Рішення № 122075847, 03.10.2024, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1152/24

РІШЕННЯ

іменем України

"03" жовтня 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Корсун Т.Г., за участю секретаря судового засідання Сороки М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 723573 від 07.10.2021 в розмірі 42698 грн 62 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №723573, на підставі платіжного документа ТОВ «Слон кредит» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок відповідача в сумі 25000 грн. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

28 серпня 2023 року згідно із умовами договору факторингу № 280-23, ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за кредитним Договором 723573 від 07.10.2021 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги, в тому числі і до відповідача. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обгрунтованою та документально підтвердженою та становить 42698,62 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 21080,90 грн; сума заборгованості за відсотками становить 21617,72 грн; сума заборгованості за комісійними винагородами становить 0 грн; сума заборгованості за пенею становить 0 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 723573 від 07.10.2021 в розмірі 42698 грн. 62 коп, судовий збір в розмірі 2422,42 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання 11.09.2024 не з`явився, просив відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Розгляд справи відкладено на 03.10.2024.

В судове засідання 03.10.2024 відповідач також не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань чи заяв до суду не подав, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою від 03.10.2024 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту № 723573 (а.с.41-46).

Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн відповідно до платіжного доручення №10088 від 07.10.2021 (а.с.20).

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 07.10.2023.

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні постування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100%річних (п.1.5 Договору).

Також сторонами підписаний графік платежів та розрахунок загальної заборгованості за споживним кредитом, паспорт споживчого кредиту. Вказані документи засвідчені підписом відповідача.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідач порушив умови Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «Слон кредит».

28 серпня 2023 року згідно із умовами договору факторингу № 280-23, ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за кредитним Договором 723573 від 07.10.2021 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору факторингу сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 42698,62 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 21080,90 грн; сума заборгованості за відсотками становить 21617,72 грн; сума заборгованості за комісійними винагородами становить 0 грн; сума заборгованості за пенею становить 0 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23 (а.с. 28-33), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» права вимоги зазначені в реєстрі прав вимоги, а Товариств з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1. Договору перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання фактором вимоги перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 (а.с. 10) боржником за яким є ОСОБА_1 в розмірі 42698 грн 62 коп, з яких: 21080 грн 90 коп - сума заборгованості за тілом кредиту, 21617 грн 72 коп - сума заборгованості за відсотками.

Докази того, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.

Отже, враховуючи наведені вище норми цивільного законодавства та умови Договору, на теперішній час ТОВ «Діджи Фінанс» є кредитором у зобов`язанні за Договором про надання споживчого кредиту № 723573 від 07.10.2021 і саме йому належить право вимоги за цим договором до ОСОБА_1 .

Позивач заявив вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, яка існувала у нього станом на момент отримання від відповідної кредитної установи права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 723573 від 07.10.2021. Будь-яких інших нарахувань позивач не здійснював, що вбачається із витягу з Додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 (а.с. 10) та розрахунку заборгованості (а.с. 26).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 723573 від 07.10.2021.

Так, стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Так, з розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка складається у сумі 42698,62 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 21080,90 грн; сума заборгованості за відсотками становить 21617,72 грн; сума заборгованості за комісійними винагородами становить 0 грн; сума заборгованості за пенею становить 0 грн.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його обгрунтованим.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що сума заборгованості в сумі 42698,62 грн підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,42 грн. Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2023 між позивачем та АБ «Анастасії Міньковської» укладено Договір про надання правової допомоги №42649746.

Відповідно до Детального опису та Акту прийому-передачі наданих послуг від 11.12.2023 року до вказаного Договору, позивач отримав від АБ «Анастасії Міньковської» наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин 1.5 год., вартість - 2250 грн.; складання позовної заяви 3 год., вартість - 3000 грн.; формування додатків - 1 год., вартість 750 грн.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг зі збору та аналізу доказів, складання позовної заяви та подання її до суду, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 512, 514, 516, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №723573 від 07.10.2021 в розмірі 42698 (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 42649746)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя Т. Г. Корсун