Рішення № 12207395, 26.10.2010, Новоодеський районний суд Миколаївської області

Справа №2-970/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2010 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача КП «МАМ» Арбатського П.І., Арбатського Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»(КП «МАМ») про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.07.2010 року звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача.

В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 посилаючись на незаконність її звільнення з роботи за прогул, просила суд винести рішення яким поновити її на посаді техніка звязку служби ЄРТОС комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» та стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за вимушений прогул з часу її незаконного звільнення і до часу поновлення на роботі, а також просила суд стягнути з відповідача на свою користь 10000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди та всі судові витрати по справі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем знаходилась в трудових відносинах з 04.07.2006 року і працювала на посаді техніка звязку, відповідно до встановлених на підприємстві графіків роботи, а саме 5 годин в день з 07 годин 30 хвилин до 12 годин 30 хвилин з трьома вихідними днями. З таким графіком роботи вона працювала і 1 червня 2010 року. Наступним робочим днем для неї був день 05 червня 2010 року і коли в цей день вийшла на роботу, то працювала за новим графіком - 11 годин 05 і 06 червня 2010 року з двома вихідними. Тоді ж, 05.06.2010 р. взнала, про існування цього нового графіку роботи, по якому вона повинна була працювати 03.06.2010 року. За невихід на роботу 03.06.2010 року її було звільнено з роботи за прогул. Зазначила, що про існування нового графіку роботи нічого не знала, так як з цим графіком її завчасно ніхто не ознайомлював, а тому її невихід на роботу був не без поважних причин. Крім того її звільнення відбулося в порушення трудового законодавства і без згоди профспілкового органу. Зазначила, що наказу про перехід на 11 годинну зміну по підприємству не було і з цим наказом її ніхто не знайомив. Незаконним звільненням з роботи її завдано моральної шкоди, яка полягає в незаконному позбавленні її роботи, порушенні її трудових прав, позбавленні засобів для існування, порушенні нормального, звичного для неї способу життя, погіршення відносин з оточуючими її людьми, які вважають її порушницею трудової дисципліни. Також погіршився її стан здоровя, через зазнання душевних страждань і нервових переживань. Зазнану моральну шкоду оцінює в 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги. Посилаючись на викладені в позові обставини, просить суд її позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Посилаючись на дотримання всіх вимог чинного трудового законодавства при звільненні позивача за здійснений нею прогул, безпідставність її позовних вимог, відсутність вини відповідача в перенесених позивачем душевних стражданнях та нервових переживаннях, просили суд відмовити повністю позивачу в задоволенні її позову.

Вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, позивач працювала у відповідача по трудовому договору з 04.07.2006 року на посаді техніка звязку служби ЄРТОС по 21.06.2010 року. 21.06.2010 року позивач була звільнена з роботи за прогул по ст.40ч.1 п.4 КЗпП України, на підставі наказу генерального директора КП «МАМ» № 152к від 18.06.2010 року за невихід на роботу 03.06.2010 року.

Наказ генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» №152-к від 18.06.2010 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи, згідно ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України, за прогул з 21.06.2010 року, являється незаконним з наступних підстав:

По-перше, звільнення позивача з роботи відбулося в порушення ст.ст.40, 43 КЗпП України.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України розірвання трудового договору з працівником, укладеного на невизначений строк, з ініціативи власника може відбутися лише у випадку прогулу без поважних причин .

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що позивач працювала на посаді техніка звязку служби ЄРТОС АТС КП «МАМ», відповідно до встановлених на підприємстві графіків роботи, а саме 5 годин в день з 07 години 30 хвилин до 12 години 30 хвилин, з трьома вихідними днями.

За таким графіком роботи позивач працювала і 1 червня 2010 року. Наступним робочим днем для неї був день 05 червня 2010 року. Коли 05.06.2010 року позивач вийшла на роботу, то працювала за новим графіком - 11 годин, як 05 так і 06 червня 2010 року, з двома наступними вихідними днями.

Тоді ж позивач взнала, про існування цього нового графіку роботи, по якому вона повинна була працювати 03.06.2010 року.

Про ці обставини позивач зазначила в своїх письмових поясненнях адміністрації підприємства а також заявила про них в судовому засіданні.

Згідно зі ст.57 КЗпП України час початку роботи і закінчення щоденної роботи(зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Посилання представників відповідача, в запереченнях на позов, на те, що позивач знала, що повинна була вийти на робоче місце 03 червня 2010 року суд вважає безпідставними, такими, що спростовуються поясненнями позивача і дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі показами свідка ОСОБА_4 начальника служби ЄРТОС АТС КП «МАМ» і безпосереднього керівника позивача, який підтвердив, що позивач взнала про існування нового графіку роботи, який був узгоджений з профкомом 04.06.2010 року тільки 05.06.2010 року, також свідок підтвердив факт існування неприязне них стосунків між адміністрацією підприємства і працівниками служби ЄРТОС через скарги останніх до прокуратури з невиплати заробітної плати. Крім того свідок заявив, що ніхто з працівників не бачив і не знайомий з наказом про перехід з 5-ти годинного робочого дня на 11 годинний і про затвердження нового графіку роботи.

