначено Митним кодексом України, як документ, які підтверджують митну вартість суд зазначає настпуне.

Прайс-лист є документам довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту оскаржуваного рішення №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024 про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугували митні декларації : №UA100430/2023/478718 від 12.12.2023 та №UA401020/2024/008427 від 12.02.2024.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, приміщення 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, б. 38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000059/2 від 15.02.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10344,78 грн. (десять тисяч триста сорок чотири гривні, сімдесят вісім копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова