Ухвала суду № 122090905, 04.10.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1337/24

н/п 1-кп/766/2369/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

та часткове скасування арешту майна

04.10.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

захисників: ОСОБА_8

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_9

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_10

під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду м. Херсона з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16.10.2020 за №12020230000000395, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28 ч.1ст.204,ч.3ст.28 ч.2ст.204,ч.3ст.199ККУкраїни,

(обвинувальний акт з додатками відносно яких до суду надійшов 02.07.2021 з Херсонської обласної прокуратури, відносно обвинувачених запобіжний захід не обирався), -

в с т а н о в и в:

На розгляддо Херсонськогоміського судуХерсонської областінадійшов обвинувальнийакт укримінальному провадженнівідносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199КК України.

Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.

Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Сторони вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, отже провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає призначенню до судового розгляду.

Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

Прокурором заявлено клопотання про виклик свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 .

Захисник ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про витребування у сторони обвинувачення копій постанови про закриття кримінального провадження від 15.03.2022 та постанови про відновлення досудового розслідування від 22.12.2022, оскільки останні в матеріалах кримінального провадження були відсутні, тоді як отримана ними вже після відкриття матеріалів кримінального провадження інформація з ЄРДР свідчить про їх ухвалення під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, що у свою чергу може свідчити про порушення процесуальних строків.

Заперечень від сторін кримінального провадження у зв`язку із заявленими клопотаннями не надходило, як і не були заявлені інші клопотання.

Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (ч. 4 ст. 315 КПК України). Оскільки кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів за клопотанням обвинуваченого (ч. 2 ст. 31 КПК України), проте відповідне клопотання, не зважаючи на роз`яснення зазначеного права, обвинуваченими заявлено не було, тому підстав для здійснення колегіального розгляду не вбачається.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачені, захисники, свідки.

Клопотань про обрання запобіжного заходу щодо обвинувачених від сторони обвинувачення не надходило.

Вирішення питання щодо скасування арешту

20.03.2024 захисник ОСОБА_41 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_41 зазначила наступне.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №1202023000000395 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 , зокрема автомобіль «SKODA OCTAVIA A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «TATA LPT613», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказані автомобілі розташовані на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в м. Херсоні по Бериславському шосе. Після деокупації м. Херсона та на теперішній час м. Херсон перебуває під постійними обстрілами з боку окупаційних військ рф.

У свою чергу згідно вимог діючого законодавства при зберіганні речових доказів вживаються заходи для забезпечення належного зберігання вилучених об`єктів, а відповідальним за таке зберігання є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом. Обмеження в користуванні і фактичне перебування зазначених транспортних засобів може призвести до їх значних пошкоджень або знищення, що також перешкоджатиме подальшому виконанню остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Просила вирішити питання про повернення транспортних засобів, належних ОСОБА_7 , його власнику.

Аналогічної позиції захисник ОСОБА_41 дотримувалась і під час підготовчого судового засідання, вважаю застосовані заходи забезпечення кримінального провадження обтяжливими для обвинуваченого.

Заперечуючи проти клопотання захисника, прокурор зазначила, під час досудового розслідування арешт на майно накладено обґрунтовано, проте захисником не доведено, що у подальшому застосуванні арешту відпала необхідність чи він застосований необґрунтовано. Вважає, що скасування арешту зазначених транспортних засобів в частині користування майном може призвести до його приховування, зникнення, псування або втрати речових доказів та подальшої неможливості спеціальної конфіскації майна.

Оцінюючи клопотання сторони захисту, суд встановив наступне.

Постановою про визнання речей та документів речовими доказами від 04.07.2023 складеної старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГКНП в Херсонській області в тому числі транспортний засіб «TATA LPT613», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом, з огляду на що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва на зазначений транспортний засіб накладено арешт з метою забезпечення збереження речового доказу та спеціальної конфіскації.

Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва накладено арешт з забороною розпорядження транспортним засобом «SKODA OCTAVIA A5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Із змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, згідно якої критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв?язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 « Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами станом на 29.08.2024) територія Херсонської міської територіальної громади з 01.05.2023 віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Крім того, загально доступною та відомою є інформація про те, що територія Херсонської міської територіальної громади піддається постійним обстрілам з боку окупаційних військ рф, які дислокуються на лівобережній частині Херсонської області, що має своїм наслідком значні пошкодження як житлового фонду, так й рухомого майна.