Суд зазначає, що представниками відповідача не надано будь-яких безспірних доказів про те, що позивач достовірно знала про існування наказів керівництва підприємства про зміну графіка роботи служби ЄРТОС на червень 2010 року.

Як доказ того, що наказ керівництва КП «МАМ №81/к від 19.04.2010 року про зміну графіку роботи не доводився до відома працівників підприємства, що він був розроблений не з 19.04.2010 року, як зазначається в запереченнях представників відповідача, а в червні 2010 року, слід зазначити ту обставину, що по новому графіку роботи не працював жодний із працівників служби ЄРТОС і, що всі ці три з чотирьох працівників цієї служби були звільнені адміністрацією підприємства за прогули через невиконання ними нового графіку роботи.

Фактом того, що адміністрація підприємства не виконала дій про ознайомлення працівників служби ЄРТОС з наказом №81/к від 19.04.2010 року, буде також і те, що відмітки в цьому наказі про відмову знайомитись з цим наказом і графіком стосуються лише працівників служби ЄРТОС і не містять дати коли ця подія відбувалася, коли працівникам надавалась така можливість ознайомитися з цим наказом і не містить дати, коли вони отримали копію наказу і новий графік роботи.

Новий графік роботи працівників служби ЄРТОС АТС від 19.04.2010 року, який затверджений адміністративним директором КП «МАМ», що був наданий суду для дослідження представниками відповідача, не підписаний інженером служби ЄРТОС ОСОБА_4, який при допиті в суді засвідчив про цього графіку, станом на 19.04.2010 року не було.

Враховуючи , що в судовому засіданні було досліджено декілька і всіх різних графіків робочого часу служби ЄРТОС КП «МАМ» на червень місяць 2010 року, складених 19.04.2010 року, 01.06.2010 року, в тому числі затверджених адміністративним директором КП «МАМ» то це дає підстави суду вважати, що дані графіки складались під події, з метою обґрунтування причин звільнення позивача з роботи.

При дослідженні в судовому засіданні журналу реєстрації наказів по особовому складу КП «МАМ» були виявлені порушення в його веденні, а саме порушення черговості номерів і дат реєстрації наказів, починаючи з 19.04.2010 року, в тому числі і за 18.06.2010 року( №№152к,153к), виправлення цих дат, назви зареєстрованих наказів не передають точного змісту цих наказів, що дає підстави суду вважати, що накази адміністрацією підприємства перероблювались.

В судовому засіданні встановлено, що книга( журнал) самих наказів в прошитому, прошнурованому і пронумерованому вигляді, як це вимагається по правилам діловодства, на підприємстві не ведеться.

Як зазначили в судовому засіданні представники відповідача, всі накази по підприємству зберігаються в окремому наряді, в непрошитому, не прошнурованому вигляді, кожний з них на окремому аркуші.

Наявність такого порядку ведення обліку наказів, на думку суду, не виключає вільного доступу до них, їх довільного корегування, зміни та перероблення змісту на будь-який розсуд адміністрації.

При звільнені позивача з роботи відповідачем були порушенні вимоги ст.43 КЗпП України, якою передбачено можливість звільнення працівника з роботи лише за попередньою згодою профспілкового комітету.

Звільнення позивача з роботи відбулося в порушення цих вимог без внесення письмового подання адміністрації підприємства, без його розгляду на засіданні профкому, на яке позивач не запрошувалась і не була на ньому присутня .

Ці обставини підтверджуються поясненнями позивача, яка зазначила, що на засідання профспілкового комітету не запрошувалась і присутня на цьому засіданні не була.

Також, представники відповідача на вимогу суду не надали для дослідження в судовому засіданні письмового подання адміністрації підприємства, на підставі якого профкомом вирішувалось питання про надання згоди на звільнення позивача з роботи. Із заяви представників відповідача, подання від адміністрації підприємства було усним.

Книга протоколів засідань профспілкового комітету підприємства суду не надана через її відсутність на підприємстві.

З дослідженого в суді письмового витягу з протоколу №11 засідання профкому від 17.07.2010 року вбачається, що він складений не відповідно до вимог і правил діловодства, з його змісту важко зрозуміти, що відбувалося на засіданні профкому та як і на підставі чого вирішувались питання про надання згоди профкомом на звільнення позивача з роботи.

