Ухвала суду № 122070824, 26.09.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/11714/24

Номер провадження 1-кс/201/4128/2024

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22024050000002446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, яка займає посаду начальникавідділу бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера Управління соціальної політики Южненськоїміської ради Одеського району Одеської області, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111КК України, -

встановив:

Старший слідчий-криміналіст слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 22024050000002446 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих слідчого відділу 2 управління (с дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22024050000002446 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше 19.04.2024 (точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації співробітником ФСБ РФ, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , точний час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше квітня 2024 року, діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, маючи негативне ставлення до чинної державної влади України, будучи прихильником проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями та ідеологічним мотивом, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Одесі (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_7 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 , надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представнику іноземної організації, а саме співробітнику Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - ФСБ РФ) користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », зареєстрованого за номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 , шляхом надання інформації про переміщення та розташування військової техніки і особового складу ЗС України на території Одеської області.

При, цьому громадянка України ОСОБА_5 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана іноземною організацією ФСБ РФ для проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.

Так, 24.04.2024 о 17 год. 34 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_7 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_8 » інформацію про місце розташування вогневих позицій підрозділів ППО ЗСУ на ділянці між населеними пунктами Нова Дофінівка та Чорноморське Одеської області.

14.05.2024 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_7 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_8 » інформацію про встановлення бетонних інженерно-фортифікаційних споруджень на ділянці узбережжя вздовж дороги, яка проходить між населеними пунктами Нова Дофінівка та Чорноморське Одеської області

Далі, 12.06.2024 о 10 год. 51 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_7 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_8 » інформацію про розташування особового складу підрозділів Сил оборони України на території об`єкту цивільної інфраструктури санаторія профілакторія ОСК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Також, 12.06.2024 о 10 год. 58 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у м. Одеса, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі Note 10 lite, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_7 » (id НОМЕР_3 ) месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_4 , у вигляді текстових повідомлень та графічних зображень передала співробітнику ФСБ РФ, зареєстрованому у месенджері «Telegram», за номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 під обліковим записом « ОСОБА_8 » інформацію про розміщення особового складу підрозділів Сил оборони України у будівлі за адресою АДРЕСА_3 .

Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

30 липня 2024 року о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено протокол.

30 липня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2024 року до підозрюваної ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 години 45 хвилин 27 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.

На даний час у даному кримінальному провадженні необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, отримати та опрацювати висновок комп`ютерно-технічної експертизи, інформацію, надану на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про тимчасовий доступ до речей і документів (електронних носіїв інформації), визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Отримання та проведення вказаних слідчих (розшукових) дій та аналізу інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, а також ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України потребує додаткового часу. Результати вказаних слідчих (розшукових) дій матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду.

Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 23 вересня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000002446 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України продовжений до 3 місяців, тобто до 30 жовтня 2024 року.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід продовжити застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, тому підозрювана ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі, шляхом виїзду за кордон або окупованої території.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтована тим, що у разі не продовження підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано тим, що на теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що, у випадку не продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останньої із зазначеними вище особами та вплинути на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.

На думку слідчого, ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що беручи до уваги обізнаність ОСОБА_5 у формах проведення досудового розслідування та обсяг проведених у кримінальному провадженні слідчих дій, підозрювана може надати цю інформацію співробітнику Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - ФСБ РФ) користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », ОСОБА_10 чи співучасникам вчинюваних останнім злочинів, які наразі не встановлені, з метою поглиблення їх конспірації.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтована тим, що підозрювана залишаючись на волі за місцем свого проживання у м. Одеса, а саме у тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може продовжити вчиняти протиправну діяльність.

При цьому, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до т.зв. «ДНР» та окупаційних військ РФ, не продовження стосовно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, або продовження злочину в якому підозрюється.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, до неї може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та просила його задовольнити.

Заперечувала проти правової позицію сторони захисту, посилаючись на практику ЄСПЛ щодо розумності підозри, «обґрунтованості підозри», «достатніх підстав (доказів)» та вказала, що слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, чого, на переконання прокурора, на даному етапі досудового слідства було досягнуто.

Стосовно доводів сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування зауважила, що такі доводи захисника не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону. Зокрема, зазначила, що з кримінального провадження № 22024050000001312 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, в межах якого 30.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виділені матеріали в окреме провадження за № 22024050000002446 від 07.08.2024 року.

Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000002446 від 07.08.2024 року продовжено до 3 місяців до 30.10.2024 року.

Тож, у даному випадку, строк досудового розслідування слід рахувати з дня повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - з 30.07.2024 року, який становить 2 місяці та зазначеною вище постановою продовжений до 3 місяців, тобто до 30.10.2024 року.

Стосовно доводів захисника ОСОБА_4 про недопустимість відомостей отриманих в результаті проведених НРСД, як доказів у цьому розгляді зазначила, що сторона захисту у письмових запереченнях посилається на іншу особу відносно якої був наданий дозвіл на проведення НРСД « ОСОБА_11 », в той час коли фігурантом є ОСОБА_10 . Тим більше, вважала, що на даному етапі досудового розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину, тобто принцип «розумності підозри» був цілком дотриманий.

На спростування доводів сторони захисту в межах розгляду клопотання надала витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22024050000001312 від 01.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, ухвалу Дніпровського районного суду від 29.05.2024 року постановлену в межах кримінального провадження № 22024050000002446 від 07.08.2024 року про надання дозволу на проведення НРСД щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та клопотання прокурора про використання результатів проведення НРСД в кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 подав письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які підтримав у повному обсязі, просив врахувати викладені ним доводи та відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції посилався недопустимість отриманих під час досудового розслідування доказів на підтвердження причетності його підзахисної до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що тягне за собою необґрунтованість підозри. Зокрема, із посиланням на висновки ВСУ зазначив, що отримання доказів винуватості обвинуваченого внаслідок проведення НРСД стосовно інших осіб обумовлює недопустимість їх результатів, як доказів, якщо в матеріалах кримінального провадження відсутня відповідна ухвала слідчого судді про використання результатів вказаних НРСД в іншому кримінальному провадженні, винесена в порядку та на підставах, визначених ст. 257 КПК України.

Тож, на переконання захисника, наданий Дніпровським апеляційним судом 05.05.2024 року дозвіл на проведення НРСД відносно ОСОБА_12 , в результаті яких органом досудового розслідування здійснено втручання в особисте життя його підзахисної та отримані відомості про її переписку за телефоном з кодом країни Португалія, не є законною підставою для такого втручання та тягне за собою недопустимість та неналежність таких відомостей, як доказу, на підставі якого прокурор просить продовжити строк тримання під вартою.

Тим більше, прокурором не надана ухвала суду про можливість використання відомостей НРСД, отриманих при проведенні їх відносно іншої особи ОСОБА_13 , що виключає можливість використання цих доказів для задоволення клопотання слідчого та прокурора та продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

До того ж захисник посилався на закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки днем початку досудового розслідування, виділеному в окреме провадження, відповідно п. 7 ст. 217 КПК України, є день коли було розпочато розслідування, з якого виділені окремі матеріали. У даному випадку відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року за № 22024050000001312 за ознаками злочину, передбаченому ч. 2 ст. 111 КК України, тож саме з цієї дати слід рахувати строк досудового розслідування, який на даний час сплинув. Тому, на думку захисника, кримінальне провадження має бути закрито з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, на підставі ст. 63 Конституції України відмовилася надавати пояснення з приводу пред`яленої підозри та відповідати на запитання слідчого судді з приводу пред`явленої підозри.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Разом із цим, положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У своїх рішеннях, зокрема, «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого відділу 2 управління (с дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22024050000002446 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 01.05.2024 року внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України за № 22024050000001312.

В межах кримінального провадження № 22024050000001312 від 01.05.2024 року в порядку ст. 208, 615 КПК України ОСОБА_5 була затримана 30.07.2024 року.

30.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2024 року до підозрюваної ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 години 45 хвилин 27 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 з матеріалів кримінального провадження № 22024050000001312 від 01.05.2024 року в окреме провадження виділені матеріали кримінального провадження № 22024050000002446 від 07.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 23 вересня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000002446 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України продовжений до 3 місяців, тобто до 30 жовтня 2024 року.

