Ухвала суду № 122078723, 04.10.2024, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 498/1638/24

Провадження № 2-а/517/6/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року с-ще Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №5 від 26 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 5 від 26 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 18.09.2024 вказану позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків. Для усунення зазначених недоліків позивачу було надано дводенний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла його письмова заява, яка мотивована тим, що 25 вересня 2024 року дружина позивача отримала ухвалу суду від 18 вересня 2024 року, оскільки позивач знаходиться на амбулаторному лікуванні. Просить суд збільшити строк виконання ухвали до десяти днів, оскільки перебуває у лікарні. До вищевказаної заяви додає квитанцію про сплату судового збору та довідку з КНП «Великомихайлівської багатопрофільної лікарні» від 20.09.2024 року.

Згідно довідки КНП «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня» Великомихайлівської селищної ради № 302 від 20.09.2024 року, ОСОБА_1 знаходиться на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні з 19.09.2024 року по теперішній час, тобто станом на 20.09.2024 року.

Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 продовжує саме стаціонарне лікування станом на 25.09.2024 року (день отримання позивачем ухвали суду від 18.09.2024 року) позивачем до суду не надано, як і доказів щодо неможливості виконання вимог ухвали суду від 18.09.2024 року.

Крім того, згідно копії квитанції про сплату судового збору від 25.09.2024 року, ОСОБА_1 сплачує судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду від 18.09.2024 року, саме 25.09.2024 року.

Отже, будь-які докази того, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду від 18.09.2024 року у дводенний строк, відсутні.

За вищенаведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки позивачем недоліки перелічені в ухвалі суду про залишення позову без руху були не в повній мірі усунені, що позбавляє суд можливості розглянути вище вказаний позов у процесуальні строки, встановлені КАС України.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія проти Іспанії сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", пунктах 51, 52 рішення ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", пункті 91 рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко Світлана проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух …(рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до пунктів 6, 7 ч. 5ст. 44 КАС Українипередбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1ст. 45 КАС Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Станом на 04.10.2024 року позивач недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 18.09.2024 року в повній мірі не усунув.

Відповідно до п. 1 ч. 4ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки ухвала суду від 18.09.2024 року позивачем не виконана, у відповідності до вимогст. 169 КАС України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.161,162,169 КАС України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №5 від 26 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП- вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційногоадміністративного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: