Рішення № 12206440, 05.08.2010, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-2114/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська в складі:

головуючого судді Бугери О.В.

при секретарі Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Луганської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Луганської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, в якому зазначила, що вона є приватним нотаріусом та на виконання вимог чинного законодавства нею 08.09.2005 року в Луганській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито поточний рахунок, який потрібен для потреб її професійної діяльності і не був звичайним поточним рахунком фізичної особи. Також зазначила, що крім обслуговування її рахунку приватного нотаріуса, вона повязана з банком договірними відношеннями по отриманому нею на придбання автомобілю кредиту, який був наданий їй як фізичній особі і ніяк не повязаний з її професійною діяльністю, та по якому виникло прострочення обовязкових платежів. В результаті цього виниклого прострочення Луганською філією ПАТ К «ПриватБанк» було прийняте рішення про блокування рахунку позивача, який було відкрито нею як приватним нотаріусом. Позивачка неодноразово зверталась до керівництва Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанка» з проханням надати відповідні документи щодо блокування її рахунку як приватного нотаріуса та за розясненням щодо вчинення таких дій з боку Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», але до цього часу так ні не отримала жодної відповіді. Позивач на сьогоднішній час позбавлена можливості здійснювати свою професійну нотаріальну діяльність, а у подальшому це може призвести до притягнення її до відповідальності за порушення щодо несплати податків, а також її може бути відключено від усіх державних нотаріальних реєстрів із-за несвоєчасної сплати послуг Інформаційного центру. Позивач вважає, що дії Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо блокування належного їй поточного рахунку приватного нотаріуса є незаконними, просить суд визнати ці дії такими, також просить суд зобовязати Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанка» розблокувати належний їй поточний рахунок приватного нотаріуса . Окрім того, просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 9557 гривень 12 копійок та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

У ході розгляду справи представником позивача декілька разів уточнювались позовні вимоги, остаточно 06.07.2010 року. Згідно розрахунку, здійсненого позивачкою в позовній заяві, діями Відповідача кожен календарний день їй завдаються збитки в розмірі 597,32 гривні. За період з 16.03.2010р. до 06.07.2010р. кількість днів блокування складає 113. Таким чином, на день подачі уточненої позовної заяви сума збитків складає 597,32 х 113 = 67497,16 гривень, які позивачка просила суд стягнути з відповідача. Також оскільки відповідачем надані платіжні доручення № 1 та № 2 від 17.03.2010р. так і не виконані банком до цього часу, позивач була змушена для сплати платежів до Пенсійного фонду та податкових органів позивачка займати гроші замість того, щоб зробити платежі власними грошима з рахунка. Дотепер вона не має жодної відповіді на звернення до відповідача, всі вони проігноровані в порушення вимог чинного законодавства. Кошти з рахунку зникли без пояснення та обґрунтування підстав дій банку. Позивачка не розуміє, куди вони перераховані. Кількість чуток та пліток щодо неї розповсюджується в професійному оточенні, серед її знайомих, родичів та друзів. Це завдає позивачці серйозних моральних страждань. Тому, вона вважає, що з відповідача потрібно стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 33748,58 гривень, тобто Ѕ частину від суми завданих збитків.

З урахуванням уточнень позивач просила визнати незаконними дії Луганської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" щодо блокування належного їй поточного рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1 зобов'язати Луганську філію публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" розблокувати належний їй поточний рахунок приватного нотаріуса № НОМЕР_1 та не встановлювати їй у майбутньому будь-яких обмежень щодо зарахування коштів, що надходять на нього, та вільного розпорядження ними на власний розсуд; в изнати незаконними дії Луганської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" по списанню коштів з належного позивачці поточного рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1 стягнути з Луганської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь позивачки суму незаконно списаних з рахунку коштів в розмірі 4886,65 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень шістдесят п'ять копійок); стягнути з Луганської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь позивачки збитки в розмірі 67497,16 (шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто сім гривень шістнадцять копійок); стягнути з Луганської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 33748,58 (тридцять три тисячі сімсот сорок вісім гривень п'ятдесят вісім копійок).