Оскільки за встановлених обставин може бути не дотриманий справедливий баланс та власник внаслідок втручання в його право власності може понести індивідуальний і надмірний тягар, прихожу до висновку про те, що клопотання захисника слід задовольнити, проте частково, оскільки арешт майна в частині заборони користування транспортним засобом «SKODA OCTAVIA A5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не застосовувався, що не перешкоджає користуванню останнім, а застосований захід забезпечення кримінального провадження щодо транспортного засобу «TATA LPT613», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою дотримання відповідного балансу може бути забезпечено і шляхом скасування арешту лише в частині користування відповідним майном, що у свою чергу не перешкоджатиме майбутньому виконанню рішення суду у разі застосування того чи іншого виду конфіскації майна.

У свою чергу підстав для повного скасування арешту майна на даному етапі судового розгляду немає, оскільки останній було застосовано як з метою можливої конфіскації майна, що передбачено санкцією ч. 3 ст. 199 КК України, так і з метою спеціальної конфіскації, а тому вирішення наведеного питання є передчасним з огляду на стадію розгляду кримінального провадження, так як суд позбавлений можливості без дослідження всіх матеріалів кримінального провадження оцінити можливість та необхідність майбутньої конфіскації майна в тій чи іншій формі.

Крім того з урахуванням положень ст. 100 КПК України, що кореспондується і з положеннями ч. 3 ст. 173 КПК України, відповідно якої відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, суд не вирішує питання щодо повернення органом досудового розслідування у користування законному володільцю транспортних засобів, оскільки скасування арешту майна і є підставою для повернення такого майна.

Вирішення скарг сторони захисту, поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України

У ході підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_9 подав письмові скарги на рішення та дії слідчих і прокурорів під час досудового розслідування даного кримінального провадження, зокрема:

- Скарга на бездіяльність слідчого та прокурора щодо невиконання вимог п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України, в якій просить визнати бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12020230000000395 від 16.10.2020, що виразилось у невчинені процесуальних дій, які вони були зобов`язані вчинити відповідно до положень ст. 2319, п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України (в редакції, яка діяла станом на квітень 2022 року). Вважав за необхідне визнати, що бездіяльність слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні позбавляють права повідомляти особу про підозру. Просив визнати, що бездіяльність слідчого та прокурора суттєво порушила право ОСОБА_4 , що виразилось в обмеженні його прав як підозрюваної особи, що повідомлена про підозру поза строками досудового розслідування;

- Скарга на дії прокурора щодо невиконання вимог ч. 6 ст. 284 КПК України, в якій просить визнати дії прокурора щодо скасування рішення від 15.03.2022 про закриття кримінального провадження поза строки встановлені ч. 6 ст. 284 КПК України такими, що суттєво порушили права осіб, яка у подальшому повідомлена про підозру поза строки, визначені КПК України та визнати таке рішення незаконним. Вжити заходів реагування відносно встановлених фактів розбіжностей інформації з ЄРДР та матеріалів кримінального провадження при прийнятті рішення під час досудового розслідування.

Суд, дослідивши подані скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїх скаргах, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу. Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. ст. 314-316 КПК України). Ані ч. 2 ст. 303 КПК України, ані ст. ст. 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме: скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги. Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні. Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, на думку захисту, були допущенні при їх прийнятті. На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті. Одночасно, суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у їх скаргах будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.

Також суд звертає увагу сторони захисту на ту обставину, що ухвалою суду від 31.05.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України, що свідчить про те, що суд фактично вже надав оцінку аналогічним твердження захисника, викладеним у відповідній скарзі, а тому вирішення заявленого питання фактично є повторним, як і не може мати наслідком визнання дій або бездіяльності слідчого або прокурора з наведених підстав незаконним, оскільки за наявності підстав є передумовою саме для закриття кримінального провадження або визнання тих чи інших доказів недопустимими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 100, 170-174, 219, 284, 303, 314-317, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199КК України

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Володимира Примаченка, 6/29, каб. 301)

на «10» годину «00» хвилин «14» жовтня 2024 року.

2. Клопотання прокурора про виклик свідків для допиту задовольнити. Зобов`язати прокурора забезпечити явку свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_42 до суду.

3. Клопотання захисника ОСОБА_9 про витребування документів задовольнити. Витребувати у прокурора у даному кримінальному провадженні копію постанови про закриття кримінального провадження від 15.03.2022 та постанову про відновлення досудового розслідування від 22.12.2022.

4. Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_9 на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у невиконанні процесуальних дій, передбачених ст. 219, п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у ній доводам у ході судового розгляду.

5. Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_9 на дії прокурора щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження поза межами строків, визначених ч. 6 ст. 284 КПК України долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

6. Клопотання захисника ОСОБА_43 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт майна в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2023 у справі №487/3095/23 (провадження №1-кс/487/2106/23), а саме: на транспортний засіб «TATA LPT613», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У задоволенні решти клопотання відмовити.

7. Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинувачених, захисників, свідків.

Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 одноособово.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя: ОСОБА_44