На даний час в органу досудового розслідування є необхідність у виконанні певного обсягу слідчих та процесуальних дій, зокрема, отримати та опрацювати висновок комп`ютерно-технічної експертизи, інформацію, надану на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про тимчасовий доступ до речей і документів (електронних носіїв інформації), визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Отримання та проведення вказаних слідчих (розшукових) дій та аналізу інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, а також ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України потребує додаткового часу. Результати вказаних слідчих (розшукових) дій матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.08.2024 року за номером № 22024050000002446 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у повідомленні про виявлення кримінального правопорушення від 30.04.2024 року за вихідним №78/2/31-229 нт, у рапорті начальника ГВ у м. Краматорськ 2 управління ( з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.04.2024 року за вихідним №78/2/31-288 нт, у повідомленні про виконання доручення проведення слідчих (розшукових) дій №78/2/13-2027нт від 02.05.2024 року за підписом начальника ГВ у М. Краматорськ 2 управління (з дислокацією у АДРЕСА_4 від 01.07.2024 року за вихідним №78/2/31/1-447нт, у протоколі огляду Інтернет-сайту від 16.05.2024 року, у протоколі огляду Інтернет сайту від 16.05.2024 року, у протоколі огляду Інтернет сайту від 16.05.2024 року, у протоколі огляду мережі Інтернет від 21.06.2024 року, у протоколі за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.06.2024 року за вихідним №78/2/31/1-37т, у відповіді командира оперативно-тактичного угрупування «Одеса» від 18 липня 2024 року за вихідним №5/1/ОТУ/638, у протоколі обшуку від 30.07.2024 року, у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.07.2024 року, у постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.08.2024 року, у постанові про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000002446 від 23.09.2024 року, у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2024 року за номером № 22024050000001312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України відносно ОСОБА_13 .

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.

На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати дотепер ризики можливих спроб підозрюваної ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.

На підтвердження продовження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою та вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованого злочину, що може спонукнути останню переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі, шляхом виїзду за кордон або окупованої території.

Слідчий суддя погоджується із обґрунтуванням та доводами прокурора щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, буде мати можливість знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні

Продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також на інших причетних до вчинення злочину осіб, які на даний час органом досудового не встановлені, що, у випадку застосування до підозрюваної запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для продовження її спілкування з вказаними особами та здійснення впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

До того ж, за цих обставин ОСОБА_5 буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, буде мати можливість надати інформацію співробітнику Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - ФСБ РФ) користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », ОСОБА_10 чи співучасникам вчинюваних останнім злочинів, які наразі не встановлені, з метою поглиблення їх конспірації.

Продовження передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обумовлена певними обставинами та характером інкримінованого підозрюваній ОСОБА_5 злочину, зокрема, залишаючись на волі за місцем свого проживання у м. Одеса, саме у тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, остання буде мати можливість продовжити вчиняти протиправну діяльність.

Тим більше, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до т.зв. «ДНР» та окупаційних військ РФ, не продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, або продовження злочину в якому підозрюється.

Діставшись висновку про продовження існування наведених вище ризиків, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Твердження захисника ОСОБА_4 щодо недопустимості та неналежності отриманих під час досудового розслідування доказів, зокрема, результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, і як наслідок, відсутність обґрунтованої підозри його підзахисної у вчиненні інкримінованого злочину, слідчий суддя вважає непереконливими та такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки розглядаючи питання обґрунтованості підозри в контексті вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, факти, що викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеню необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення. Тож, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Тим більше, на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Тож, на переконання слідчого судді, сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування.

Твердження захисника ОСОБА_4 про закінчення строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні фактично зводяться до суб`єктивного тлумачення захисником норм ст. 219 КПК України та є такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

В цьому контексті слідчий суддя повністю погоджується із позицією сторони обвинувачення щодо дотримання органом досудового розслідування передбаченого ст. 219 КПК України строку досудового розслідування.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, яка одружена, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, займає посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області, не судима, за місцем роботи характеризується позитивно, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, її лояльне налаштування до окупаційних військ російської федерації, а також зважає на вид і ступінь встановлених ризиків, тяжкість інкримінованого злочину, обстановку в якій вчинено злочин, зокрема, у період воєнного стану в країни, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, а тому приходить до висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно підозрюваної.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погоджене із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 жовтня 2024 року включно.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, слідчий суддя не визначає розмір застави підозрюваній ОСОБА_5 .

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186-187, 193-194, 196, 197, 199, 219, 284, 294 2951, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22024050000002446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України задовольнити.

Застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити в межах строку досудового розслідування до 30 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 30 жовтня 2024 року включно.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 45 хвилин 30 вересня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1