Позивач в судове засідання не зявилась, подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.

У судовому засіданні представник позивач уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також зазначив, що стороною відповідача вчинено неправомірні дії щодо діяльності приватного нотаріуса, що негативно відобразилось в неможливості користуватись її рахунком, платіжні документи, виставлені нею для виконання оплати обовязкових платежів до фондів не було виконано банком, в супереч існуючому договору, пояснень з цього приводу працівниками банку так і не було надано, не зважаючи на чисельні звернення. Також посилався на те, що позивач була змушена звертатись до правоохоронних органів щодо проведення перевірки незаконного отримання коштів з її рахунку. Вважав, що такими діями відповідача позивачці було спричинено матеріальну шкоду, розрахунок якої ними наведений у позовній заяві. Моральна шкода полягає в тому, що позивач не має можливості в повному обсязі здійснювати свою професійну діяльність, отримувати дохід, окрім того, вона втрачає клієнтів, у звязку з неможливістю користуватись рахунком, змушена витрачати свій час на врегулювання ситуації, що виникла, звертатись до правоохоронних органів, надавати пояснення з цього приводу. В подальшому представник позивача в судове засідання не зявився, просив розглянути справу за його відсутності.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали, просили у позові відмовити, подали письмові заперечення, в яких зазначили, що згідно до умов укладеного договору між сторонами позивач доручила банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих в кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим Договором, при настанні платежів, списання коштів проводиться у встановленому законодавством порядку. Також зазначали, що банком не вчинялось дії щодо блокування рахунку позивача, а лише проводилось примусове списання грошових коштів у звязку з наявністю у позивача заборгованості за кредитом. Окрім того, позивачем не наведено доказів щодо причинно-слідчого звязку між недоотриманням грошових коштів, моральною шкодою та Банком. Дії банку були законними. В подальшому представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у позові просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази по справі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є приватним нотаріусом, що підтверджується копією відповідного свідоцтва /а.с.8/ та копією реєстраційного посвідчення /а.с.9/. Відповідно до вимог ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про нотаріат» позивачем як приватним нотаріусом 08.09.2005 року в Луганській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 з метою здійснення юридичними та фізичними особами оплати за надані нотаріальні послуги в безготівковій формі. Між сторонами був укладений відповідний договір банківського рахунку.

В ході здійснення оплати безготівковим шляхом клієнти приватного нотаріуса самостійно перераховують окремими платіжними дорученнями в органи податкової служби податок з доходів фізичних осіб, належний утриманню з приватного нотаріуса, а залишок суми перераховують на відкритий рахунок.

Тобто, як вбачається із договору з додатками до нього № LGD 816, останній був укладений між позивачем як приватним нотаріусом ОСОБА_1/ та відповідачем /а.с.52-59/. Всі платежі, що надходять на рахунок приватного нотаріуса ОСОБА_1 є оплатою за надані нотаріальні послуги. При відкритті рахунку позивачем надано банку копію свого паспорту та ідентифікаційного коду, а також копії свідоцтва, реєстраційного посвідчення, дозволу, тобто документів, що підтверджують реєстрацію як приватного нотаріуса.

Кошти, що зараховувались на відкритий позивачем рахунок, використовувались нею для сплати податків, відрахувань до Пенсійного фонду, придбання спеціальних бланків нотаріальних документів, оплати наданих Інформаційним центром послуг по роботі з Державними нотаріальним реєстрами. Підставою для зняття приватним нотаріусом готівки з рахунку для здійснення необхідних платежів є чек з обовязковою наявністю відтиску гербової печатки нотаріуса.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вказані особливості відкриття рахунку, здійснення по них операцій, свідчать про те, що даний рахунок використовується виключно для потреб професійної діяльності і не є звичайним поточним рахунком фізичної особи громадянина України.

