Ухвала суду № 122091488, 02.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25546/24

Провадження № 1-кс/761/21347/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, заяву адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/20181/2024),

за участю:

секретаря - ОСОБА_6 ,

адвоката - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА :

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/16479/24).

У судовому засіданні 16 серпня 2024 року адвокатом ОСОБА_2 було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 з підстав того, що останній як слідчий суддя неодноразово брав участь у кримінальному провадженні 42022000000000615 від 24.05.2022, з якого виділено матеріли кримінального провадження №22024000000000559 від 19.06.2024, а тому, слідчий суддя ОСОБА_4 має сформовану позицію, обізнаний щодо обставин справи та має викладену ним судову думку щодо оцінки доказів у даному кримінальному провадженні, які він безпосередньо виклав у своїх судових рішеннях. Вказані обставини впливають на повноту та об`єктивність дослідження доказів у справі, ставить під сумнів неупередженість судді у своїх висновках. Враховуючи наведене, адвокат вбачає достатньо підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .

Так, для розгляду вказаної заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 визначено суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

Разом з тим, у судовому засіданні 03 вересня 2024 року адвокат ОСОБА_2 заявила відвід судді ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що суддя розпочала проведення судового засідання у своєму службовому кабінеті, а не в спеціально обладнаному залі судового засідання. У свою чергу, секретар судового засідання неналежним чином оголосила про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами. Крім того, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 була заявлена 16.08.2024, однак автоматичний розподіл щодо визначення судді для розгляду такої заяви було здійснено лише 20.08.2024 року. Наведена обставина унеможливлює розгляд заяви про відвід суддею ОСОБА_3 , яка за наявності достатніх підстав повинна була, на переконання адвоката, заявити самовідвід. Однак, враховуючи, що такі дії з боку судді ОСОБА_3 не вчинено, адвокат ОСОБА_2 заявила відвід судді ОСОБА_3 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 подану раніше заяву про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. зазначила, що підстави, з яких вона заявила відвід наразі не перестали існувати. Також повідомила, що суддя ОСОБА_3 не давала можливості висловити думку, перебивала та казала, що їй все зрозуміло. Також адвокат звернула увагу, що згідно з п. 3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Києва реєстрація заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 мала відбутися в день подачі або не пізніше наступного дня. Так, така заява була подана 16.08.2024, однак розподіл відбувся лише 20.08.2024 року. Також про відвід слідчого судді було оголошено і в судовому засіданні 16.08.2024 року. Відтак, підстави тримання секретарем судових засідань клопотання прокурора про арешт майна із заявленою заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не відомі.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 . Також додав, що пропуск строку автоматизованого розподілу судової справи між суддями не є підставою для відводу визначеного для розгляду судді, а лише свідчить про надмірне навантаження суду.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши матеріали судової справи №761/25546/24, суддя приходить до таких висновків.

Так, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 здійснюється судовий розгляд клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/16479/24).

У судовому засіданні 16.08.2024 адвокатом ОСОБА_2 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 , для розгляду якої згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 визначено суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

У свою чергу, у судовому засіданні 03.09.2024 адвокатом ОСОБА_2 заявлено відвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді відводу слідчого судді ОСОБА_4 .

Так, вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.

Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.

Разом з тим, суд вважає за потрібне роз`яснити, що не вважає саму по собі заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Адвокатом ОСОБА_2 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_3 не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості судді. Перелічені нею підстави не відображають порушення вимог ст. 35 КПК України, що регламентують засади роботи Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та визначення складу суду для розгляду кримінального провадження.

При цьому, доказів особистої упередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_3 також не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/16479/24).

Так, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

У свою чергу, позиція адвоката ОСОБА_2 щодо відводу з підстав того, що при визначенні судді ОСОБА_3 для розгляду заяви адвоката про відвід слідчого судді ОСОБА_4 порушено правила автоматизованого розподілу не узгоджується із вимогами чинного КПК України, оскільки ймовірне неналежне виконання працівниками апарату суду своїх посадових обов`язків через надмірне навантаження або з причин неналежного ставлення до своїх обов`язків не свідчать про упередженість судді ОСОБА_3 при розгляді такої заяви та неможливість здійснення нею правосуддя. Крім того, такі обставини не свідчать про порушення засад автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оскільки заява адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 була зареєстрована 20.08.2024, тобто в день передачі її до канцелярії суду і в той же день проведено автоматизований розподіл такої заяви.

Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

За таких обставин, заява адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/20181/2024), не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 369-372 КПК України, суддя

УХВАЛИЛА :

Заяву адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000559 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (справа №761/25546/24, провадження №1-кс/761/20181/2024) - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 04 жовтня 2024 року о 15 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_1