Ухвала суду № 122062814, 02.10.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6255/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області , в якому просять "витребувати акт перевірки Ужанського національного природного парку за червень 2024 року і надіслані податкові повідомлення-рішення та за результатами розгляду адміністративного позову в суді скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2022 роки Ужанського національного природного парку".

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Так, зокрема, ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 3-5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В розумінні п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Закарпатській області з оскарженням податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами проведеної в Ужанському національному природному парку (що є окремою юридичною особою) податкової перевірки, однак всупереч вимогам ст. 160 КАС України не обґрунтували чим саме порушені їх права та інтереси.

Окрім того, ні в тексті позовної заяви, ні в прохальній частині позовної заяви позивачі не конкретизують предмет позову, зокрема не зазначено, які саме податкові повідомлення-рішення оскаржуються. Так, позивачі просять суд "скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2022 роки Ужанського національного природного парку", однак не зазначають ні їх номери та дати, ані їх кількість, ані суму, вказану в них, що впливає на розрахунок судового збору.

Також, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з статтею 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Суд зазначає, що тривалий час існувала стала судова практика про те, що строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення, яким визначено грошове зобов`язання, у т.ч., після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків такого рішення (рішення Верховного Суду по справах №640/46/19, №813/4921/17, №2540/2576/18).

У постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 цей суд відступив від вищевказаного висновку та сформулював новий правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною. Зазначений у п. 102.1 ст. 102 ПК України строк є строком давності, який має матеріально-правову природу, тому не може бути одночасно і процесуальним строком звер-нення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Оскільки норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в ч. 2 ст. 122 КАС України та становить шість місяців.

До позовної заяви позивачами не долучено заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень від 2019 по 2022 роки та не долучено доказів поважності причин пропуску визначеного строку.

Відтак, позивачам слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами та докази поважності причин його пропуску.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи, позивачами долучено копію квитанції про сплату судового збору №L3D6-6KBL-SM6E від 17.09.2024 року у розмірі 1211,20 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Нормами ч. 7 ст. 6 Закону передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

З матеріалів позову вбачається, що за звернення до суду позивачі сплатили 1211,20 грн. судового збору одним платіжним документом, при цьому не зазначили з якого розрахунку проведена така сплата та доля кожного з позивачів у сплаченому розмірі.

Разом з тим, суд враховує те, що податкові повідомлення-рішення мають вартісний вимір та їх безпосереднім наслідком є зміна майнового стану платника податків, а отже заявлені позовні вимоги є майновими, тому судовий збір за звернення з даним позовом повинен визначатися з розрахунку 1 відсоток ціни позову.

Поряд з цим, оскільки позивачі не долучили до матеріалів позову податкові повідомлення-рішення, які просять скасувати, суд не може самостійно розрахувати конкретний розмір судового збору для кожного з них.

З огляду на що, враховуючи відсутність в матеріалах позову оскаржених податкових повідомлень-рішень, що виключає можливість суду розрахувати ціну позову та, відповідно, судовий збір, що належить сплатити згідно з вимогами Закону, суд вважає за необхідне надати можливість позивачам самостійно розрахувати та сплатити судовий збір в порядку, встановленому нормами Закону.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду позовної заяви із зазначенням ціни позову; змісту позовних вимог; обґрунтування порушення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями прав, свобод, інтересів саме позивачів, докази сплати судовий збір в порядку, встановленому нормами Закону.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Запропонувати позивачам подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позовну заяву із зазначенням ціни позову; змісту позовних вимог; обґрунтування порушення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями прав, свобод, інтересів саме позивачів; заяву про поновлення строку звернення до суду; докази сплати судовий збір в порядку, встановленому нормами Закону.

Попередити позивачів, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Ю.Ю.Дору