Відповідно до вимог ст. 1066 ЦК України з а договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

16 березня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до спеціалістів «ПриватБанку» для здійснення операції по зняттю готівки для сплати податку з доходів та обовязкового платежу в органи Пенсійного Фону України, але їй було відмовлено, повідомлено що рахунок заблокований внутрішнім рішенням банку.

Враховуючи зазначені обставини 17.03.2010 року позивачем через Луганській обласний вузол спеціального звязку до ЛФ ПАТ КБ «ПриватБанк» було спрямовано платіжне доручення № 1 від 17.03.2010 року про сплату обовязкових страхових платежів до Пенсійного фонду України в розмірі 2000 гривень та платіжне доручення № 2 від 17.03.2010 року про сплату податку від прибутку до органів ДПІ сумі 2800 гривень, про надіслання яких свідчать квитанції № 3062 та № 3063 від 17.03.2010 року, а про вручення адресату повідомлення-розписка № 534 від 17.03.2010 року з відміткою банку про отримання /а.с.31/. До платіжних доручень було додано заяву на імя директора ЛФ ПАТ КБ «ПриватБанка» з вказуванням, що надіслані платіжні документи для виконання щодо здійснення платежів до Державного бюджету України.

Як встановлено в судовому засіданні, зазначені платіжні доручення були отримані банком, про це свідчать відмітки про отримання, а також це факт не заперечувався представниками відповідача. Але пояснити причини невиконання платіжних доручень уповноважені на представництво особи в судому засіданні пояснити не змогли. Лише надали пояснення, що причини невиконання зясовуються. До цього часу платіжні доручення приватного нотаріуса ОСОБА_1 залишаються невиконаними, що перешкоджає професійній нотаріальній діяльності позивачки.

Як вбачається з наданої копії заяви, ще 16 березня 2010 року позивач звернулась із заявою до директора Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» з приводу надання розяснень щодо неправомірних дій банку у вигляді блокування рахунку /а.с.29/, але відповіді на її звернення так і не було надано, навіть після звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, з урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що факт неможливості приватного нотаріуса використовувати свій рахунок підтвердженим. Рішень щодо обмежень розпоряджатись рахунком приватного нотаріуса не було винесено. А тому вимога позивача, в частині визнання незаконними дій відповідача щодо блокування належного ОСОБА_1 поточного рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1, є частково обґрунтованою.

З урахуванням диспозиції статті 1074 ч.1 ЦК України суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині визнання незаконними дій відповідача у вигляді обмеження права клієнта приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на її рахунку та зобов'язати відповідача не чинити обмежень позивачу щодо розпоряджання грошовими коштами на поточному рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1.

Вимогами ст.1073 ЦК України визначено правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. А саме, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно розрахунку, проведеного позивачем в позовній заяві, діями Відповідача кожен календарний день їй завдаються збитки в розмірі 597,32 гривні. Сума збитків визначена нею з урахуванням прибутку, що був нею отриманий та підтверджений витягами по рахунку приватного нотаріуса /а.с.32-45/.

Враховуючи, що період неможливості використовувати рахунок приватного нотаріуса за призначенням в період з 16.03.2010р. до 06.07.2010р.протягом 113 днів, суд вважає, що відшкодуванню позивачу підлягає сума в розмірі 67497,16 гривень /597,32 х 113 дн/. До того ж, до цього часу позивачка не може використовувати свій рахунок для отримання плати за нотаріальні послуги від юридичних осіб. Діями відповідача вона обмежена в своїй професійній діяльності. Вона не змогла використати належні їй кошти для сплати обов'язкових платежів до бюджету. Надані нею платіжні доручення № 1 та № 2 від 17.03.2010р. так і не виконані банком до цього часу.

Окрім цього поточного рахунку приватного нотаріуса, позивачка повязана з банком договірними відношеннями по отриманому нею на придбання автомобілю кредиту, про що свідчить договір № LGHIAE00000600 від 15.12.2006 року /а.с.10-13/.

