Рішення № 122062951, 03.10.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
03.10.2024
Номер справи
160/17538/24
Номер документу
122062951
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2024 року Справа № 160/17538/24 ЗП/280/112/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, 4, каб. 408, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 34824364),

Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 26255795)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період січень - грудень 2021 року суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102,00 грн;

визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судці ОСОБА_1 у період січень грудень 2022 року суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року у розмірі 2102,00 грн;

визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період з січень червень 2023 року суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судці з 1 січня 2023 року у розмірі 2102,00 грн;

визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судці ОСОБА_1 у період з 01.03.2024 по 30.06.2024 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року у розмірі 2102,00 грн;

зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період січень - грудень 2021 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судці ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період січень - грудень 2022 року на підставі частин 2.3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 02.06.2016 № 1402 виходячи з базового розміру посадового окладу судці місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року (2481,00 грн.), з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період січень - червень 2023 року на підставі частин 2,3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 02.06.2016 № 1402 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01.03.2024 по 30.06.2024 на підставі частин 2. З статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 02.06.2016 № 1402 виходячи з базового розміру посадового окладу судці місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року (3028,00 грн.), з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн,; у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн. та у 2024 році - 3028,00 грн;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування та виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році 2481,00грн, у 2023 році -2684,00 грн. та у 2024 році - 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що є суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Вказує, що з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, позивачка недоотримала суддівську винагороду. Покликається на те, що виплата суддівської винагороди регулюєтьсястаттею 130 Конституції Українита статтею 135 Закону України«Про судоустрій і статус суддів». Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Вважає, що обмеження суддівської винагороди позивачці є протиправним. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 02.07.2024 вх. №30709 вказує, що оскільки Законом України від 13.04.2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» були передбачені відповідні обмеження, виплата без обмежень вважається порушенням бюджетного законодавства, яке тягне за собою відповідальність. Зазначає, що з 18.04.2020 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, виконуючи функції розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня не мав правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакціїЗакону № 553-ІХ). Вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах, передбаченихКонституцією України,Бюджетним кодексом Українита законами України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 адміністративну справу №160/17538/24 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа №160/17538/24 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 22.07.2024 та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Конишевій О.В.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 19.08.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкладено підготовче засідання на 26.08.2024.

Ухвалою суду від 26.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.09.2024.

Представники сторін у судове засідання не прибули.

Позивач та відповідач 1 просили розглядати без їх участі, відповідач 2 не з`явився у судове засідання, клопотань до суду не надсилав.

Приписами ч. 4ст. 243 КАС Українивизначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується указом Президента України «Про призначення судців» від 24.02.2011 року № 246/2011, наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року № 92-к та наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року № 201 -к.

Протягом 2021 року, 2022 року, з 01.01.2023 по 30.06.2023 року та у період з 01.03.2024 по 30.06.2024 позивач отримувала суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення у меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством України, тобто відповідач 1 нараховував позивачці суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення, для визначення суми якої використовувалася величина «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», в сумі 2 102,00 гривні.

Вказаний факт не заперечується відповідачем 1 та підтверджується інформаційними довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 № 141 та від27.06.2024 за№ 142, в якій вказано, що у період 2021-2022 роки та з 01.01.2024 базовий розмір посадового окладу судді розрахований, виходячи з прожиткового мінімуму 2102,00 грн.

Вважаючи, такі дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду протиправними, а також протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно зістаттею 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно достатті 130 Конституції Українидержава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддіввід 02.06.2016 року №1402-VIII (далі -Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За частиною першоюстатті 4 Закону № 1402-VIIIсудоустрій і статус суддів в Україні визначаютьсяКонституцією Українита законом.

Зміни до цьогоЗаконуможуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддів(частина другастатті 4 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 135 Закону № 1402-VIIIсуддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно п. 1 ч. 3, ч.ч. 4, 5ст. 135 Закону № 1402-VIIIбазовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні: працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривну 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні;

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на одну особу в розрахунку на місяць 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні: працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці Рішень Конституційного Суду України, зокрема в Рішеннях від 20.03.2002№ 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

При вирішенні спору суд виходить із того, що виплата суддівської винагороди регулюєтьсястаттею 130 Конституції Українитастаттею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені доКонституції Українина підставіЗакону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Цим Законом, зокрема,статтю 130 Конституції Українивикладено в новій редакції, текст якої зазначено вище.

Конституція Україниу редакціїЗакону № 1401-VIIIвперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, щорозмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першоїстатті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено устатті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини другоїстатті 130 Конституції України.

Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертоїстатті 135 Закону№ 1402-VIIIвизначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно достатті 46 Конституції Українивизначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі УкраїниПро прожитковий мінімумвід 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі -Закон№ 966-XIV).

Відповідно достатті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної нормиЗакону № 966-XIVзакріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIVвстановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зазначає, щоЗаконом № 966-XIVне визначено такого виду прожиткового мінімуму, якпрожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Разом з тим, суддіЗаконом № 966-XIVне віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Суд зауважує, що зміни доЗакону № 1402-VIIIв частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також вЗакон № 966-XIVщодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, а тому, законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Крім того, суд звертає увагу на те, що для спірних правовідносин спеціальними є нормистатті 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2022 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2023 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2024 рік.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(II)/2020 визначено, що до судів різних видів юрисдикції ставиться вимога застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи):закон пізніший має перевагу над давнішим(lex posterior derogat priori) -закон спеціальний має перевагу над загальним(lex specialis derogat generali) -закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим(lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас, закони про Державний бюджет на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки фактично містять змінену складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другоюстатті 130 Конституції Україниі частиною третьоюстатті 135 Закону № 1402-VIII.

Конституція Українине надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип праваспеціальний закон скасовує дію загального закону. Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобтоЗакону № 1402-VIII, а положення законів про Державний бюджет на 2021, 2022, 2023, 2024 роки вважати загальними нормами.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008№ 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже,Законом № 1402-VIIIзакріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорівЗаконом № 1402-VIIIзакріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначенаЗаконом № 1402-VIII(постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі№ 120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22).

Таким чином, заміна гарантованоїКонституцією Україниоднієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, 1 січня 2024 року, на іншу розрахункову величину, якаЗаконом № 1402-VIIIне передбачена у спірному періоді, на підставі статті 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2022 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2023 рік, Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2024 рікє неправомірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 та від 30.11.2021 у справі № 360/503/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що розмір суддівської винагороди встановленостаттею 135 Закону № 1402-VIII, а тому, позивачка має право на перерахунок та виплату недоотриманих сум винагороди, яка повинна обчислюватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року2270,00 грн, на 01 січня 2022 року -2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року- 2684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн.

Застосовуючи практику Верховного Суду щодо аналогічних правовідносинах, суд зазначає, що у постанові від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, Верховний Суд, розглядаючи спір у подібних правовідносинах щодо обчислення суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн, дійшов таких висновків:виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач (ТУ ДСА України) як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі.

Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам потрібно з`ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімумудля працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддіпри виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 рік, відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач).

У цьому зв`язку Верховним Судом зазначено, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду;стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).

Суд Касаційної інстанції зазначив, що в іншому випадку, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимогстатті 135 Закону № 1402-VIII(затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками".

Суд зазначає, що невиплата позивачці суддівської винагороди в повному обсязі пов`язана із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду;стаття 148 Закону України № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, діями якого порушено право позивачки.

Із урахуванням статусу ДСА України (співвідповідача у справі) як головного розпорядника бюджетних коштів та учасника бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 280/788/19 дійшов висновку про правильність рішення судів у споріщодо розміру суддівської винагороди, яким зобов`язано ДСА України здійснити фінансування розпорядника коштів нижчого рівня з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого для виконання рішень судів на користь суддів, для проведення виплати судді недоотриманих сум суддівської винагороди.

З огляду на такий висновок суду касаційної інстанції, предмету позову та встановлених у цій справі обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо не забезпечення фінансування виплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році -2684,00 грн та у 2024 році - 3028,00 грн.

Як наслідок, належним способом відновлення порушеного права є, зокрема, зобов`язання ДСА України провести фінансування виплати позивачі суддівської винагороди за період за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році -2684,00 грн та у 2024 році - 3028,00 грн.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України«Про судовий збір», судові витрати зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.139,241-246,255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПО НОМЕР_1 ) доДніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 34824364), Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ. вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) -задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році-2481,00 грн, у 2023 році-2684,00 грн, у 2024 році -3028,00 грн , з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році-2481,00 грн, у 2023 році-2684,00 грн, у 2024 році -3028,00 грн.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України провести фінансування виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.03.2024 по 30.06.2024, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році-2270,00 грн, у 2022 році-2481,00 грн, у 2023 році-2684,00 грн, у 2024 році -3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.10.2024.

Суддя О.В. Конишева

Часті запитання

Який тип судового документу № 122062951 ?

Документ № 122062951 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 122062951 ?

Дата ухвалення - 03.10.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 122062951 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 122062951 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 122062951, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 122062951, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 03.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 122062951 відноситься до справи № 160/17538/24

Це рішення відноситься до справи № 160/17538/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 122062950
Наступний документ : 122062952