Крім того, слід зазначити, що протокол засідання профкому датований вихідним днем - 17.07.2010 року, а як вбачається з самого протоколу питання про дачу згоди на звільнення позивача з роботи вирішувалось не до дня видачі наказу №152к від 18.06.2010 року про її звільнення, як зазначали представники відповідача, а після її звільнення 17.07.2010 року. Ця обставина ще раз підтверджує висновок суду про незаконність звільнення позивача з роботи та про безпідставність та надуманість заперечень на позов представників відповідача.

Всі досліджені в суді обставини справи свідчать про те, що керівництвом КП «МАМ» незаконно було звільнено позивача з роботи.

Тому, за таких вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про поновлення її на роботі, відповідно до вимог ст.235 КЗпП України, слід задовольнити.

Згідно до ст.235 КЗпП України з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що позивач після звільнення з роботи ніде не працювала, то стягненню підлягає її середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2010 року по день винесення судового рішення.

Середній заробіток позивача, згідно з довідкою, наданою представниками відповідача, складає 920,70 гривень, а середньоденний 57,54 гривні.

Тому, з урахуванням розміру середнього місячного заробітку позивача, виплата за вимушений прогул за період з 21.06.2010 року по 26.10.2010 року буде складати 3682,58 гривень(3 місяці по 920,64 грн.(2761,92грн.) + 4 дні за червень 2010 року(230,16грн.) + 12 днів за жовтень 2010року (690,48грн.) = 3682,58грн.).

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав:

Так, позивач, як на підставу своїх вимог про відшкодування моральної шкоди посилається на порушення відповідачем її трудових прав, факт незаконного звільнення, погіршення взаємовідносин оточуючими її людьми, зниження рівня життя, втрату життєвих звязків, позбавлення засобів для існування, погіршення стану здоровя, внаслідок перенесених нервових переживань і душевних страждань.

Ці вказані позивачем обставини, в обґрунтування завданої моральної шкоди, на думку суду, являються незначними, такими, що не відповідають в повній мірі тим вимогам розумності і справедливості та співмірності з характером розглядуємого судом трудового спору.

З досліджених в судовому засіданні обставин справи дійсно вбачається, що позивач зазнала нервових переживань та душевних страждань, внаслідок незаконного звільнення з роботи, в результаті чого погіршився її стан самопочуття і вона вимушена була звертатись до лікаря, що підтверджується записами в її медичних документах.

Але ці перенесені позивачем нервові переживання та душевні страждання, на думку суду не можуть бути оцінені в суму 10000 гривень, які позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Зазначені в позові обставини, які характеризують моральні страждання позивача, такі як втрата життєвих звязків з оточуючими її людьми, погіршення з ними взаємовідносин та інше, на думку суду, зовсім не повязані з характером даного трудового спору позивачем в суду не доведені.

Тому, на підставі ст.237№ КЗпП України, враховуючи характер правопорушення та інші обставини справи, глибину перенесених душевних страждань, ступінь вини відповідача, приймаючи до уваги вимоги розумності та справедливості, з урахуванням факту поновлення позивача на роботі, суд приходить до висновку, що моральна шкода повинна бути відшкодована позивачу в грошовому еквіваленті, відповідно до її позовних вимог, а враховуючи вищевикладені обставин, достатньою компенсацією для відшкодування такої моральної шкоди, на думку суду, буде сума в розмірі її середньомісячного заробітку, тобто 920,70 гривень.

Відповідно до вимог ст.235 ч.5 КЗпП України, ст.367 ЦПК України рішення суду в частині щодо задоволення позовних вимог про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та стягнення на його користь заробітку за вимушений прогул, у межах суми платежу за один місяць, підлягає обовязковому негайному виконанню.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені нею квитанцією - 200 гривень витрат на правову допомогу та на користь держави судові витрати по справі у розмірі пропорційному до задоволеної частини позовних вимог, а саме: 59,50(51грн.+8,50грн.) гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179,212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»(КП «МАМ») про поновлення на роботі, стягнення оплати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі і на посаді техніка звязку служби ЄРТОС комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв».

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на користь ОСОБА_1 3682,58 (три тисячі шістсот вісімдесят дві гривні пятдесят вісім копійок) гривень середнього заробітку (без урахування сум податків і обовязкових платежів) за час вимушеного прогулу, за період з 21.06.2010 року і по 26.10.2010 року.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на користь ОСОБА_1 920,70 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на користь ОСОБА_1 200 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на користь держави 59,50 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі ТУ ДСА в Миколаївській області р/р 35225009000573, банк одержувача УДК в Миколаївській області, код 26299835, МФО 826013.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягає обовязковому негайному виконанню.

Допустити обовязкове негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: