Рішення № 122062469, 03.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 рокуСправа №160/19833/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ НП в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області № 646 від 26.06.2024 року згідно якого ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 27 червня 2024 року, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції;

- витребувати з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області наказ № 646 від 26.06.2024 року згідно якого ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 27 червня 2024 року, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції, особову справу ОСОБА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 відповідно до ч. ч. 1, 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» позивача переведено для подальшого проходження служби на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області з 27.06.2024, звільнивши з раніше займаної посади. Позивач вважає вказаний наказ протиправним, так як згоди на переведення він не надавав. Крім того наголошує, що наказ не містить підстав для звільнення позивача з займаної посади та призначення на іншу, чітко визначеного періоду проходження служби на новій посаді та обсягу повноважень. Вважає, що має місце тотожність понять «переміщення» та «переведення», під яким розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби. Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів, проведенням реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними умовами; службова необхідність для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту. Позивач зауважує, що наразі його посадові обов`язки є відмінними від попередніх. Крім того, оспорюваним наказом відповідач в односторонньому порядку змінив місцевість виконання роботи, в той час як його сім`я (дружина та мати) проживають в іншій місцевості та потребують стороннього догляду. Позивач вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв з порушенням вимог законодавства, що регулює питання переведення/переміщення поліцейського до іншої місцевості на іншу посаду, що свідчить про його протиправність. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою витребувано з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області наказ № 646 від 26.06.2024, згідно якого ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) з 27.06.2024, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції, особову справу ОСОБА_1 .

16.08.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з доводами позивача та просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач проходив службу в ГУНП в Дніпропетровській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 19.07.2024 № 745 о/с) сержанта поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, звільнивши останнього з раніше займаної посади. Зазначив, що виданню оспорюваного наказу передували наступні обставини. До начальника ГУНП в Дніпропетровській області надійшов службовий лист командира полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 № 35/10, в якому було зазначено, що наказом Голови Національної поліції від 07.06.2024 № 613 затверджено організаційно-штатні зміни та створено полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області. Серед функціональних обов`язків, які виконує полк в умовах воєнного стану, важливою є участь у заходах із забезпечення публічної безпеки і порядку громадян, здійснення в межах компетенції інших заходів, передбачених законодавством України, забезпечення безпеки в разі виникнення небезпечних подій, збройних конфліктів та ліквідації їх наслідків, а також участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Некомплект вакантних посад поліцейських полку складає 344 посади середнього та молодшого складу поліції. Відповідно до викладеного, положеннями ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначено правові підстави та порядок переміщення (переведення) поліцейських, у тому числі, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а також встановлений їх обов`язок проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Згідно абз. 2 ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися також за ініціативою керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Крім цього, п. 8 ч. 10 ст. 62 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей. Даний службовий лист 24.06.2024 був розглянутий начальником ГУНП в Дніпропетровській області, яким надано письмову вказівку управлінню кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області опрацювати його у встановленому порядку. Начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області підполковником поліції ОСОБА_2 була підготовлена доповідна записка від 25.06.2024 № 20/5130 на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області, полковника поліції ОСОБА_3 про те, що на підставі листа полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 № 35/10, щодо комплектування зазначеного підрозділу, в якій доповідалось про відібрання відповідних кандидатів для подальшого проходження служби у полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі рапортів безпосередніх начальників кандидатів, зокрема, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 25.06.2024 начальником ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 надана письмова вказівка начальнику управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області підполковнику поліції ОСОБА_2 підготувати відповідний наказ. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 о/с (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 19.07.2024 № 745 о/с) відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2024 № 20/5130 позивач переведений для подальшого проходження служби (в інтересах служби) на посаду заступника командира взводу № 2 роти № 5 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), звільнивши останнього з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Вищевказані посади є рівнозначними між собою. Разом з тим, відповідач наголошує, що Законом від 15.03.2022 № 2123-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час воєнного стану», який набрав чинності з 01.05.2022, унесені зміни до Закону № 580-VІІІ, зокрема, до ст. 60 Закону № 580-VІІІ, а саме встановлено, що: «Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції». Зазначені вище зміни виключають можливість субсидіарного застосування загальних норм трудового законодавства та інших загальних законів до регулювання порядку проходження та припинення служби поліцейськими на умовах та в порядку, що встановлені Законом № 580-VІІІ. Також, відповідач відзначає, що згідно ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VІІІ переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Розділом ІІ Закону від 15.03.2022 № 2123-ІХ визначено, що пункт 1 розділу І цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього. Крім того, відповідач наголошує, що спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагає згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є сержантом поліції, займав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Листом командира полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 № 35/10, доведено до відома начальника ГУНП в Дніпропетровській області, про те, що наказом Голови Національної поліції від 07.06.2024 № 613 затверджено організаційно-штатні зміни та створено полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області. Додатково зазначено, що серед функціональних обов`язків, які виконує полк в умовах воєнного стану, важливою є участь у заходах із забезпечення публічної безпеки і порядку громадян, здійснення в межах компетенції інших заходів, передбачених законодавством України, забезпечення безпеки в разі виникнення небезпечних подій, збройних конфліктів та ліквідації їх наслідків, а також участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Некомплект вакантних посад поліцейських полку складає 344 посади середнього та молодшого складу поліції. Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій) полком поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) просили розглянути питання щодо переміщення для подальшого проходження служби підпорядкованих поліцейських залежно від результатів виконання покладених на них обов`язків та своїх професійних, особистих якостей у розпорядження полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до доповідної записки начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2024 № 20/5130 на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області, на виконання листа полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 № 35/10 щодо комплектування зазначеного підрозділу, підібрано з метою переміщення відповідних поліцейських ГУНП, зокрема, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 о/с «По особовому складу» (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 19.07.2024 № 745 о/с) відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2024 № 20/5130, сержанта поліції ОСОБА_1 (0175315) переведено для подальшого проходження служби (в інтересах служби) на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, установивши йому посадовий оклад у розмірі 2470 гривень, надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 40 відсотків, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції, з 27.06.2024. Підстава: подання від 26.06.2024.