Як вбачається із змісту договору, він був укладений між позивачем, як фізичною особою та банком. Представником позивача у справі не заперечувалось того факту, що за цими договірними зобовязаннями виникла заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. А також грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

13 квітня 2010 року відповідачем з рахунку № LGB816 від 08.09.2005р., укладеного між нею та ЛФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", здійснено списання грошових коштів в сумі 4886,65 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень шістдесят п'ять копійок). Вказана сума була наявною на належному позивачці поточному рахунку приватного нотаріуса на момент його блокування 16.03.2010р. та знаходилась там до 12.04.2010р. Факт незаконного списання вказаної суми підтверджується банківською випискою від 13.04.2010р., наданою їй Відповідачем за вимогою. В графі "Кореспондуючий рахунок, найменування, код" вказано: "10029800103001, касса (UAH), 14360570". Згідно пояснень працівника операційного залу банка, вказані реквізити є реквізитами каси головного відділення "ПРИВАТБАНКУ" в Дніпропетровську (14360570 код ЄДРПОУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"). В графі "Призначення платежу" вказано: "Видано фізичним особам за банківськими картками" /а.с.60/. В судовому засіданні представники відповідача не заперечували факт списання коштів, але зазначали, що ці дії не суперечать вимогам закону, оскільки сума була знята в рахунок погашення заборгованості та зазначені повноваження передбачені договором.

Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що питання врегулювання кредитних зобовязань позивачем вирішувалось у добровільному порядку. Так, позивачкою за власний кошт зроблено нотаріальну довіреність на розпорядження автомобілем на ПАТ КБ «ПриватБанк», експертну оцінку автомобілю і передано машину по акту уповноваженому представнику відповідача разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та обома комплектами ключів, що підтверджується копією акта. У разі наявності спору відповідач мав можливість звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості, але жодних позовів з питання кредитних зобовязань до позивача не подавалось. Рішень суду щодо списання суми з її рахунку немає, доручень щодо списання коштів із рахунку приватного нотаріуса позивач не надавала.

З урахування зазначених обставин, суд вважає, що є обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання незаконними дій банку по списанню коштів з належного ОСОБА_1 поточного рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1. А оскільки в судовому засіданні було встановлено лише факт отримання готівкою коштів в банку в м.Дніпропетровськ, як стверджував представник позивача, остання не знімала кошти, представниками відповідача не заперечувався факт зняття коштів з рахунку, суд вважає, що сума в розмірі 4886,65 гривень підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди. Суд вважає, що вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Зважаючи на те, що позивач обмежена використовувати відкритий нею рахунок в своїй професійній діяльності, дії відповідача негативно вплинули на її авторитет серед колег, клієнтів, зазначені неправомірні дії відповідача тривають по день розгляду справи, остання була змушена вирішувати питання забезпечення своєї професійної діяльності, з урахуванням вимог розумності та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди слід встановити в розмірі 5.000 гривень. Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача державне мито у відсотку згідно до задоволених вимог на користь держави, оскільки позивач при подачі позову була звільнена від його сплати, так ож підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у сумі 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1066, 1067, 1068, 1071, 1073, 1074, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії П ублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі Луганської філії у вигляді обмеження права клієнта приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1.

Зобов'язати П ублічне акціонерне товариство комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі Луганської філії не чинити обмежень прав клієнта приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1.

В изнати незаконними дії П ублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі Луганської філії по списанню коштів з належного ОСОБА_1 поточного рахунку приватного нотаріуса № НОМЕР_1.

Стягнути з П ублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі Луганської філії на користь ОСОБА_1 суму незаконно списаних з рахунку коштів в розмірі 4886,65 гривень, збитки в розмірі 67497,16 гривень, а також моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, витрати повязані із оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 77.413 /сімдесят сім тисяч чотириста тринадцять/ гривень 81 копійка.

Стягнути з П ублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі Луганської філії на користь держави державне мито в сумі 774 гривні 13 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.В.Бугера