Рішення № 122087099, 03.10.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2024 р. Справа № 911/1767/24

За позовом Фізичної особи підприємця Таптунова Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1

до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, 08162, Київська область, Фастівський район, селище міського типу Чабани, вулиця Машинобудівників, будинок 4-А

про витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю:

позивач - Таптунов О.М.;

представник вiдповiдача - Пікула С.П.

Суть спору: Фізична особа підприємець Таптунов Олександр Миколайович (далі ФОП Таптунов О.М.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - Чабанівська селищна рада, Селищна рада), в якому просить повернути позивачу з чужого незаконного володіння майно, а саме: матеріали, використані для побудови конструкції навісу тераси будинку культури "Новосілки", шляхом зобов`язання відповідача передати це майно позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договорів оренди №01/12/16 від 15.12.2016 та № 02/21 від 30.07.2021 він був орендарем нежитлового приміщення, розміщеного в будинку культури "Новосілки" за адресою: Київська обл., с. Новосілки, вул. Озерна, буд. 4, яке використовувалося як кафе. Позивачем було проведено поліпшення орендованого майна шляхом побудови закритого навісу на терасі будинку культури "Новосілки" для розміщення в ньому додаткового залу для відвідувачів кафе. Після дострокового розірвання договору оренди за ініціативи відповідача позивач, з метою забрати свої матеріали спробував розібрати побудовану конструкцію, однак з боку відповідача виник супротив. Позивач звернувся з листом-зверненням до відповідача у сприянні вирішення конфлікту з можливістю забрати матеріали, які використовувалися для поліпшення орендованого майна, однак останній отримав відмову, що призвело до звернення з означеним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує, вважає вимоги безпідставними за відсутності доказів проведення позивачем за згодою орендодавця проведення відокремлюваного поліпшення об`єкта оренди з використанням предметів та матеріалів, про повернення яких заявлений позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

В С Т А Н О В И В :

Відділом культури, національностей та релігій Києво-Святошинської РДА (Орендодавець) та ФОП Таптуновим О.М. (Орендар) 15.12.2016 був укладений договір оренди №01/12/16 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування нерухоме майно нежитлове приміщення площею 28,00кв.м, розміщене на 1 поверсі в районному будинку культури за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул.Озерна, 4, що знаходиться в оперативному управлінні відділу культури, національностей та релігій Києво-Святошинської районної державної адміністрації, та приміщення 15,0кв.м, розміщене на 1 поверсі, для розміщення кафе.

Згідно пункту 5.1.2 цього договору Орендар має право виключно з письмової згоди Орендодавця проводити невідокремлювані поліпшення чи реконструкцію орендованого майна за рахунок власних коштів.

Невідокремлювані поліпшення, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Києво-Святошинського району Київської області.

Якщо Орендодавець дав письмову згоду на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, Орендодавець при достроковому розірванні договору оренди (крім випадків, передбачених у пункті 7.5 цього договору) або у разі його дострокового розірвання з ініціативи Орендодавця зобов`язаний компенсувати Орендарю зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законом порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість невідокремлюваних поліпшень, здійснених без згоди Орендодавця, компенсації не підлягає.

Відповідно до пункту 5.1.3 договору Орендар має право без письмового дозволу Орендодавця проводити поліпшення орендованого майна для своїх потреб, якщо ці поліпшення можна відокремити без нанесення шкоди об`єкту оренди. У такому випадку зазначені у цьому пункті поліпшення є власністю Орендаря.

За умовами пунктів 7.1, 7.3, 7.8 договір діє з 15.12.2016 по 31.12.2017, продовжується на той самий строк і на тих самих умовах за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, з наданням Орендарю переважного права на продовження договору на новий строк.

Рішенням Чабанівської селищної ради №111 від 24.12.2020 затверджені акти приймання-передачі майна з балансу Відділу культури, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у комунальну власність Чабанівської селищної ради, в тому числі будівлі (громадський будинок) районного будинку культури з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Новосілки, вул. Озерна,4.

28 грудня 2020 року вчинена державна реєстрація права комунальної власності Чабанівської селищної ради на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 2462,3кв.м за вказаною адресою.

У зв`язку з передачею будівлі районного будинку культури з 01.01.2021 на баланс Чабанівської селищної ради Відділ культури, молоді та спорту (лист №384 від 24.12.2020) звернувся з проханням до орендарів приміщень районного будинку культури про переукладення договорів оренди з новим балансоутримувачем.

Чабанівською селищною радою (Орендодавець) та ФОП Таптуновим О.М. (Орендар) за результатами проведеного аукціону 30.07.2021 укладений договір №02/21 оренди нерухомого майна, що належить на праві комунальної власності Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, відповідно до якого в оренду передана частина нежитлового, приміщення площею 54,6м2, розташованого на першому поверсі Будинку культури за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 4, для розміщення буфету без продажу підакцизних товарів.

Строк дії договору 1 рік.

На виконання цього договору оренди об`єкт оренди (кафе площею 54,6кв.м на першому поверсі) був переданий Орендодавцем Орендарю по акту приймання-передачі 30.07.2021.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2023 про дострокове розірвання договору оренди Чабанівська селищна рада та ФОП Таптунов О.М. припинили з 01.06.2023 дію договору №02/21 оренди нерухомого майна, що належить на праві комунальної власності Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 30.07.2021.

По акту приймання-передачі об`єкта оренди (повернення з оренди) від 01.06.2023 ФОП Таптунов О.М. повернув, а Чабанівська селищна рада прийняла вказане нежитлове приміщення загальною площею 54,6м2.

У пункті 2 додаткової угоди №1 та пункті 2 акту приймання-передачі вказано, що Орендар не має претензій до Орендодавця, а Орендодавець не матиме претензій до Орендаря після виконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі згідно приписів договору оренди.

У позовній заяві ФОП Таптунов О.М. стверджує, що з метою розширення можливостей для своєї підприємницької діяльності у березні 2017 року ним було побудовано закритий навіс на терасі будинку культури для розміщення в ньому додаткового залу для відвідувачів, що це приміщення не є капітальною спорудою та виготовлене з легкознімних конструкцій, що він намагався розібрати його з метою забрати використані для будівництва свої матеріали, однак відповідач не дозволив йому це зробити.

А тому ФОП Таптунов О.М., посилаючись на норми статей 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звернувся з цим позовом до господарського суду і просить повернути йому з чужого незаконного володіння предмети і матеріали, які були ним використані для поліпшення орендованого майна, а саме побудови конструкції навісу тераси будинку культури, а саме: планка примикання (16 одиниць), профнастил Н-44 (68 одиниць), утеплювач Knauf 150 (12 одиниць), гідробар`єр Strotex 10 (1 рулон), мембрана Extreme (1 рулон), брус 4м Х 150мм х 150мм (15 одиниць), брус 6м х 150мм х 50мм (20 одиниць), рейка 6м х 50мм х 30мм (40 одиниць), ОСБ плита 1250мм х 2500мм (25 одиниць), вікна металопластикові 1,6м х 2м (2 одиниці), вікна металопластикові 1,6м х 1,7м (6 одиниць), двері металопластикові 1,6м х 2,1м (1 одиниця), шляхом зобов`язання відповідача передати вказане майно позивачу.

Статтею 328 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 1212 глави 83 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 ЦК України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно статті 778 цього Кодексу наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час укладення договору оренди №01/12/16 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.12.2016 та на березень 2017 року, коли, як стверджує позивач, ним був побудований закритий навіс на терасі будинку культури) цей Закон регулює: організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно частин третьої, четвертої статті 23 цього Закону орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до норми частини другої статті 27 цього Закону орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом 10 робочих днів може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач: рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря; рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.

Якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням через його незадовільний стан, орендар має право на зарахування витрат на здійснення такого ремонту в рахунок орендної плати один раз протягом строку оренди в порядку та межах, визначених Порядком передачі майна в оренду.

Рішення про зарахування витрат орендаря, здійснених на проведення капітального ремонту, приймається орендодавцем за умови наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача.

Статтею 25 цього Закону встановлено, що орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна за згодою уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, орендар має право на відшкодування своїх витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна згідно з Порядком передачі майна в оренду, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, компенсації не підлягає, такі поліпшення є, відповідно, державною або комунальною власністю.

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Кодексу).

За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що по договору оренди №01/12/16 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.12.2016 ФОП Таптунову О.М. було передано в оренду нежитлове приміщення площею 28,00кв.м, розміщене на 1 поверсі в районному будинку культури за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 4, що знаходиться в оперативному управлінні відділу культури, національностей та релігій Києво-Святошинської районної державної адміністрації, та приміщення 15,0кв.м, розміщене на 1 поверсі, для розміщення кафе.

Тераса будинку культури, на якій, як стверджує позивач, ним з метою розширення можливостей для своєї підприємницької діяльності у березні 2017 року було побудовано закритий навіс для розміщення в ньому додаткового залу для відвідувачів, в оренду ФОП Таптунову О.М. по цьому договору не була передана.

Про те, що закритий навіс споруджений на терасі будинку культури, вказано також у Технічному звіті від 10.05.2024 з проведення обстеження конструкцій навісу тераси будинку культури "Новосілки", розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 4, виконаному на замовлення ФОП Таптунова О.М. та доданого ним до позовної заяви.

Тераса будинку культури також не вказана і у складі об`єкту оренди і в договорі оренди, укладеному Чабанівською селищною радою, та в акті приймання-передачі в оренду нерухомого майна по цьому договору.

В експлікації приміщень громадського будинку культури, яка міститься у виготовному 22.09.2020 на замовлення Відділу культури, молоді та спорту Технічному паспорті не вказано про наявність такого приміщення як навіс на терасі будинку культури.

А тому конструкція навісу тераси будинку культури, яка, як стверджує позивач, була ним споруджена у березні 2017 року на терасі будинку культури, не може вважатися поліпшенням майна, орендованого ФОП Таптуновим О.М. по договору №02/21 оренди нерухомого майна від 30.07.2016.

Окрім того, належні, допустимі та достовірні докази в підтвердження того, що ФОП Таптунов О.М. є власником предметів і матеріалів, які, як він стверджує, були ним використані для побудови конструкції навісу тераси будинку культури, а саме: планка примикання (16 одиниць), профнастил Н-44 (68 одиниць), утеплювач Knauf 150 (12 одиниць), гідробар`єр Strotex 10 (1 рулон), мембрана Extreme (1 рулон), брус 4м Х 150мм х 150мм (15 одиниць), брус 6м х 150мм х 50мм (20 одиниць), рейка 6м х 50мм х 30мм (40 одиниць), ОСБ плита 1250мм х 2500мм (25 одиниць), вікна металопластикові 1,6м х 2м (2 одиниці), вікна металопластикові 1,6м х 1,7м (6 одиниць), двері металопластикові 1,6м х 2,1м (1 одиниця), а також того, що ця конструкція була споруджена саме ним, відсутні.

Надані позивачем замовлення та товарні чеки на матеріали і фіскальні чеки про оплату за березень, квітень 2017 року, 14.08.2018 не містять інформації про те, що вказаний в них товар був використаний позивачем на спорудження навісу на терасі будинку культури.

За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складений та підписаний: 04.10.2024