Позивач вважає вказаний наказ протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

За приписами ст. 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII Національна поліція є правоохоронним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. п. 1, 7, 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань; підписує накази поліції; приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону (ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VIII).

Призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України (ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII).

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 3 ст. 61 Закону № 580-VIII за поліцейськими зберігаються всі права, визначені для громадян України Конституцією та законами України, крім обмежень, встановлених цим та іншими законами України.

У силу положень ч. 10 ст. 62 Закону № 580-VIII, яка визначає гарантії професійної діяльності поліцейського, поліцейський користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу, та може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;

4) у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад`юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Частиною другою статті 65 Закону № 580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 7 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Згідно з приписами ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч. 9 ст. 65 Закону № 580-VIII).

У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення (ч. ч. 10-11 ст. 65 Закону № 580-VIII).

Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (ст. 60 Закону № 580-VIII).

З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2016 № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі Перелік).

Відповідно до розділу ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.

За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 (далі Перелік).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.

Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012 № 650 затверджено Інструкцію з оформлення документів у системі МВС України (далі Інструкція №650), вимоги якої поширюються на організаційно-розпорядчі документи (далі документи) накази, доручення, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, які створюються в результаті діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС.

Згідно з Інструкцією № 650 рапорт (від фр. rapport повідомляти) письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання. Рапорт має такі реквізити: адресат; назва виду документа (Рапорт); текст документа; відмітка про наявність додатків, (якщо вони є); підпис, дата документа. Доповідна записка це документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомий йому факт, подію тощо, з обов`язковим внесенням пропозицій. Подання документ, що містить пропозиції про призначення, переміщення або заохочення особового складу, а також рекомендації щодо визначених дій і заходів з питань діяльності установ.

Предметом позову є правомірність наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області № 646 від 26.06.2024 о/с «По особовому складу», відповідно до якого сержанта поліції ОСОБА_1 (0175315) переведено для подальшого проходження служби (в інтересах служби) на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 3 полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, установивши йому посадовий оклад у розмірі 2470 гривень, надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 40 відсотків, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції, з 27.06.2024.

Обґрунтовуючи протиправність оспорюваного наказу, позивач зазначає, що такий наказ було прийнято без його згоди на переміщення по службі, без наявності правових підстав для переведення. Проте, суд критично оцінює вказані доводи позивача з огляду на наступне.

Серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.

Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв`язку зі скороченням штатів (ч. 2 ст. 68 Закону №580-VIII).

У всіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

При цьому п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.

Як вже зазначалося судом вище, відповідно до ч. 7 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Згідно ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Частина 8 статті 65 доповнена абзацом другим згідно із Законом «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX (далі Закон № 2123-IX), Закон № 2123-IX набрав чинності 01.05.2022.

Частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2123-IX встановлено, що пункт 1 розділу I цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.

Пунктом 1 розділу I Закону № 2123-IX внесено зміни до закону України «Про Національну поліцію».

Дослідження змісту наведених правових норм, дає підстави суду зробити такі висновки:

- зі змісту ст. 65 Закону № 580-VIII вбачається, що поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби;

- переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення;

- підстави для переміщення поліцейського за ініціативою начальників визначені ст. 65 Закону № 580-VIII;

- переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту;

- Законом № 580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте, не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення;

- у постанові від 17.02.2015 № 21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі;

- оскільки Законом № 580-VIII не врегульоване питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства;

- статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд робить висновок про те, що переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2022 при розгляді адміністративної справи № 400/2741/19.

Разом з тим, починаючи з 01.05.2022 дати набрання чинності Законом № 2123-IX, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього, поліцейський зобов`язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, тобто згоди поліцейського на переміщення його для проходження в подальшому служби на рівнозначну посаду не потрібно, рішення приймає керівник органу поліції у разі необхідності для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Як встановлено судом, підставою для переміщення позивача по службі слугували наступні документи: лист командира полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 № 35/10, доповідна записка начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2024 № 20/5130 на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області, наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 о/с «По особовому складу» (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 19.07.2024 № 745 о/с), подання від 26.06.2024.

Судом під час розгляду справи встановлено, що спеціальне звання поліції, яке має позивач сержант поліції, за результатами переведення не зазнало змін, що підтверджується наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 646 о/с «По особовому складу» (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 19.07.2024 № 745 о/с), тобто позивач у полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області переведений на рівнозначну посаду у розумінні ч. 2 ст. 65 Закону № 580-VIII.

Слід зазначити, що у підпункті «б» пункту 42 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі Положення), закріплено правило про те, що переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на рівнозначні посади провадиться у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров`я, віку та підготовки за новою спеціальністю.

У вказаному пункті Положення йдеться також про те, що рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників.

Крім того, за змістом підпункту «ж» пункту 40 Положення, при призначенні на посади рядового і начальницького складу враховується, зокрема те, що переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров`я чи здоров`я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Отже, спеціальне законодавство, не вимагає згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.

Відповідно до ст. 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Водночас ч. 1 ст. 32 КЗпП України установлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Так, відсутність у Законі № 580-VIII та Положенні норми про обов`язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не про неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, а про їхнє вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин відповідно до норм трудового законодавства.

При цьому внесені до Закону № 580-VIII зміни згідно із Законом від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.05.2022, підтверджують сформульовані вище висновки.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону № 580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 № 2123-IX) посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

За приписами абз. 2 ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 № 2123-IX) поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Крім того, Законом від 15.03.2022 № 2123-IX частину першу статті 60 Закону № 580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці, зокрема, постановах Верховного Суду, на які посилається позивач у позовній заяві у даній справі.

Таким чином, оскільки після 01.05.2022 законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі, то відсутні обґрунтовані підстави й доцільність відступати від висновку щодо застосування відповідних норм Закону № 580-VIII у попередній редакції, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та формулювати інший висновок щодо застосування цих норм, які після вказаної дати не підлягатимуть застосуванню в судовій практиці до правовідносин, аналогічних тим, які виникли в цій справі.

Аналогічну за своїм змістом позицію займає Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19.

Вимоги Закону № 580-VIII не визначають обов`язку відповідача під час видання наказу на переведення враховувати інші обставини ніж передбачені даним законом.

Суд при розгляді справи також враховує, що Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

За пп. 1 п. 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до покладених на неї завдань, поліція, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII).

У статті 24 Закону № 580-VIII наведені додаткові повноваження поліції.

Так, частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580-VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.

Таким чином, твердження позивача що відсутність його попередньої згоди на переведення на інше місце служби є підставою для скасування спірного наказу, є безпідставними і не ґрунтуються на вищенаведених положеннях чинного законодавства.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що переведення позивача для подальшого проходження служби в полку поліції особливого призначення «Корпусу оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області у спірних правовідносинах відбулось на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством в умовах воєнного стану, який є особливим періодом, тому, оспорюваний наказ в частині щодо позивача є правомірним, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Разом з тим, не можуть бути задоволені судом позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції, виходячи із того, що вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Окрім того, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття оскаржуваного наказу та відсутність правових підстав для його скасування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а; код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса